Ухвала суду № 65742635, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Київ К/800/4521/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року

у справі №610/3179/15-а

за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1)

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ДПІ у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області)

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області Бабенка Юрія Михайловича щодо застосування до нього фінансових санкцій неправомірними, а також визнати незаконним та скасувати рішення від 07.09.2015 року №2367/20-01-15-16 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення від 07.09.2015 року №2367/20-01-15-16 про застосування фінансових санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року постанову суду першої інстанції змінено в частині підстав та мотивів прийнятого рішення. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову та прийняття в цій частині нового - про відмову в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем на підставі протоколу СКМСД Балаклійського РВ ТУ МВС України у Харківській області про адміністративне правопорушення від 24.05.2015 року серії ХА №0002644 прийнято рішення від 07.09.2015 року №2367/20-01-15-16, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Вказане рішення прийнято, відповідно до доводів контролюючого органу, внаслідок порушення ОСОБА_1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з огляду на продаж слабоалкогольного напою та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення від 24.05.2015 року серії ХА №0002644 зазначено, що продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», за адресою: АДРЕСА_1, який належить позивачу, 24.05.2015 року здійснено продаж ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пачки сигарет «LM» та однієї пляшки слабоалкогольного напою «REVO».

Скасовуючи оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, суд апеляційної інстанції, зокрема, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За правилами ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.

Згідно з п. 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як з'ясовано судами, підставою для прийняття оспорюваного рішення відповідачем визначено протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2015 року серії ХА №0002644, складений за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також письмові пояснення неповнолітніх осіб - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В свою чергу, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2015 року серії ХА №0002644 та його копія, наявна у позивача, мають розбіжності та суперечності, зокрема, відсутні підписи свідків правопорушення, інформація про місце їх проживання, а також наявні дописки, які відсутні в копії протоколу ОСОБА_1

Крім того, письмові пояснення неповнолітніх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. 270 Кодексу України про адміністративні правопорушення відібрано без присутності їх законних представників.

Протокол огляду придбаних неповнолітнім ОСОБА_3 слабоалкогольного напою та тютюнових виробів співробітниками СКМСД Балаклійського РВ ТУ МВС України у Харківській області також не складався.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не доведено відповідачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з твердженням Харківського апеляційного адміністративного суду про необхідність скасування спірного рішення про застосування фінансових санкцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначеного висновку суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун