Постанова № 65741269, 29.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р.Справа № 916/738/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників провадження:

від Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - ОСОБА_1 за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у судове засідання не зявились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р.

у справі №916/738/16

за позовом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

до 1) Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер"

2) Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області

про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ

У березні 2016 Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер" (далі ЖБК "Марін-Білдер"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, в якому просила розірвати договір оренди землі, укладений між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ЖБК "Марін-Білдер" від 10.01.2006р., який зареєстровано у Книзі реєстрації договорів оренди землі по Таїровській селищній раді за № 040652900003 від 20.01.2006р.; скасувати запис в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 11, 7447 га категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Таїровської селищної ради в межах населеного пункту ж/м "Совіньойон", с. Мізікевича, Овідіопольского району Одеської області за ЖБК "Марін-Білдер"; розірвати договір оренди землі, укладеного між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ЖБК "Марін-Білдер" від 29.12.2008 р., який зареєстровано Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України у розділі IV Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за № 040952900002 від 05.03.2009р.; скасувати запис в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 10, 9805, розташованої на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, ж/м "Совіньойон", Овідіопольського району Одеської області, яка за її цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови за ЖБК "Марін-Білдер".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016р. по справі №916/738/16 (суддя Грабован Л.І.) залучено до участі у справі іншого відповідача Реєстраційну службу Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області (т.1, а.с. 137-139).

15.08.2016 р. Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з заявою про відмову від частини позовних вимог, в якій просило прийняти заяву Таїровської селищної ради про відмову від частини позовних вимог до ЖБК "Марін-Білдер", Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, а саме, від пункту 2 та пункту 4 позовної заяви (т.2, а.с. 58-60).

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2016р. по справі №916/738/16 (суддя Грабован Л.І.) позов Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ЖБК "Марін-Білдер" та Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області задоволено частково, розірвано договір оренди землі між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ЖБК "Марін-Білдер" від 10.01.2006р., який зареєстровано у Книзі реєстрації договорів оренди землі по Таїровській селищній раді за № 040652900003 від 20.01.2006р.; розірвано договір оренди землі, укладений між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ЖБК "Марін-Білдер" від 29.12.2008р., який зареєстровано Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України у розділі IV Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за № 040952900002 від 05.03.2009р.; провадження у справі в частині вимог Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про скасування запису в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 11, 7447 га категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Таїровської селищної ради в межах населеного пункту ж/м "Совіньойон", с. Мізікевича, Овідіопольского району Одеської області за ЖБК "Марін-Білдер"; скасування запису в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 10 9805, розташованої на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, ж/м "Совіньойон", Овідіопольського району Одеської області, яка за її цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови за ЖБК "Марін-Білдер" припинено; стягнуто з ЖБК "Марін-Білдер" на користь Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 2 756 грн. судового збору (т.2, а.с. 67-77).

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач свої договірні зобовязання належним чином припинив виконувати, зокрема, припинив сплату орендної плати за спірними договорами і за ним рахується заборгованість у розмірі 668 684,08 грн., тобто, відповідачем допущено порушення істотних умов договорів оренди землі щодо сплати орендної плати, а тому, на думку суду, наявні підстави для розірвання спірних договорів оренди земельної ділянки. На підставі наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів оренди.

Що стосується позовних вимог в частині скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, суд зазначив, оскільки судом прийнято відмову позивача від частини позовних вимог, як таку, що не суперечить вимогам законодавства та не порушує право позивача, провадження по справі в цій частині слід припинити.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ЖБК "Марін-Білдер" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016р. у справі №916/738/16 повністю; відмовити у позові Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.01.2006р. та договору оренди земельної ділянки від 29.12.2008р. повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для розгляду справи по суті.

Зокрема, апелянт в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не витребував у Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі відомості щодо заборгованості скаржника за Договорами 1 і 2 у розрізі договорів, а запросив інформацію взагалі; суд проігнорував ЖБК "Марін-Білдер" у відзиві факт знаходження кооперативу у ліквідаційній процедурі; судом проігноровано факт відсутності у реєстрі вимог кредиторів скаржника грошової вимоги позивача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2016р. по справі №916/738/16 апеляційна скарга ЖБК "Марін-Білдер" задоволена, рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016р. у справі №916/738/16 скасовано, провадження у справі № 916/738/16 припинено. (т.2, а.с. 114-118).

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відтак, суд апеляційної інстанції в постанові суду вказав, що спір про розірвання договорів оренди земельних ділянок на підставі норм загального цивільного законодавства укладених Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ЖБК "Марін-Білдер" (який перебуває в процедурі банкрутства) підлягає розгляду в межах провадження по справі про банкрутство ЖБК "Марін-Білдер", а не в окремому позовному провадженні.

Постанова апеляційної інстанції була оскаржена до суду касаційної інстанції та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016р. касаційна скарга Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області задоволена частково, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2016р. у справі №916/738/16 скасована та справа №916/738/16 передана на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду (т.2, а.с. 152-159).

Приймаючи постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував приписи частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а обмежившись формальним висновком щодо наявних підстав для вирішення спору у площині справи про банкрутство; водночас, суд не з'ясував, які саме з розглянутих місцевим господарським судом вимог мають майновий характер в розумінні частини четвертої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та яким чином вирішення цього спору в порядку позовного провадження вплине на здійснення щодо відповідача процедури банкрутства, на формування обсягу майнових активів відповідача як боржника, за рахунок яких буде можливим задоволення вимог кредитора, яким чином орендні правовідносини між сторонами даного спору впливають на права та законні інтереси кредиторів відповідача у справі про банкрутство.

При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що суд апеляційної інстанції не зазначив правової підстави, передбаченої статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, для припинення провадження у справі, а розгляд позовних вимог Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області не в межах справи про банкрутство не визначений чинним законодавством, як процесуальна підстава для припинення провадження у справі ні чинним Господарським процесуальним кодексом України, ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Протоколом автоматизованого розподілу від 13.01.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ЖБК "Марін-Білдер" на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р. у справі №916/738/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жекова В.І., суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. апеляційну скаргу ЖБК "Марін-Білдер" на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р. по справі №916/738/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Жекова В.І., суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №164 від 09.03.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у звязку із перебуванням головуючого судді Жекова В.І. у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ЖБК "Марін-Білдер" на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р. по справі №916/738/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 р. апеляційну скаргу ЖБК "Марін-Білдер" на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р. по справі №916/738/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. розгляд справи було відкладено на 29.03.2017 р.

10.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано доповнення до апеляційної скарги від ліквідатора ЖБК "Марін-Білдер" у яких останній просить рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 р. справі №916/738/16 скасувати повністю та провадження у справі припинити у звязку з тим, що заборгованість за договорами оренди, що є предметом позову позивача, регульована мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2016 р. у справі №916/827/15 про банкрутство ЖБК "Марін-Білдер". Таким чином, відповідач вважає, що мім сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі.

28.03.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ліквідатора ЖБК "Марін-Білдер" про відкладення розгляду справи у якому останній просить відкласти розгляд справи №916/738/16 на два тижні з причини неможливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеного на 29.03.2017 р. через зайнятість у місті Києві у позаплановій перевірці, призначеній раніше.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Отже, представництво інтересів особи може здійснюватися будь-якою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, а поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами обєктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений можливості доручити представлення інтересів ЖБК "Марін-Білдер" будь-якій особі на підставі довіреності.

Судова колегія, також, відзначає, що у судому засіданні від 27.02.2017 р. був присутній представник ЖБК "Марін-Білдер" ліквідатор ОСОБА_2, який висловив свою позицію по справі та надав суду пояснення (т.2, а.с 195-203).

Крім того, у своєму клопотанні позивач не зазначає, що має будь-які додаткові пояснення чи докази, що можуть вплинути на розгляд даної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, а тому відхиляється.

У судовому засіданні від 29.03.2017 р. представник позивача надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою, у звязку з чим просить у її задоволенні відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Інші представники учасників провадження у судове засідання не зявились.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, заслухавши представника позивача, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЖБК "Марін-Білдер" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2005р. Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області на 21-ій сесії було прийнято рішення №874-IV про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ЖБК "Марін-Білдер" у довгострокову оренду строком на 15 років земельної ділянки категорії земель житлової та громадської забудови загальною площею 11, 7447 га, в тому числі за складом угідь: 11, 7447 га рілля, розташованої на території селищної ради в межах населеного пункту жилмасиву "Совіньойон" с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області, для житлового будівництва громадян, розміщення громадських будівель і споруд, будівництва мереж і споруд інженерного забезпечення жилих будинків та інших обєктів загального користування членів кооперативу за рахунок земель, що перебувають в оренді Житлово-будівельного кооперативу „Совіньйон-2 (т.1, а.с. 19-21).

На підставі вищезазначеного рішення, 10.01.2006р. між Орендодавцем - Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області в особі селищного голови ОСОБА_3, що діє на підставі рішення 1-ї сесії XXIV-го скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 1 від 26.04.2002р., з одного боку, та Орендарем - ЖБК "Марін-Білдер" в особі голови правління ОСОБА_4, який діє на підставі статуту кооперативу, з іншого боку, було укладено договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.12-18).

За умовами п. 1.1. договору визначено, що орендодавець на підставі рішення 21-ої сесії Таїровської селищної ради № 874-IV від 16.11.2005 передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 11, 7447 га категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться на території селищної ради в межах населеного пункту жилмасиву "Совіньйон" с. Мізікевича Овіодіопольського району Одеської області.

Пунктом 3.1. договору від 10.01.2006 р. визначено, що договір укладено строком на 15 (пятнадцять) років, який починає обчислюватися з дня державної реєстрації договору відповідно до законодавства. Договір за взаємною згодою сторін укладається у простій письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.1. договору від 10.01.2006р. визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Згідно з пунктом 4.2. договору від 10.01.2006р. передбачено, що за користування орендованою земельною ділянкою встановлено орендну плату у розмірі 1 відсотка її нормативної грошової оцінки у рік, яка станом на 01.01.2005 за 1 м2 площі земельної ділянки складає 28,06 грн. згідно з витягом № 2/о від 04.01.2006 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів.

Положеннями пункту 4.2.2 договору визначено, що сума орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1 відсотка її нормативної грошової оцінки становить у грошовому виразі 32955,63 грн. у рік, без ПДВ.

Пунктом 4.2.3. договору від 10.01.2006 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем рівними частками щомісяця в строк до 15 числа кожного місяця в сумі 2746,31 грн. і вноситься орендодавцеві за відповідними реквізитами.

Відповідно до підпункту 9.2.1. договору від 10.01.2006р. передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а згідно з підпунктом 9.2.3. договору від 10.01.2006р. орендар зобовязаний своєчасно у встановлені договором строки сплачувати орендну плату.

Підпунктом 11.3.1. договору від 10.01.2006р. передбачено, що договір також припиняється шляхом його дострокового розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або неналежного виконання другою стороною своїх обовязків за договором.

На виконання умов вищевказаного договору, орендодавцем Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було передано орендареві ЖБК "Марін-Білдер" земельну ділянку площею 11, 7447 га, про що свідчить акт приймання-передачі обєкта оренди від 26.01.2006р. (т.1, а.с. 26).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 05.11.2008р. Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області на 20-ій сесії V скликання було прийнято рішення № 1266-V про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ЖБК "Марін-Білдер" у довгострокову оренду строком на 15 років в частині відведення земельної ділянки загальною площею 10,9805 га для житлового будівництва громадян, розміщення громадських будівель і споруд, будівництва мереж і споруд інженерного забезпечення жилих будинків та інших обєктів загального користування членів кооперативу, розташованої на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, жилмасив „Совіньон, Овідіопольського району Одеської області, що складається з двох суміжних земельних ділянок (т.1, а.с. 44-47).

На підставі вищезазначеного рішення, 29.12.2008р. між Орендодавцем - Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області в особі селищного голови ОСОБА_3, що діє на підставі рішення 1-ї сесії V-го скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 1 від 11.04.2006р, з однієї сторони, та орендарем - ЖБК "Марін-Білдер" в особі голови правління ОСОБА_4, який діє на підставі статуту кооперативу, з іншої сторони, було укладено договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.32-38).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п. 1.1. договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 10,9805 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, жилмасив "Совіньйон", Овіодіопольського району Одеської області, яка належить до категорії земель житлової та громадської забудови.

Пунктом 3.1. договору від 29.12.2008р. визначено, що договір укладено строком на 15 років, який починає обчислюватися з дня державної реєстрації договору відповідно до законодавства. Договір за взаємною згодою сторін укладається у простій письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.1. договору від 29.12.2008р. передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Положеннями пункту 4.2.2 договору передбачено, що сума орендної плати за земельну ділянку у розмірі 3 відсотка її нормативної грошової оцінки становить у грошовому виразі 435453,69 грн. у рік, без ПДВ.

Пунктом 4.2.3. договору від 29.12.2008р. передбачено, що орендна плата сплачується орендарем рівними частками щомісяця в строк до 15 числа кожного місяця в сумі 36287, 81 грн. і вноситься орендодавцеві за відповідними реквізитами.

Відповідно до підпункту 9.2.1. договору від 29.12.2008р. передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з підпунктом 9.2.3. договору від 29.12.2008р. визначено, що орендар зобовязаний своєчасно у встановлені договором строки сплачувати орендну плату.

Підпунктом 11.3.1. договору від 29.12.2008р. передбачено, що договір також припиняється шляхом його дострокового розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або неналежного виконання другою стороною своїх обовязків за договором.

На виконання умов вищевказаного договору, орендодавцем Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було передано орендареві ЖБК "Марін-Білдер" земельну ділянку площею 10,9805 га, про що свідчить акт приймання-передачі обєкта оренди від 05.03.2009р. (т.1, а.с. 48).

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що згідно інформації ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області, викладеної в додатку до листа № 1694/9/15-21-20 від 16.02.2016р. вбачається, що недоїмка по орендній платі ЖБК "Марін-Білдер" за 2014 рік становить 620849,31 грн. та за 2015 рік 47834,77 грн. (т.1, а.с.49-51).

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2016 р. Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області направила на адресу ЖБК "Марін-Білдер" претензію №261 щодо сплати грошових коштів за договорами оренди земельної ділянки від 10.01.2006р. та від 29.12.2008р. у розмірі 668 684, 08 грн. (т.1, а.с. 52-53).

Однак, станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не погашено заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками та не надано жодної відповіді на вищевказану претензію, що й стало підставою для звернення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області із позовом до суду.

Судом першої інстанції позовні вимоги Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в частині розірвання спірних договорів оренди землі визнано обґрунтованими та задоволено їх у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким рішенням місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Судова колегія проаналізувавши умови укладених між сторонами договорів вважає, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Земельного кодексу України, глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини на Україні з питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі".

У відповідності до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно із ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

В пункті 9.2.3. договору від 10.01.2006 р. та в пункті 9.2.3. договору від 29.12.2008 р. визначено, що орендар зобовязаний своєчасно у встановлені договором строки сплачувати орендну плату.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов спірних договорів має заборгованість зі сплати щомісячного розміру орендної плати за користування землею, що підтверджується, зокрема, інформацією ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області, викладеною в додатку до листа № 1694/9/15-21-20 від 16.02.2016р. з якої вбачається, що недоїмка по орендній платі ЖБК "Марін-Білдер" за 2014 рік становить 620849,31 грн. та за 2015 рік 47834,77 грн. (т.1, а.с.49-51).

З наявного в матеріалах справи листа 42/9/15-21-00 від 16.05.2016р., адресованому Іллічівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області Таїровському селищному голові вбачається інформація про заборгованість за договором оренди від 10.01.2006 земельної ділянки 11,7447 га в сумі 668684,08 грн. (т.1, а.с. 134).

Відповідно до відомостей щодо нарахування, сплати податкового боргу ЖБК "Марін-Білдер" за договорами від 10.01.2006р. та від 29.12.2008р., укладеними з Таїровською селищною радою Овідіопольського району, наданих на вимогу ухвали господарського суду Одеської області від 15.06.2016р. Іллічівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області листом № 8475/10 від 11.07.2016р. надала документи, на підставі яких здійснено нарахування, а саме: податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, подана відповідачем 29.01.2013, в якій визначено річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника за земельну ділянку площею 11,7447 га 42777,12 грн., за земельну ділянку площею 10,9805 га 531 239,57 грн. Зі змісту картки особового рахунку ЖБК "Марін-Білдер" вбачається, що останній має заборгованість зі сплати податкового боргу по земельному податку в сумі 668684,08 грн., термін сплати - 31.12.2014р. (т.1, а.с. 149-157).

Крім того, колегія суддів відзначає, що ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р. у справі №916/827/15-г, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ЖБК "Марін-Білдер", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 19.03.2015р. у справі №916/827/15-г ЖБК "Марін-Білдер" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2015 р. у справі №916/827/15-г, ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ГУ ДФС в Одеській області визнано кредитором ЖБК "Марін-Білдер" з грошовими вимогами в сумі 668 684,08 грн. за заявою ДПІ, в якій зазначено про наявність боргу нарахованого 30.01.2015 р. в сумі 47834,72 грн. по податковій декларації з плати за землю за 2014 р. №9008793719 від 20.02.2014 р.; 31.12.2014 р. в сумі 574016,69 грн. по податковій декларації з плати за землю за 2013 р. №9002909810 від 29.01.2013 р.; 30.01.2015 р. сумі 47834,77 грн. по податковій декларації з плати за землю за 2014 р. №9008793719 від 20.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2016 р. у справі №916/827/15-г затверджено реєстр вимог кредиторів у справі, до якого, зокрема, включено й вимоги ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у справі №916/827/15-г про банкрутство ЖБК "Марін-Білдер" визнаний факт наявності заборгованості ЖБК "Марін-Білдер" у сумі 668 684,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем істотно порушено умови договору, у зв'язку з чим останній підлягає розірванню в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування записів про держану реєстрацію права оренди земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.08.2016 р. (до прийняття рішення по справі) позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо скасування записів про держану реєстрацію права оренди земельних ділянок.

Отже, враховуючи те, що позивач скористався своїм правом на відмову від частини позовних вимог, що передбачено положеннями ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано припинено провадження у справі в частині вимог Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про скасування запису в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 11, 7447 га категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Таїровської селищної ради в межах населеного пункту ж/м "Совіньойон", с. Мізікевича, Овідіопольского району Одеської області за ЖБК "Марін-Білдер" та скасування запису в Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 10 9805, розташованої на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, ж/м "Совіньойон", Овідіопольського району Одеської області, яка за її цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови за ЖБК "Марін-Білдер".

Судова колегія відхиляє посилання скаржника на те, що останнім 30.01.2014 р. було сплачено орендну плату у розмірі 191339,08 грн. та господарським судом не взято до уваги те, що скаржник виконав своє зобовязання щодо сплати за договором 1 повністю, а за договором 2 частково, а також відмовлено скаржнику у клопотанні про призначення судової експертизи, яка б за твердженням апелянта довела відсутність заборгованості скаржника за спірними договорами та встановили факт постійної переплати скаржником на протязі 2008-2016 рр., з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з цим, відповідачем у порушення вищевказаних приписів чинного законодавства не було надано суду жодних доказів належного виконання своїх зобовязань за спірними договорами, зокрема, щодо вчасної та в повному обсязі сплати орендної плати. У той час як позивачем було надано до суду належні докази на підтвердження наявності заборгованості з боку відповідача за спірними договорами.

Щодо призначення у справі експертизи, на якій наполягав відповідач, судова колегія відзначає, що відповідач просив поставити на вирішення експерта питання щодо наявності заборгованості ЖБК "Марін-Білдер" за спірними договорами та розмір переплати відповідача за даними договорами.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2014 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з цим, судова колегія відзначає, що відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підставі яких суд або експерт повинен був встановити відсутність заборгованості відповідача за спірними договорами та наявність переплати.

Не є обґрунтованими й посилання апелянта на те, що останнім було виконано своє зобовязання щодо сплати орендної плати за договором 1 повністю, а за договором 2 частково та те, що податковою інспекцією було надано відомості щодо заборгованості вцілому, а не за спірними договорами, оскільки, як вбачається з листа Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 03.03.2017 р. №597/8/15-03-17-00 податкова повідомила, що відповідно до наданих податкових декларацій сплати за землю (земельний податок, або орендна плата) розрахунковий борг відповідно до договорів оренди станом на 03.03.2017 р. складає по договору оренди земельною ділянкою площею 11,7447 га 49831,96 грн.; по договору оренди земельної ділянки площею 10,9805 га 618852,12 грн. Апелянтом, у порушення приписів ст. 33 ГПК України не було надано суду доказів на підтвердження повної сплати орендної плати за договором 1 та часткової сплати заборгованості за договором 2. До того ж, як вже було зазначено вище, означена сума заборгованості за спірними договорами у розмірі 668 684,08 грн. була визнана ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2015 р. у справі №916/827/15-г, якою було визнано ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ГУ ДФС в Одеській області кредитором ЖБК "Марін-Білдер" з грошовими вимогами в сумі 668 684,08 грн.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги, що відповідач ЖБК "Марін-Білдер" знаходиться в процедурі банкрутства на стадії ліквідації та те, що позивач не заявляв грошових вимог до скаржника у межах справи про банкрутство, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються та зазначається наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Боржником є юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Грошове зобов'язання це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Колегія суддів відзначає, що у справі №916/738/16 предметом позовних вимог є розірвання договорів оренди землі, а не стягнення з відповідача грошових коштів, а тому, посилання апелянта на не звернення позивача з грошовими вимогами до боржника у процедурі банкрутства є необґрунтованими та такими, що суперечать вищенаведеним приписам чинного законодавства.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що перебування відповідача у процедурі банкрутства не може свідчити про відсутність його вини у невиконанні договірних зобов'язань, у зв'язку з чим, позивач має право розірвати спірні договори оренди внаслідок порушення їх істотних умов.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 31.08.2016 р. по справі №918/985/15.

Також, з урахуванням висновків викладених у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2016 р. у справі №916/738/16, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на необхідність припинення провадження у справі, оскільки ст. 80 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав, що передбачає припинення провадження у справі та розгляд позовних вимог не в межах справи про банкрутство не віднесений законодавцем до обставин, що зумовлюють припинення провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині розгляду та часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2016 у справі №916/738/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.