ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2017 року м. Київ К/800/8799/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Іваненко Я.Л.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Донецького обласного військового комісаріату до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року,
встановив:
У вересні 2013 року Донецький обласний військовий комісаріат звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення № 354/07 від 18 квітня 2013 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн за ухилення від взяття на облік, несвоєчасне подання заяви про взяття на облік, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Позов мотивовано тим, що у зв'язку із специфікою установи позивача та тривалим процесом перереєстрації Міністерством оборони України юридичної адреси Донецького обласного військового комісаріату, останнім одразу після отримання 25 лютого 2013 року за вхідним № 118 директиви Міністра оборони України № 6/3/071 від 20 березня 2009 року щодо визначення нової юридичної адреси позивача, на адресу відповідача направлено заяву №ФЗ/157 від 04 березня 2013 року, яка отримана ним 06 березня 2013 року, про взяття Донецького обласного військового комісаріату на облік в управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька. При цьому, Донецький обласний військовий комісаріат до моменту взяття на облік в управлінні Пенсійного фонду України Київського району м. Донецька знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, куди щомісячно сплачував внески відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та дотримувався вимог статті 6 зазначеного Закону, що підтверджується відповідними документами та актами звірок з управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, тому спірне рішення підлягає скасуванню.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, позов задоволено. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька від 18 квітня 2013 року № 354/07 про застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00 грн.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що актом від 18 квітня 2013 року зафіксовано несвоєчасне подання позивачем заяви про взяття на облік платником єдиного внеску, оскільки ця заява надійшла до відповідача 17 квітня 2013 року, тобто після закінчення 10-денного строку.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що Донецький обласний військовий комісаріат з 03 березня 1992 року знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.
Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 424/12 від 31 серпня 2012 року, виданої Головним управлінням оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України, позивачу присвоєно ідентифікаційний код 08301764, зазначено місцезнаходження - м. Донецьк, дата первинної реєстрації - 05 червня 2001 року, дата та номер останньої реєстраційної дії - 31 серпня 2012 року. Вид діяльності позивача за КВЕД - діяльність у сфері оборони.
Згідно із записом у журналі обліку вхідних документів Донецького обласного військового комісаріату № 1406 від 25 вересня 2012 року довідка № 424/12 від 31 серпня 2012 року отримана позивачем 25 вересня 2012 року, проте у ній не вказано юридичної адреси Донецького обласного військового комісаріату.
З довідки Донецького обласного військового комісаріату № 522 від 16 жовтня 2013 року вбачається, що директива Міністра Оборони України № 6/3/071 від 20 березня 2009 року щодо визначення нової юридичної адреси надійшла на адресу Донецького обласного військового комісаріату 25 лютого 2013 року за вхідним № 118.
Позивачем на адресу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було направлено заяву № ФЗ/157 від 04 березня 2013 року, яка отримана відповідачем 06 березня 2013 року, про взяття Донецького обласного військового комісаріату на облік в управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька. У заяві зазначено, що на підставі директиви Міністра оборони України № 6/3/071 від 20 березня 2009 року Донецький обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08301764), який знаходився за адресою: 83000, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 64 (Ворошиловський район м. Донецька), змінив своє місцезнаходження за юридичною адресою: 83007, м. Донецьк, вул. Буслаєва, 26 а (Київський район м. Донецька).
Заява Донецького обласного військового комісаріату про взяття на облік подана в межах 10-денного строку з дня виникнення змін щодо його юридичної адреси.
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька листом №5457/07 від 20 березня 2013 року повідомило Донецький обласний військовий комісаріат про необхідність надання заяви встановленого зразка, свідоцтва про реєстрацію військової частини для подальшої реєстрації та листом № ФЗ/316 від 11 квітня 2013 року позивач направив відповідачу заяву та довідку з Єдиного державного реєстру № 424/12 від 31 серпня 2012 року для взяття на облік платника єдиного внеску.
Однак, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька 18 квітня 2013 року прийнято рішення № 354/07 про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік, несвоєчасне подання заяви про взяття на облік, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що докази, додані позивачем до справи, містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно спростовує правомірність спірного рішення, а саме: директива Міністра Оборони України № 6/3/071 від 20 березня 2009 року щодо визначення нової юридичної адреси надійшла на адресу Донецького обласного військового комісаріату лише 25 лютого 2013 року за вхідним № 118 та вже 04 березня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву №ФЗ/157 про взяття Донецького обласного військового комісаріату на облік до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, яка отримана відповідачем 06 березня 2013 року. Крім того, до моменту взяття на облік в управління Пенсійного фонду України Київського району м. Донецька позивач знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, куди щомісячно сплачував внески відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
За приписами частини 4 статті 5 Закону № 2464 обов'язки платників єдиного внеску виникають з початку провадження відповідної діяльності.
Платник єдиного внеску зобов'язаний у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік у територіальному органі Пенсійного фонду як платник єдиного внеску (пункт 11 частини 2 статті Закону № 2464).
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-6 від 27 вересня 2010 року затверджено Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, який поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464. Заява зазначеними платниками подається в 10-денний термін з дня отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що проведення державної реєстрації військових частин та їх перереєстрація проводиться Міністерством оборони України відповідно до Порядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2000 року № 749 (далі - Порядок - №749).
Порядком № 749 визначено, що реєстрація військових частин як суб'єктів господарської діяльності проводиться Міноборони відповідно до цього Порядку та Положення про порядок ведення реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності, що затверджується Міністерством оборони України. Рішення про включення військової частини до реєстру або про відмову у реєстрації приймається на підставі подання про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (зі змінами) присвоєння ідентифікаційних кодів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України суб'єктам, відомості про яких становлять державну таємницю, здійснюється відповідними центральними органами виконавчої влади, яким Держкомстат передає ці коди для ведення відомчого обліку.
До Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю. До державної таємниці у порядку, встановленому частиною 1 статті 8 Закону України «Про державну таємницю» відноситься інформація у сфері оборони: про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань (частина 4 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства. Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється: державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»; органами державної статистики - суб'єктам, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» і відомості про які не становлять державну таємницю; відповідними центральними органами виконавчої влади - суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб'єктам затверджується Держстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади. Ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
Судами встановлено, що директива Міністра оборони України № 6/3/071 від 20 березня 2009 року щодо визначення нової юридичної адреси надійшла на адресу Донецького обласного військового комісаріату 25 лютого 2013 року за вхідним № 118 та 04 березня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву № ФЗ/157 про взяття Донецького обласного військового комісаріату на облік до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, яка отримана відповідачем 06 березня 2013 року.
За таких обставин, коли відповідачем 19 квітня 2013 року прийнято повідомлення №7717/07 про взяття на облік платника єдиного внеску - Донецького обласного військового комісаріату з 17 квітня 2013 року, а до взяття на облік в управління Пенсійного фонду України Київського району м. Донецька по квітень 2013 року включно, Донецький обласний військовий комісаріат знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, куди щомісячно сплачував внески відповідно до Закону № 2464, що підтверджується актом управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька № 03-18/158 від 13 травня 2013 року, розписками про одержання звітів за березень та квітень 2013 року, карткою особового рахунку платника єдиного внеску про відсутність недоїмки зі сплати єдиного внеску, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення відповідача № 354/07 від 18 квітня 2013 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн за ухилення від взяття на облік, несвоєчасне подання заяви про взяття на облік, передбаченої Законом № 2464 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Черпак Ю.К.
Іваненко Я.Л
Мойсюк М.І.
Судове рішення № 65742495, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/13444/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: