Ухвала суду № 65741712, 30.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25807/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про застосування фінансових санкцій, за апеляційною скаргою Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015р. №0001773903 та рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.2015р. №19344/0098/2810.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суджу першої інстанції, без змін.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015р. №0001773903 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62 813,65 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот тринадцять гривень шістдесят п'ять копійок). Також визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.2015р. №19344/0098/2810.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом 22.07.2015р. проведено фактичну перевірку АЗС, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 2-А, та належить ПІІ «Амік Україна», за результатами якої складено Акт перевірки від 22.07.2015р., який 23.07.2015р. зареєстрований в органі ДФС за місцем реєстрації позивача за №0098/28-10/39-30/306035572.

В ході проведення перевірки встановлено такі порушення, зокрема:

- п. 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме встановлено несвоєчасно оприбутковану готівкову виручку:

1) в сумі 15 813,41 грн., яка фактично надійшла 26.10.2014р. на підставі фіскального звітного чеку №1599 від 26.10.2014р., однак в КОРО №2665009786р/5 оприбуткована лише 27.10.2014р.;

2) в сумі 29 574,48 грн., яка фактично надійшла 24.11.2014р., однак в КОРО №2665009786р/5, оприбуткована лише 25.11.2014р., Z-звіт №1628 від 25.11.2014р.. роздрукований в 00:11:14;

3) в сумі 21 920,24 грн., яка фактично надійшла 24.11.2014р., однак в КОРО №2665008918р/4 оприбуткована лише 25.11.2014р., Z-звіт №1844 від 25.11.2014р., роздрукований в 00:11:10;

4) вибірковою перевіркою встановлено, що в порушення Наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013р. №417 «Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» підприємством в період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. при поверненні товару, видано покупцям готівкові кошти в сумі 12 562,73 грн. без складання актів про видачу коштів, що призвело до неповного оприбуткування готівкової виручки за вказаний період.

Загальна сума неповного та несвоєчасного оприбуткування готівкової виручки складає 79 870,86 грн.

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме встановлено, що в магазині АЗС здійснюється зберігання тютюнових виробів на суму 5 497,80 грн. в місці зберігання тютюнових виробів, не внесеного до Єдиного реєстру. Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами відсутня. До перевірки не надано довідки на місце зберігання тютюнових виробів, яка видається органом ліцензування.

В акті перевірки зазначено, що копії КОРО, Z-звітів, актів на повернення товарів (грошових коштів) начальник АЗС відмовився надати, у зв'язку з чим перевіряючими зроблені фотокопії КОРО та Z-звітів в підтвердження описаних порушень.

На підставі цього акту перевірки та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.08.2015р. №0001773903 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 399 354,30 грн., що складає п'ятикратний розмір неналежно оприбуткованої готівки, яка в цілому складає 79 870,86 грн. Також прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.2015р. №19344/0098/2810, яким за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 17 000 грн.

Фактично перевірка проведена 22.07.2015р., за результатами перевірки складено акт перевірки, примірник якого під підпис вручено 22.07.2015р. начальнику АЗС Гондураку А.В., про що міститься відповідна відмітка у ньому, та цей Акт в подальшому зареєстрований в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок 23.07.2015р. за №0098/28-10/39-30/306035572, на що (дату та номер реєстрації) і міститься посилання в оскаржуваних рішеннях.

Відповідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом п. 9 ст. 3 вказаного Закону визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

За нормами пункту 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Згідно пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

За змістом пункту 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 15 813,41 грн. на підставі фіскального звітного чеку №1599 від 26.10.2014р., встановлено виходячи із записів у книзі ОРО, який був здійснений позивачем наступного календарного дня (27.10.2014р.).

Згідно пункту 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995р., помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Позивачем не надано суду доказів виправлення помилки в даті внесення запису про облік руху готівки за 26.10.2014р., підтвердженого підписами відповідальних осіб, не надано доказів проведення службового розслідування щодо правильності внесення записів у книгу ОРО, які в сукупності свідчили б про внесення запису про облік руху готівки на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) №1599 від 26.10.2014р. у день одержання готівкових коштів, а саме 26.10.2014р. Не надано й доказів здійснення наведених заходів і після проведення перевірки та складання акту перевірки, що б слугувало на користь достовірності доводів позивача щодо вчинення помилки та намірів самостійного усунення останньої.

Апелянт посилається на те, що причиною несвоєчасного оприбуткування готівкової виручки в сумі 29.574.48 грн. та в сумі 21.920.24 грн. відповідно Z-звіту №1628 від 25.11.2014р. роздрукований в 00:11:14 та Z-звіт №1844 від 25.11.2014р. роздрукований в 00:11:10, був вихід з ладу програмного забезпечення.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент спірних відносин) на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Згідно статті 8 цього ж Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

У відповідності до пункту 11 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28.08.2013р. (в редакції, чинній на момент спірних відносин), у розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 - 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.

Згідно з п. 17. Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 12 травня 2004 р. № 601, після виконання робіт з технічного обслуговування представник центру сервісного обслуговування робить відповідний запис у паспорті (формулярі), якщо це передбачено виробником (постачальником), та в книзі обліку розрахункових операцій.

Позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення розрахункових операцій 24.11.2014р. на суму в розмірі 29 574,48 грн. та суму у розмірі 21 920,24 грн. з використанням книги обліку розрахункових операцій, як це передбачено вказаними нормами, у т.ч. не надано самої книги ОРО, де б були відображені факти виходу з ладу РРО, огляди, перевірки, ремонти тощо.

З акту перевірки, відомостей щодо виходу з ладу РРО, оглядів, перевірок та ремонту РРО не було встановлено під час проведення перевірки.

Копії Актів ТОВ «Сервис-НС» про збої «зависання» програмного забезпечення РРО, що призвело до порушення 24-годинного інтервалу друкування Z-звітів, не звільняли позивача від обов'язку використання книги обліку розрахункових операцій при виході його з ладу та здійснення відповідних записів у ній, а відтак наведене не свідчить про своєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів, які, що визнається та не спростовано позивачем, фактично надійшли 24.11.2014р., однак були оприбутковані лише на наступний день (25.11.2014р.).

На думку апелянта підприємством позивача в період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. при поверненні товару видано покупцям готівкові кошти в сумі 12 562,73 грн. без складання актів про видачу коштів, що призвело до неповного оприбуткування готівкової виручки.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) є одним з видів розрахункових операцій.

Пунктом 5 розділу III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28.08.2013р., передбачено, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Згідно пунктів 7, 8 розділу III вказаного Порядку реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Таким чином, видача готівкових коштів при поверненні товару без складання актів про видачу таких коштів, за умови, що такі кошти були проведені через РРО, не є порушенням п. 2.6. глави 2 Положення №637 - не оприбуткування готівки, а свідчить про порушення порядку повернення коштів на суму, що перевищує 100 гривень, оскільки об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки є приховування виручки, чого за наведених обставин не відбувається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення - рішення від 05.08.2015р. №0001773903 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 62 813,65 грн. = (12562,73*5).

Також, рішенням від 05.08.2015р. №19344/0098/2810 застосовано до позивача фінансові санкції за встановлення факту зберігання в магазині АЗС, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 2-А, тютюнових виробів на суму 5 497,80 грн. в місці зберігання тютюнових виробів не внесеного до Єдиного реєстру та за відсутності довідки на місце зберігання тютюнових виробів.

За посиланнями апелянта, вказане є порушенням ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ч. 36 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Згідно ч. 2 ст. 17 вказаного Закону у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Тобто, відповідальність передбачена саме за зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, відтак, відсутність довідки щодо внесення до зазначеного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ненадання її до перевірки) не є підставою для застосування до суб'єкта підприємницької діяльності відповідних фінансових санкцій.

Згідно листа від 17.12.2015р. за вих. №19152/10/26-15-21-02-21 ГУ ДФС у м. Києві, місце зберігання тютюнових виробів за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 2-А внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що спростовує доводи податкового органу про правомірність висновків щодо порушення позивачем статті 15 Закону №481/95-ВР, та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.2015р. №19344/0098/2810.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку що доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2017 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.