Ухвала суду № 65741297, 03.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"03" квітня 2017 р.Справа № 916/177/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.,

суддів Лавриненко Л.В., Лашина В.В.

розглянувши апеляційну скаргу та заяву про відстрочення терміну сплати судового збору Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2017

у справі № 916/177/17

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича, тощо.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 у справі № 916/177/17.

Ознайомившись з поданими матеріалами, апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору

В матеріалах даної апеляційної скарги всупереч ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України відсутні докази сплати судового збору у встановленому розмірі за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 N 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)» визначено, що підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Отже, з урахуванням того, що апелянтом оскаржується ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк» мало сплатити судовий збір у вищевказаному порядку та розмірі, а саме 17 600 грн. (16 000 х 110%).

Однак, згідно платіжного доручення №159852 від 16.02.2017 скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., що є менше встановленого законом розміру.

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк» відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» та норм чинного законодавства не звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Разом з цим, скаржником надано заяву про відстрочення терміну сплати судового збору у зв'язку з важким фінансовим становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір, оскільки останній перебуває у стадії ліквідації.

Проте, колегією суддів відхиляється дане клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)»).

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Однак, у порушення наведених норм апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не було надано суду апеляційної інстанції доказів того, що у нього на момент подання скарги відсутні кошти, для сплати судового збору, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2016 у справі № 911/2086/15.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє заявлене клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України, без урахування клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст.ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк» у задоволенні клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 у справі № 916/177/17.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 у справі № 916/177/17 - повернути без розгляду.

3. Справу № 916/177/17 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Лашин В.В.