КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19116/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
04 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,
при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновків перевірки ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо стану організації роботи з відпрацювання підприємств, стосовно яких виявлені можливі ризики порушення податкового законодавства за взаємовідносинами із ТОВ «ТК «Мегаполіс Україна», які не відповідають дійсним обставинам справи, на підтвердження чого до суду надано відповідні документи. При цьому, позивач зазначив, що до кола його посадових обов'язків не входило питання про залучення оперативних підрозділів для з'ясування реальності операцій платників податків та опрацювання реєстрації їх податкових накладних. Додатково позивач стверджує, що службове розслідування відносно нього проведено членами Дисциплінарної комісії з грубими порушеннями встановленого законом порядку, а також прав та законних інтересів позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України № 179-ДС від 25.10.2016 року про звільнення ОСОБА_2 із посади першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 194-о від 28.11.2016 року про оголошення наказу ДФС України №179-ДС від 25.10.2016 року про звільнення ОСОБА_2 із посади першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 28.11.2016 року. Зобов'язано Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28.11.2016 року по 11.01.2017 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу Державної фіскальної служби України № 2078-о від 23.12.2014 року в порядку переведення.
Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України № 04-о від 17.03.2016 року ОСОБА_2 призначений на посаду першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в порядку переведення.
Наказом Державної фіскальної служби України №179-ДС від 25.10.2016 року на підставі ст.ст. 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу», п. 1 ст. 41, ст. 147 Кодексу законів про працю України звільнено із займаної посади першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до неякісного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання ТОВ «Анітас», ТОВ «Брікфорт», ТОВ «Орбітай», ТОВ «Форд Макрос», ТОВ «Бест Продакт» та ТОВ «Трейдпромінвест».
Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено: доповідну записку Департаменту внутрішнього аудиту від 15.08.2016 року № 1408/99-99-06-05-11, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 24.10.2016 року № 1926/99-99-06/ДК; пояснення ОСОБА_2 від 26.08.2016 року.
В подальшому, наказом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 194-о від 28.11.2016 року оголошено наказ Державної фіскальної служби України від 25.10.2016 року № 179-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
При цьому, п. 2 наказу № 179-ДС визначено, що датою звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю вважати 28.11.2016 року.
Не погоджуючись з вказаним наказом про звільнення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».
Частиною 1 ст. 1 Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, зокрема, професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.
Державний службовець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки (ч. 1 ст. 8 Закону).
Статтею 64 Закону передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону).
При цьому, дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання доповідної записки від 30.06.2016 року № 1072/99-99-06-05-18 «Про виконання доручення» Департаментом внутрішнього аудиту проведено перевірку ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо стану організації роботи з відпрацювання підприємств, зазначених у службовій записці Головного управління внутрішньої безпеки від 16.06.2016 року № 2313/99-99-22-05-02-18, стосовно яких виявлено можливі ризики порушення податкового законодавства за взаємовідносинами із ТОВ «ТК» «Мегаполіс Україна».
Перевіркою встановлено недоліки та порушення в організації роботи ДПІ щодо відпрацювання суб'єктів господарювання, якими здійснювалась діяльність, направлена на надання податкової вигоди третім особам (перший заступник начальника ДПІ ОСОБА_2).
Зокрема, виявлено зволікання із відпрацюванням ризикових суб'єктів господарювання, які доводились на етапі ранньої діагностики реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, не забезпечено своєчасного відпрацювання та направлення запитів до оперативного управління ДПІ на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків (за формою № 1), зокрема ТОВ «Анітас», доведеного ГУ ДФС у м. Києві 27.01.2016 року, 19.02.2016 року та 17.03.2016 року (запит на встановлення місцезнаходження лише від 25.03.2016 року, оперативним управлінням ДПІ місцезнаходження платника не підтверджено, про що складено довідку від 04.04.2016 року), ТОВ «Форд Макрос» доведено - 30.12.2015 року, 29.01.2016 року та 18.02.2016 року (запити від 16.03.2016 року та 30.03.2016 року), ТОВ «Авераж Компані» доведено - 01.12.2015 року, 24.12.2015 року та 04.02.2016 року (запит від 02.12.2015 року, у подальшому не направлялись).
Допущено зволікання з розірванням договору про визнання електронних документів із ТОВ «Анітас», що надало змогу останньому зареєструвати податкові накладні на загальну суму 5,4 млн. грн. ПДВ (дію договору про визнання електронних документів призупинено лише 06.04.2016 року).
Також ДПІ допущено зволікання із розірванням договору про визнання електронних документів із ТОВ «Форд Макрос» за наявності інформації оперативного управління про відсутність платника за місцезнаходженням (довідка за формою № 2 від 03.12.2015 року), договір призупинено лише 17.03.2016 року (підприємством сформовано ризиковий податковий кредит на користь третіх осіб у сумі 5,3 млн. грн.).
При перевірці відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість ТОВ «Брікфорт» (41,7 млн. грн. ПДВ), яким реалізовано товари, відмінні від придбаних, встановлено, що на порушення вимог Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС від 28.07.2015 року № 543 (далі - Рекомендований порядок № 543), для з'ясування реальності вчинення операцій товариством ДПІ не здійснено залучення оперативних підрозділів з метою опитування його посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єкта господарювання.
ТОВ «Брікфорт» доведено до відпрацювання на етапі ранньої діагностики реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий - квітень 2016 року та належним чином не відпрацьовано. Як наслідок, ДПІ допущено формування ТОВ «Брікфорт» ризикового податкового кредиту на загальну суму 33,3 млн. гривень. Так, 07.07.2016 року (з 20 год. 27 хв. до 21 год. 30 хв.) товариством було зареєстровано податкові накладні (реалізація природного газу) на користь третіх осіб без попереднього придбання (дію договору про визнання електронних документів призупинено на наступний день після їх реєстрації - 08.07.2016 року).
ДПІ на порушення вимог п. 6.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 року № 233, безпідставно 15.12.2015 року укладено договір про визнання електронних документів з ТОВ «Орбітай», що надало змогу підприємству здійснити реєстрацію податкових накладних на загальну суму ПДВ 6,4 млн. гривень.
Встановлено факти укладання та розірвання договорів за наявності довідок про невстановлення підприємств за місцезнаходженням, що надало змогу формувати ризиковий податковий кредит на користь третіх осіб (ТОВ «Бест Продакт» - 10,4 млн. грн. та ТОВ «Трейдпромінвест» - 5,9 млн. гривень).
Також не дотримано вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та листів ДФС від 15.12.2015 року № 45634/7/99-99-22-02-17 та від 02.02.2016 року № 3271/7/99-99-22-02-02-17 при оформленні запитів на адресу окремих суб'єктів господарювання щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. У зв'язку із зазначеним суб'єктами господарювання було вмотивовано відмовлено ДПІ у наданні таких пояснень та документів (ТОВ «Брікфорт», ГОВ «Орбітай» та ТОВ «Бест Продакт»),
Неякісно організовано роботу оперативного управління ДПІ при відпрацюванні ТОВ «Анітас», ТОВ «Орбітай», ТОВ «Форд Макрос» та ТОВ «Авераж Компані». Так, не дотримано вимог п. 2.1.2 Рекомендованого порядку № 543 у частині проведення опитування керівників зазначених підприємств щодо їх причетності до діяльності суб'єкта господарювання та виконання різноманітних послуг.
Судом першої інстанції встнаовлено, що виявлення вказаних обставин спонукало відповідача до висновку про вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, що полягає у незадовільних організації діяльності та контролі за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, що підтвердився за результатами проведеного дисциплінарного провадження.
Частиною 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Судом першої інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що згідно доповідної записки № 1408/99-99-06-05-18 від 15.08.2016 року, адресованої голові ДФС України Насірову Р.М., ініційовано перед Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС порушення дисциплінарного провадження стосовно оголошення догани першому заступнику начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю з діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до неналежного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання ТОВ «Анітас», ТОВ «Брікфорт», ТОВ «Орбітай», ТОВ «Форд Макрос», ТОВ «Авераж Компані», ТОВ «Бестпродакт» та ТОВ «Трейдпромінвест».
За змістом подання № 1926/99-99-06/ДК від 24.10.2016 року вбачається, що за результатами розгляду Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС (протокол засідання від 24.10.2016 року № 20) у діях першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Частиною 1 ст. 67 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Оскільки підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 відповідачем зазначено неналежне виконання службових обов'язків, тобто п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неспіврозмірність застосування відповідачем виду стягнення характеру та тяжкості дисциплінарного проступку позивача.
Наведене є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування наказу ДФС України № 179_ДС від 25.10.2016 року про звільнення ОСОБА_2 із посади першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Зважаючи, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 194-о від 28.11.2016 року є похідною, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування вказаного наказу як протиправного.
Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Нормами КАС України передбачено, що суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, 162 КАС України).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач підлягає поновленню на посаді, з якої був протиправно звільнений, а саме: на посаді першого заступника начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві з дати його звільнення, тобто з 28.11.2016 року.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При цьому, порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), згідно п. 2 розділу ІІ якої, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Враховуючи, що відповідачами не надано до суду відомостей щодо виплат позивачу за останні 2 календарні місяці роботи, що передують даті звільнення, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язати Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28.11.2016 року по 11.01.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов є таким, що підлягає задоволенню.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а тому вони є такими, що не підлягають задоволенню.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 04.04.2017 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.
Костюк Л.О.
Судове рішення № 65741980, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/19116/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: