Ухвала суду № 65741764, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18151/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Глущенко Я.Б.

за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальныстю «Пріб» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року позивач, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено та постановлено стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збору розмірі 1 378грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) та зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у частині стягнення судового збору.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову у частині стягнення з позивача судового збору та зобов'язання подати звіт про виконання зазначеної частини судового рішення. Апелянт мотивує свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов'язком особи, що звертається до суду з позовною заявою.

Так, станом на дату подання адміністративного позову, територіальні органи Пенсійного фонду України не були звільнені від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року позивачу, Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного Фонду України в м. Києві, відстрочено сплату судового збору до прийняття остаточного рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року у частині відстрочення сплати судового збору до прийняття остаточного рішення у справі є обов'язковою для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Натомість, позивач у даній справі - Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.. 94 Кодексу адміністративного судочинства України регулюється порядок розподілу судових витрат, які були фактично здійснені.

Натомість, у даній справі сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення у справі. Тобто судові витрати у частині судового збору позивачем фактично не здійснені.

Враховуючи те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року вирішено справу по суті позовних вимог - тобто прийнято рішення, яким завершено розгляд справи у суді першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з позивача судового збору, сплата якого відстрочена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року.

Щодо зобов'язання позивача подати у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили до суду документ про сплату судового збору у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України разі у необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Так, у резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року встановлено строки і порядок виконання судового рішення шляхом подання у місячний строк документу про сплату судового збору.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року прийнята у порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи та суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 03.04.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

Я.Б. Глущенко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.