ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 р. Справа № 816/1378/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожник-1» до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В с т а н о в и л а:
26 серпня 2016 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожник-1» (далі по тексту ТОВ «Дорожник-1»), звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача - Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі Карлівська ОДПІ) від 30 травня 2016 року, що прийняті на підставі акта перевірки № 0058/16-31-14-38492231 від 19 травня 2016 року:
- № НОМЕР_1, яким за встановлені порушення гл. 2, п. 2.6 Постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20.223,20 грн.;
- № НОМЕР_2, яким за встановлені порушення ст. 3 п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 38.401 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на хибність висновків відповідача щодо порушення підприємством законодавства, що викладені в акті перевірки № 0058/16-31-14-38492231 від 19 травня 2016 року. Позивач зазначив, що контролюючим органом неправомірно зроблено висновок щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів. Позивач зауважив, що в КОРО була допущена помилка щодо дати заповнення, проте вказана помилка не призвела до такого порушення, як несвоєчасне оприбуткування готівки. Також, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо визначення суми не оприбуткованих товарів, адже до акту перевірки не надано належним чином оформленого документа, який би свідчив про факт не оприбуткування товарів ТОВ «Дорожник-1». Вважає, що додаток №3 до акту перевірки заповнено з порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року адміністративний позов ТОВ «Дорожник-1» задоволено. Так, судовим рішенням визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Карлівської ОДПІ №0017531405, №0017581405 від 30 травня 2016 року та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Карлівської ОДПІ на користь ТОВ «Дорожник-1» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1.378 грн.
Судове рішення вмотивовано тим, що висновок контролюючого органу щодо не забезпечення позивачем ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу, що відображені у такому обліку, в порушення вимог п. 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також не забезпечення своєчасного оприбуткування в КОРО 18 травня 2016 року готівкових коштів від реалізації скрапленого газу в сумі 4.044,64 грн. в порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, - є неправомірним, а податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2016 року №0017531405, №0017581405 відповідно є протиправними, оскільки проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам та обставинам справи, які свідчать про порушення позивачем вимог чинного законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, зокрема, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема 159 КАС України та відзначає, що оскільки ряду обставин справи судом надана неповна правова оцінка, то спір розглянуто з порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, а оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення згідно положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає скасуванню.
За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 19 травня 2016 року фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Дорожник-1» з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 19 травня 2016 року №0058/16-31-14-38492231 (а.с. 89-90).
Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення платником податків п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) та п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265 (із змінами та доповненнями).
Вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що станом на час проведення вищезазначеної перевірки АГЗС, яка належить ТОВ «Дорожник-1», розташованої у смт. Чутове, вул. Полтавський шлях (Жовтнева), 369 встановлено незабезпечення підприємством:
1) відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (в момент проведення перевірки 9.931,00 грн) сумі коштів зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (1.979,20 грн) різниця складає 7.951,80 грн.);
2) ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних залишків за місцем їх реалізації та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені у такому обліку, а саме: на ГАЗС знаходяться 2400 л скрапленого газу по ціні 8,0 грн за 1 л, всього на суму 19.200 грн не облікованого належним чином. Відсутні та не надані в ході перевірки журнал оперативного обліку СВГ за формою № 2-ГС та змінний звіт за формою 14-ГС. Субєктом господарювання не виконано вимоги Інструкції «Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту» затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України 03.06.2002 року за N 332;
3) обліку готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 4044,64 грн. Згідно фіскального звітного чека № 263 за 18.05.2016 року 10:30:27 КОРО № 3000158615/2 від 22.02.16 не забезпечено своєчасне оприбуткування в КОРО 24.044,64 грн 18.05.2016 року готівкових коштів від реалізації скріпленого газу. Час на фіскальному чекові 12:31:10 № 988 не відповідає реальному часу, фактичний час 13:20.
На підставі вказаного акту перевірки від 19 травня 2016 року № 0058/16-31-14-38492231, в порядку п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Карлівською ОДПІ 30 травня 2016 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 38.401,00 грн. (а.с. 13) та № НОМЕР_1, яким до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20.223,20 грн (а.с. 14).
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог підприємства колегія суддів виходить з наступного.
Так, стосовно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 38.401,00 грн колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п. 12 та 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 265/95-ВР), - субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані:
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Позивач є юридичною особою (ТОВ), тобто на нього розповсюджуються наведені вимоги.
Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону N 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у визначеному цією статтею розмірі.
Статтею 6 Закону N 265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Таким національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону N 996-XIV, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.
Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначає Інструкція про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України 03.06.2002 року за N 332 (далі Інструкція ).
Відповідно до п. 9.1, п. 9.2, п. 9.3, п. 10.1 Інструкції на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС (додаток 14) (п. 9.1).
Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:
- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, яке підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;
- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об'єм СВГ;
- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;
- передають по зміні залишок грошових коштів (п. 9.2).
Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою N 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП) (9.3).
Матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС (додаток 15), в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня.
Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС (п. 10.1).
З письмових пояснень бухгалтера підприємства від 19.05.2016 року (а.с. 92, 110), наданих контролюючому органу в ході проведення перевірки, встановлено відсутність на господарському обєкті журналу оперативного обліку газу за формою № 2-ГС та змінних звітів за формою № 14-ГС. Вказані облікові регістри на господарському обєкті взагалі не складались у звязку із «слабкою обізнаністю законодавства».
Колегією суддів враховано, що відсутність на господарській одиниці облікових документів на скраплений газ під час перевірки не заперечувалося. Зауваження до акту перевірки відсутні.
Крім того, позивачем не заперечується встановлена в ході проведення перевірки обставина, щодо незабезпечення підприємством відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (в момент проведення перевірки 9.931,00 грн) сумі коштів зазначених в денному звіті реєстатора розрахункових операцій (1.979,20 грн).
Наведене, свідчить про наявність порушення підприємством положень ст. 3 Закону N 265/95-ВР, за що передбачена відповідальність положеннями п. 1 ст. 17 та ст. 20 Закону N 265/95-ВР, однак судом першої інстанції дані обставини залишені без уваги.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари(послуги, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.
Відповідно до ст. 20 Закону N 265/95-ВР, - до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фактичні залишки скрапленого газу в кількості 2400 л на суму 19.200 грн встановлено матеріально-відповідальною особою оператором ГАЗС ОСОБА_1 в присутності посадових осіб підприємства (директора і бухгалтера), що зафіксовано у «Відомості» за підписом відповідальної особи та у поясненні головного бухгалтера ОСОБА_2 (а.с. 91-92, 110).
Податковим повідомленням-рішенням Карлівської ОДПІ № НОМЕР_2 до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 38401,00 грн, що відповідає розміру визначеному законом N 265/95-ВР.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні ППР відповідач діяв у межах повноважень та у відповідності до Закону N 265/95-ВР.
Стосовно визнання податкового повідомлення-рішення Карлівської ОДПІ від 30 травня 2016 року №0017581405, яким до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20.223,20 грн., колегія суддів виходить з наступного.
Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення № 637).
Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Згідно п. 2.2 Положення № 637 Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та введення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 року № 547 передбачає зокрема щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам) записуються окремо.
Згідно абзаців 1, 2, 3, 5 пункту 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР та пункту 1.2 Положення № 637 КОРО прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, враховуючи викладене вище, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України в постанові від 15.10.2013 року у справі № 21-247а13.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В ході проведення перевірки АГЗС, яка належить ТОВ «Дорожник-1» встановлено несвоєчасне оприбуткування грошових коштів в ОРО від 22.02.2016 року № 3000158615Р/2 на підставі фіскального звітного чеку за 18.05.2016 року № 263 в сумі 4.044,64 грн.
Так, зокрема, з книги ОРО № 3000158615Р/2 від 22.02.2016 року (а.с. 93-98), яка використовувалася з реєстратором розрахункових операцій (РРО) на ГАЗС, яке належить позивачу, не забезпечено оприбуткування готівкових коштів 18.05.2016 року в сумі 4.044,64 грн виторг за вказану дату.
Останній запис в КОРО на час перевірки було здійснено 17.05.2016 року(Z-звіт № 262) сума виторгу 3873,28 грн (а.с. 94-95).
Дану обставину підтверджує, копія розділу 2, 4 книги ОРО від 22.02.2016 року № 3000158615Р/2, що долучена до акту перевірки № 0058/16-31-14-38492231 від 20.05.2016 року в якості додатка.
Таким чином, підтверджено, що на момент проведення перевірки, записи в книзі ОРО від 22.02.2016 року № 3000158615Р/2 відсутні.
Враховуючи, що відповідно до наведених вище положень позивач зобовязаний проводити облік готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків. Оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для позивача реєстрація таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Карлівської ОДПІ від 30 травня 2016 року №0017581405, яким до ТОВ «Дорожник-1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20.223,20 грн,, винесено відповідачем правомірно у відповідності до законодавства.
Колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність порушень встановлених в ході проведення перевірки.
Аналізуючи наведене в його сукупності, враховуючи неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись положеннями п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України приймає рішення про задоволення вимог апеляційної скарги Карлівської ОДПІ щодо скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року та приймає нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дорожник-1».
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ч. 6 ст. 94 КАС України, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів приходить до висновку про необхідність зарахування судового збору у розмірі 1378 грн, сплаченого позивачем згідно квитанції № 0.0.605822827.1 від 25.08.2016 року (а.с. 3), до спеціального фонду Державного бюджету України.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 94, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 1, 4, ст.ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року скасувати з прийняттям нового судового про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожник-1».
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 квітня 2017 року.
Судове рішення № 65742295, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1378/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: