Постанова № 6574316, 26.03.2009, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-а-359/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року                                                                                                    м. Донецьк

Пролетарський районний суд м.Донецька в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

при секретарі                   Матроскіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку », -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що вона 01.01.2007 року народила дитину - доньку ОСОБА_2. З 29.05.2007 р. перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарського районної в м. Донецьку ради як соціально застрахована особа, та щомісячно отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 р. № 2240-11» у розмірі 130 гривень. Нормами зазначеного закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один з батьків, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а також, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що включно законами України визначається права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому ОСОБА_3 Міністрів України. Статтею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У було зупинено дію ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 р. у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) стаття 56 та п.7,14 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже, з 09.07.2007 р. була відновлена дія статті 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, позивачка вважала, що має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі прожиткового мінімуму. Відповідно до положень ст. 62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» передбачено, зокрема, затвердити на 2007 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2007 - 492 гривень, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривень. З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2289,05 гривень (389,50 грн. (525грн./31дн.*23 дня) +1050 грн. (525 грн.*2 міс.) + 1596 (532 грн.*3 міс.) - 746,45 грн. (96,45 грн. (130 грн./31 дн. *23 дн.) + 650 (130,00*5). Крім того, у зв'язку зі зверненням позивачки до суду, нею були витрачені кошти на правову допомогу адвоката у розмірі 100 гривень, а тому вона вважає, що ці судові витрати необхідно стягнути на її користь з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Пролетарського районної в м. Донецьку Ради. На підставі викладеного, просила суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради по нарахуванню та виплаті їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2289,05 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 100 грн.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача УПСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька у судове засідання не з’явився, надав відгук в якому заперечував проти позову та заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. В обґрунтування заперечень проти позову у відгуку послався на наступне: УПСЗН відповідно до ст.ст.11, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відноситься до органів місцевого самоврядування та відповідно до ст. 67 зазначеного Закону, держава фінансує у повному обсязі виконання органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої власті, засоби, необхідні для виконання яких, щорічно передбачаються в Законі України «Про держаний бюджет України». Рішення органів державної влади, які приводять до додаткових витрат органів місцевого самоврядування, обов’язкового супроводжується передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Дане рішення виконується органами місцевого самоврядування у межах переданих їм фінансових ресурсів. Допомога позивачці призначена у відповідності із Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідно до положень зазначеного Закону розмір допомоги встановлюється Верховною ОСОБА_4 України щорічно у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути меншим 50 % встановленого рівня прожиткового мінімуму.  Відповідно до ст. ст. 37, 52 Бюджетного Кодексу України ОСОБА_3 Міністрів України вносить у ОСОБА_4 України на розгляд проект Закону України «Про Державний бюджет» та проект внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет». Тому, саме КМУ повинен бути відповідачем по вказаному позову. Зміни у бюджет для здійснення соціальних виплат на підставі рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп не вносились, а тому здійснити вказані виплати не є можливим. Крім того, відповідач,  посилаючись на ст. 99 КАС України, якою встановлений річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, вважав, що позивачка повинна була дізнатися про її право на отримання допомоги за 2007 рік з моменту опублікування рішення Конституційного суду України, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 р., тобто з 27.07.2007 року, а тому викладені обставини є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивачки, відповідно до ст.100 КАС України.  

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, судовий розгляд по справі здійснюється у порядку письмового провадження.

Суд, з’ясувавши позицію позивача, викладену у позовній заяві, відповідача, викладену у відгуку до позовної заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6). З 29.05.2007 року перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.а.с. 10,22,23), як застрахована особа у системі загальнообов’язкового соціального страхування з 31.12.2007 року по 01.01.2010 року.

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-111 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон № 2240-111) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-111 передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 42 Закону № 2240-Ш передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у 2007 року за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих, чи не застрахованих осіб.      

Таким чином, судом встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII, та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 281 1-ХІІ (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється ОСОБА_3 Міністрів України. При цьому за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 Міністрів України не делеговані.

Постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно пункту 2 цього Порядку призначення і виплата цих догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 27 грудня 2001 року X» 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. При цьому, обмежень щодо термінів звернення за призначенням допомоги зазначеними Порядками не встановлено.

Згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2811-ХІІ розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною ОСОБА_4 України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року № 489-V (надалі Закон № 489-У).

Статтею 56 Закону № 489-У встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому ОСОБА_3 Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснював у 2007 році у таких розмірах:

липень – 101,16 грн.,

серпень – 103,41грн.,

вересень – 104,85 грн.,

жовтень - 104,85 грн.,

листопад - 107,73 грн.,

грудень - 110,88 грн.

Недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить: за липень (101,16/31*8) + (463,00/31*23)-101,16 = 268,47 грн.;  за серпень 463,00 – 103,41 = 359,59 грн.; за вересень 463,00 – 104,85 = 358,15 грн.; за жовтень 470,00 – 104,85 = 365,15 грн., за листопад 470,00 – 107,73 = 362,27 грн.; за грудень 470,00 – 110,88 = 359,12 грн.

Таким чином, загальна недоплачена позивачці сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить  2072, 75 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо недоплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, то в даній частині слід відмовити, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували звернення позивачки до відповідача з вимогою про виплату зазначеної допомоги та відмови відповідача у здійсненні такої виплати.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету на виплату допомоги та згідно частини 2 ст. 3 Конституції України і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Також, суд не бере до уваги і посилання відповідача про притягнення у якості відповідача ОСОБА_3 Міністрів України, оскільки Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 Міністрів України не делеговані.

Також, суд не приймає посилання відповідача щодо порушення позивачем норм ст. 99 КАС України, оскільки спірні правовідносини мають тривалий характер.

Згідно ч.1 ст. 90 КАС України, витрати, пов’язані з допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 90 КАС України, у разі звільнення сторони від оплати надання їй  правової допомоги, витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги у розмірі 100 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено три вимоги, тому враховуючи задоволення двох позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 1 грн. 70 коп., сплаченого нею при зверненні до суду у місцевий бюджет Калінінського району м. Донецька за квитанцією Ощадбанку № 6111/113 № 6 від 20.11.2008 року на р/р 31112095700005, МФО 834016, ОКПО 34687090.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про допомогу сім’ям з дітьми”, Законам України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.07 року № 6-рп, ст.ст.9, 10, 11, 69, 90, 94, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку » - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, (р/р 35416013001217 код програмної класифікації втрат (КПКВ) 090303 „Допомога на догляд за дитиною віком до 3-х років”, код економічної класифікації витрат (КЕКВ) - 1341) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі 2072 гривень 75 копійки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, (р/р 35416013001217 код програмної класифікації втрат (КПКВ) 090303 „Допомога на догляд за дитиною віком до 3-х років”, код економічної класифікації витрат (КЕКВ) - 1341) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги у розмірі 100 гривень.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету  Калінінського району м. Донецька на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок, сплаченого нею при зверненні до суду за квитанцією Ощадбанку № 6111/113 № 6 від 20.11.2008 року на р/р 31112095700005, МФО 834016, ОКПО 34687090.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: