Ухвала суду № 65742381, 29.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/49/17

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представники відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, що за квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький рахується податковий борг в сумі 994 557,52 грн., а саме:

- по земельному податку по Плесенській сільській раді в розмірі 453 327,93 грн., з яких 436 459,44 грн. самостійно задекларованих та не сплачених відповідно до податкової декларацією за вх. № НОМЕР_1 від 19 грудня 2016 року та 6868,49 грн. пені нарахованої на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань;

- по земельному податку по м. Шепетівка в розмірі 541 230,59 грн., з яких 538 758,17 грн. самостійно задекларованих та не сплачених відповідно до податкових декларацій за вх.№ НОМЕР_2 від 20 лютого 2015 року, вх.№ НОМЕР_3 від 16 квітня 2015 року, вх.№9021708004 від 20 лютого 2016 року, вх.№ НОМЕР_4 від 14 березня 2016 року, вх.№ НОМЕР_5 від 25 квітня 2016 року, вх.№ НОМЕР_6 від 21 жовтня 2016 року та 2472,42 грн. пені нарахованої на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань.

На виконання статті 59 ПК України та з метою добровільного погашення заборгованості відповідача було надіслано податкову вимогу форми "Ю" № 142-25 від 12 березня 2015 року, яка відповідачем не оскаржена та не скасована. Однак, вжиті заходи не призвели до добровільної сплати податкового боргу, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з обґрунтованості вимог позивача, оскільки наявність та розмір податкового боргу у квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький підтверджується розрахунком заборгованості, копіями податкових декларації з плати за землю (земельний податок та\або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), податковими повідомленнями-рішеннями, картками особового рахунку та копією корінця податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Крім того, згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (у даному випадку - за п.п.54.3.3), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом першої інстанції встановлено те, що податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались, тому сума визначеної ним податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи встановлено, що станом на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, податковий борг в розмірі 994558 грн. 52 коп. відповідачем не сплачений.

Оцінивши доводи апеляційної скарги щодо відсутності необхідного бюджетного фінансування відповідача, колегія суддів зазначає, що недостатнє фінансування з боку органу вищого рівня, неприбутковість установи та організації, не є підставою для звільнення від сплати податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року при відкритті апеляційного провадження відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно з платіжним дорученням № 114 від 02 березня 2017 року апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року в сумі 16410 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5