Постанова № 65740820, 27.03.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р.Справа № 914/2975/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді:Якімець Г.Г.,

суддів:Бонк Т.Б.,Мирутенко О.Л.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) ОСОБА_1

від відповідача (скаржника) ОСОБА_2

від третьої особи-1 ОСОБА_3

від третьої особи-2 ОСОБА_4

від третьої особи-3 не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Львівської області, вих.№05/2-253вих.17 від 23 лютого 2017 року

та апеляційну скаргу ОСОБА_5 міської ради, вих.№18/29-486/1 від 21 лютого 2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2017 року (підписане 13.02.2017 року), суддя Кидисюк Р.А.

у справі №914/2975/16

за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, м. Дрогобич Львівської області

до відповідача ОСОБА_5 міської ради, м. Трускавець Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємство «Гарантбуд-2012», м. Трускавець Львівської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради, м. Трускавець Львівської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, м. Львів

про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування

в с т а н о в и в:

17 листопада 2016 року Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави до ОСОБА_5 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що спірне майно на момент його приватизації належало на праві комунальної власності територіальній громаді міста Трускавця, з огляду на що, враховуючи відповідні приписи законодавства, зокрема, ЗУ «Про приватизацію державного майна», ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», суд дійшов висновку, що відповідач як орган місцевого самоврядування, який наділений правом щодо розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Трускавця, мав право як приймати рішення щодо приватизації спірного обєкту нерухомості, так і визначати спосіб приватизації цього майна як такого, що перебувало у комунальній власності, зокрема, шляхом викупу. Поряд з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що нежитлова будівля площею 660,5 м кв. по провулку Тихому, 1 у місті Трускавці не набула статусу пам'ятки та останню не включено до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до закону. Одночасно, суд зазначив, що у матеріалах справи наявні докази погодження ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації на приватизацію спірного обєкту по пров. Тихому, 1 у місті Трускавці (лист №5/663 від 10.09.2014 року), як це передбачено ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Одночасно, суд першої інстанції в рішенні вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення права, оскільки спірне рішення ОСОБА_5 міської ради є ненормативним актом, що застосовується одноразово та після реалізації вичерпує свою дію шляхом його виконання.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_5 міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі: визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році». Зокрема, зазначає, що ОСОБА_5 міською радою визнано позов в даній справі, на підставі того, що спірне рішення міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року прийнято всупереч існуючому на той час рішенню ОСОБА_5 міської ради №375 від 27.09.2012 року «Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки», додатком №3 до якого визначено перелік обєктів, які заборонено приватизовувати протягом 2012-2015 років. Поряд з тим, заперечує встановлення способу приватизації, а саме: шляхом викупу, посилаючись на ч.1 ст.11 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Одночасно, скаржник наголошує, що на час звернення ПП «Гарантбуд 2012» з заявою про приватизацію спірної нежитлової будівлі, останнє не надало жодного підтверджуючого документу про невідємні поліпшення, які здійснені за згодою орендодавця в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна. Крім того, міська рада зазначає, що спірне рішення серед іншого суперечить і положенням ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», оскільки ПП «Гарантбуд 2012» не уклало з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на памятку обєкт, що підлягає приватизації.

Разом з тим, Перший заступник прокурора Львівської області також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі: визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році». Так само як і міська рада посилається на ч.1 ст.11 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та заперечує самостійне встановлення радою такого способу приватизації спірного обєкта, як викуп. Одночасно наголошує, що договором оренди від 25.10.2013 року не передбачалась подальша можливість викупу орендарем орендованого приміщення. Апелянт наголошує, що ОСОБА_5 міською радою прийнято спірне рішення без обґрунтування доцільності відчуження майна шляхом викупу, без публікації в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, без підтвердження здійснення орендарем покращень орендованого приміщення у відсотках до вартості майна, що суперечить принципам приватизації конкурентності та відкритості. Також скаржник наголошує, що спірний обєкт є памяткою архітектури місцевого значення, при цьому попереднього охоронного договору третьою особою-1 укладено не було.

Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі: визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році».

23 березня 2017 року від відповідача до суду надійшли письмові додаткові пояснення (вих.№18/29-846 від 22 березня 2017року), однак, колегія суддів такі пояснення до уваги не бере, оскільки останні не підписані представником відповідача.

Одночасно в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою визначення вартості, проведених орендарем ПП «Гарантбуд 2012», невідємних покращень спірного обєкту по пров. Тихому, 1 у місті Трускавці.

Прокурор та представник третьої особи-2 проти клопотання відповідача не заперечили. Представник третьої особи-1 заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку учасників судового процесу, що присутні в судовому засіданні, колегія суддів вирішила його відхилити, оскільки предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році», при цьому, в межах розгляду даної справи судом не досліджується питання вартості здійснених орендарем невідємних покращень орендованого ним майна. Поряд з тим, представник відповідача не обґрунтував неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції під час розгляду справи Господарським судом Львівської області, відтак, задоволення апеляційним господарським судом вказаного клопотання порушувало б вимоги процесуального закону, оскільки представником ОСОБА_5 міської ради (заявником) не наведено поважних причин, які унеможливили останньому заявити таке клопотання в ході розгляду справи місцевим господарським судом.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№20/3-2 від 20 березня 2017 року). Зокрема, зазначав, що спірне рішення міської ради не суперечить нормам чинного на час його прийняття законодавства. Стверджував, що листом №5/663 від 10.09.2014 року ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації погодив приватизацію нежитлової будівлі по пров. Тихий, 1 у м. Трускавці. Щодо спірного рішення зазначає, що питання про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році було винесене на розгляд сесії ОСОБА_5 міської ради, що підтверджується протоколом 43 сесії шостого демократичного скликання ОСОБА_5 міської ради від 21.10.2014 року, з якого також вбачається, що за проект спірного рішення проголосували 27 з 29 присутніх депутатів міської ради. Щодо не укладення попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на спірний обєкт нерухомості, представник третьої особи-1 наголошував, що в законодавстві немає вимоги укладати такий договір до прийняття рішення міською радою, в даному випадку рішення про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році, такий договір підлягає укладенню після прийняття міською радою рішення про приватизацію обєкта. Крім того, вказував що способи приватизації визначаються шляхом прийняття органами рішень про затвердження конкретних переліків обєктів приватизації., відтак, включення міською радою спірного обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, свідчить про визначення міською радою способу приватизації у відповідності до ст.11 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав, просив такі задоволити: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник третьої особи-3 в судове засідання не зявився, однак надіслав до суду пояснення (вих.№16-539 від 14 березня 2017 року), в яких не заперечив проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що нежитлова будівля по пров. Тихому, 1 у м. Трускавці є памяткою архітектури місцевого значення, а ПП «Гарантбуд 2012» не зверталось до Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА з питанням щодо погодження приватизації памятки архітектури місцевого значення. Одночасно, третя особа-3 просить розглядати апеляційну скаргу без участі її представника.

Зважаючи на наведене, оскільки явка представника третьої особи-3 не визнавалась обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за її відсутності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб-1,2, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради №151 від 21.06.2012 року за територіальною громадою міста Трускавця в особі ОСОБА_5 міської ради оформлено право власності на нежитлову будівлю в місті Трускавці по пров. Тихому, 1, загальною площею 660,5 м кв. та доручено КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» виготовити та видати відповідні реєстраційні документи.

Право комунальної власності територіальної громади міста Трускавця в особі ОСОБА_5 міської ради на нежитлову будівлю загальною площею 660,5 м кв., розташовану за адресою: Львівська область, м. Трускавець, пров. Тихий, 1, посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.06.2012 року.

Як вбачається з витягу про державну реєстрацію прав (№34609364 від 24.06.2012 року) територіальна громада міста Трускавця в особі ОСОБА_5 міської ради є власником зазначеної вище нежитлової будівлі на підставі свідоцтва про право власності №САЕ 383718 від 24 червня 2012 року.

27 вересня 2012 року ОСОБА_5 міською радою прийнято рішення №375 «Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки», яким, у відповідності до п.30 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.7 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», враховуючи рішення постійної комісії з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва та комунальної власності і майна, затверджено Програму приватизації майна територіальної громади м. Трускавця на 2012-2015 роки згідно з додатком та затверджено перелік обєктів майна територіальної громади м. Трускавця, що підлягають приватизації у 2012 році згідно з додатком №2. Крім того, затверджено перелік будівель та споруд комунальної власності м. Трускавця, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки, згідно з додатком №3, до переліку будівель та споруд, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки, увійшла нежитлова будівля по пров. Тихий, 1 у місті Трускавці.

25 жовтня 2013 року між ОСОБА_7 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради (в тексті договору орендодавець) та ОСОБА_6 підприємством «Гарантбуд-2012» (в тексті договору орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця №36, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю трьохповерхову будівлю з підвалом площею 660,5 м кв., що розміщене за адресою: м. Трускавець, провулок Тихий, 1 і рахується на балансі орендодавця, вартість якого згідно із звітом про оцінку майна станом на 30 вересня 2013 року становить 1192970 грн. без ПДВ.

Згідно з п.10.1 Договору останній укладено на 2 роки 11 місяців і він діє з 25 жовтня 2013 року по 25 вересня 2016 року.

Рішенням ОСОБА_5 міської ради Львівської області №375 від 25 березня 2014 року «Про перелік обєктів комунальної власності міста Трускавця до приватизації» затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади міста Трускавця, що підлягають приватизації у 2014 році згідно додатку №2 та затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади міста Трускавця, що не підлягають приватизації у 2014 році згідно додатку №1.

Як вбачається з додатку №1 до рішення №375 від 25 березня 2014 року нежитлова будівля по пров. Тихий, 1 у місті Трускавці до вказаного переліку не увійшла.

05 вересня 2014 року ПП «Гарантбуд-2012» звернулось до ОСОБА_5 міської ради з заявою з описом вхідного пакета документів про включення вказаного обєкту нерухомості до переліку обєктів, що підлягають приватизації.

ОСОБА_5 міська рада звернулася з листом до ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації про надання дозволу на відчуження нежитлової будівлі по провулку Тихому,1 у місті Трускавця.

У відповідь на лист міської ради ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації не заперечив щодо приватизації вказаної нежитлової будівлі (лист за №5/663 від 10.09.2014 року).

21 жовтня 2014 року ОСОБА_5 міською радою прийнято рішення №756 «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році», яким вирішила доповнити перелік обєктів майна територіальної громади міста Трускавця, що підлягають приватизації у 2014 році, пунктами 2-3 згідно додатку №1, пунктом 3 якого визначено, що до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році, входить нежитлова будівля по пров. Тихому,1 у місті Трускавці площею 660,5 м кв., а також визначено спосіб приватизації: шляхом викупу орендарем ПП «Гарантбуд-2012».

Як вбачається з вказаного рішення, останнє прийняте міською радою у відповідності до ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та п.30 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а також з урахуванням рішення міської ради №682 від 25.03.2014 року «Про перелік обєктів комунальної власності м. Трускавця до приватизації».

Рішенням ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року визначено умови приватизації ПП «Гарантбуд-2012» зазначеної будівлі, а саме: приймати участь в належному утриманні будівлі, інженерних мереж і підїзних доріг до приватизованої будівлі; цілодобово надавати доступ до загальнобудинкових інженерних мереж у випадках профілактичних та ремонтних робіт; заборонено розміщення складів будівельних матеріалів та засобів побутової хімії; не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання памятки у власність укласти охоронний договір з відповідним органом культурної спадщини; заборонено передавати памятку у володіння, користування чи управління іншій особі без відповідного погодження органу охорони культурної спадщини.

Як вбачається з Протоколу 43 сесії шостого демократичного скликання ОСОБА_5 міської ради від 21 жовтня 2014 року, п.6 Порядку денного було винесено на розгляд сесії питання про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році. Також з вказаного протоколу вбачається, що в ході розгляду цього питання начальник управління комунального майна ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_4 зачитала та внесла на обговорення сесії проект оскаржуваного рішення, за який проголосували 27 з 29 присутніх депутатів міської ради.

У листопаді 2016 року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом, заявленим в інтересах держави, до ОСОБА_5 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році».

Як визначено ст.ст. 10, 25, 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування», виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено форму актів, які приймаються радою, порядок прийняття нею актів, а також встановлено презумпцію правомірності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування через вказівку, що такі акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначено відповідними законодавчими актами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб, майна що є комунальною власністю.

Правовий механізм приватизації обєкта малої приватизації (нежилі будівлі, приміщення), шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі продажу, встановлено Законами України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та іншими нормативними актами прийнятими на їх виконання.

Статтею 3 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», визначені способи малої приватизації, до яких, поряд із іншими, віднесено викуп.

Відповідно до ч.1 ст.7 вказаного Закону місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки обєктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій статті 7 Закону про малу приватизацію, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Згідно з п.30 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішення про затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів комунальної власності, є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

У рішенні Конституційного Суду України №14-рп/2000 від 13.12.2000 року «У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 «Черемшина» (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (справа про визначення способу малої приватизації)» вказано, що способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Відповідно до ст.11 вказаного Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».

Враховуючи те, що ОСОБА_5 міська рада, як орган місцевого самоврядування, наділена правом розпоряджатися майном, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, відтак, остання мала право приймати рішення щодо приватизації спірної будівлі, зокрема шляхом включення такої до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг ОСОБА_5 міської ради та Першого заступника прокурора Львівської області відносно того, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування безпідставно обрано викуп, як спосіб приватизації, так як не було достеменно встановлено факту здійснення орендарем у встановленому порядку невідємних поліпшень орендованого майна, які складають не менше 25 відсотків його вартості, судова колегія зазначає наступне:.

Аналізуючи підстави прийняття спірного рішення та його відповідність чинному законодавству, слід враховувати, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, рухоме та нерухоме майно, яке є у комунальній власності територіальних громад; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють ради; за пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснення правомочностей від імені та в інтересах територіальних громад щодо володіння, розпорядження та користування об'єктами права комунальної власності віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування, відповідно до наданих їм законодавством повноважень. Також відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюються положеннями цього Закону, іншими законами з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Визначені Законом України «Про приватизацію державного майна» принципи приватизації передбачають, зокрема, як застосування переважно конкурентних способів у разі приватизації невеликих державних підприємств, так і врахування особливостей приватизації невеликих державних підприємств.

Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств врегульовано Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

За частиною 2 статті 1 зазначеного Закону положення Закону України «Про приватизацію державного майна» при приватизації невеликих державних підприємств застосовуються до правовідносин, не врегульованих Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом (стаття 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Продаж об'єкта приватизації шляхом викупу здійснюється щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна». Затвердження переліків об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, здійснюється місцевими радами за поданням відповідного органу приватизації; включення об'єктів приватизації до одного з переліків здійснюється відповідно до місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Таким чином, відповідно до наведених положень законодавства прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, є законною самостійною правовою підставою для приватизації майна ПП «Гарантбуд-2012» шляхом викупу.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що як ОСОБА_5 міською радою, так і Першим заступником прокурора Львівської області помилково ототожнено підстави набуття підприємством-покупцем права приватизації об'єкта приватизації шляхом викупу в силу відповідних положень законодавства (за договором оренди чи внаслідок здійснення невід'ємних покращень) та підстави і порядок включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу за відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року по справі №15/84-1284.

В даному випадку орган місцевого самоврядування, який наділений правом щодо розпорядження майном, котре перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Трускавця, мав право як приймати рішення щодо приватизації спірного обєкту нерухомості, так і визначати спосіб приватизації цього майна як такого, що перебувало у комунальній власності, зокрема, шляхом викупу. При цьому, визначаючи спосіб приватизації органом місцевого самоврядування обрано викуп обєкта орендарем (ПП «Гарантбуд-2012»).

Враховуючи наведене вище, зважаючи на особу покупця обєкта приватизації, на переконання судової колегії, не входять до предмету доказування у даній справі, а відтак і не досліджуються судом обставини відносно проведення орендарем (ПП «Гарнтбуд-2012») невідємних покращень, здійснених за згодою орендодавця в розмірі не меншому аніж 25 відсотків від ринкової ціни обєкта. Вказані обставини, на думку суду, входили б до предмета доказування і підлягали б обовязковому дослідженню у випадку прийняття рішення про приватизацію обєкта іншим субєктом цивільних правовідносин (відмінним від орендаря), яким би порушувалося субєктивне право орендаря на приватизацію обєкта шляхом викупу, набуте внаслідок здійснення ним таких невід'ємних покращень.

З наведених підстав колегією суддів і відхилено клопотання представника ОСОБА_5 міської ради про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості поліпшень обєкта приватизації проведених орендарем, оскільки встановлення цих обставин не входить до предмета доказування у даній справі.

Досліджуючи доводи апеляційних скарг щодо існування законодавчих обмежень, які унеможливлювали приватизацію спірного обєкта судом встановлено, що рішенням ОСОБА_5 міської ради Львівської області №375 від 27.09.2012 року «Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки» затверджено Програму приватизації майна територіальної громади м. Трускавця на 2012-2015 роки згідно з додатком, а також вирішено затвердити перелік обєктів майна територіальної громади м. Трускавця, що підлягають приватизації у 2012 році згідно з додатком №2.

Крім цього, вказаним рішенням затверджено перелік будівель та споруд комунальної власності м. Трускавця, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки (додаток №3). Як зокрема вбачається з додатку №3 до переліку будівель та споруд територіальної громади м. Трускавця заборонених до приватизації в 2012-2015 роках включено будівлі та споруди по вул. Бориславській, 1; вул. Бориславській, 2; вул. Річки, 22, а також пров. Тихий, 1 (спірний обєкт).

Розділом VІ Програми «Терміни дії Програми та її виконання» визначено, що Програма розрахована на 2012-2015 роки та є чинною до затвердження нової Програми приватизації майна територіальної громади м. Трускавця, або внесення змін та доповнень до цієї Програми.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_5 міської ради Львівської області №682 від 25.03.2014 року «Про перелік обєктів комунальної власності міста Трускавця до приватизації» затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади міста Трускавця, що підлягають приватизації у 2014 році (додаток №1) та затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади міста Трускавця, що не підлягають приватизації у 2014 році (додаток №2).

Як вбачається з додатку №2 до рішення №682 від 25.03.2014 року до переліку будівель та споруд територіальної громади м. Трускавця заборонених до приватизації в 2014 році включено будівлі та споруди по вул. Бориславській, 1; вул. Бориславській, 2; вул. Річки, 22, тобто ті, які первинно включалися до такого переліку додатком №3 до рішення від 27.09.2012 року №375. При цьому, нежитлова будівля по пров. Тихий, 1 у м. Трускавці до вказаного переліку не увійшла.

Зазначене вище дозволяє судовій колегії дійти достатньо обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_5 міська рада, прийнявши рішення №375 від 25.03.2014 року «Про перелік обєктів комунальної власності міста Трускавця до приватизації» в порядку, визначеному Розділом VІ Програми, внесла зміни до свого рішення №375 від 27.03.2012 року «Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки», зокрема в додаток №3, виключивши з переліку будівель та споруд, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки, нежитлову будівлю по пров. Тихий, 1 у місті Трускавці.

Зазначене вище в установленому порядку спростовує доводи ОСОБА_5 міської ради про те, що орган місцевого самоврядування затвердив до приватизації спірний обєкт, не внісши в установленому порядку зміни у додаток №3 до свого рішення №375 від 27.09.2012 року, яким заборонялася приватизація такого обєкта.

Надаючи оцінку існуванню інших законодавчих обмежень, котрі унеможливлювали приватизацію спірного обєкта, суд відзначає, що статтею 1 ЗУ «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» від 1 лютого 2005 року №2391-IV заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною ОСОБА_3 України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, водночас згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень із дня набрання чинності цим Законом протягом шести місяців Кабінет Міністрів України зобовязувався подати до Верховної ОСОБА_3 України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

У постанові від 09.09.2014 року Верховний суд України зазначив, що упродовж шестимісячного строку, визначеного Законами №2245 і №2391, Кабінет Міністрів України не подав на розгляд Верховної ОСОБА_3 України законопроектів (пропозицій) про приведення законів України у відповідність із зазначеними Законами щодо включення чи не включення об'єктів до списків (переліків) пам'яток історії та культури згідно із Законом УРСР №3600 і до Реєстру нерухомих пам'яток України та затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, а отже: нежитлова будівля площею 660,5 м кв. по провулку Тихому, 1 у місті Трускавці не набула статусу пам'ятки.

Законом України «Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574 від 23 вересня 2008 року затверджено перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого нежитлову будівлю в м. Трускавці пров. Тихий, 1 не внесено, а п.3 Прикінцевих положень зазначеного Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» (копія витягу з відповідного Закону знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається з положень цього Закону, закон не розмежовує памятки культурної спадщини на категорії місцевого чи національного значення, а тому в аспекті даного Закону зясування категорії обєкта культурної спадщини не є істотним та вирішальним для даного спору; істотне значення має сам факт включення чи не включення спірного обєкта до вказаного Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази погодження на приватизацію обєкту по пров. Тихому,1 у місті Трускавці від ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, який не заперечив щодо приватизації даної нежитлової будівлі листом за №5/663 від 10.09.2014 року, як це передбачено ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини».

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 міської ради про те, що ПП «Гарантбуд-2012» на момент звернення до суду з позовом про недійсність спірного рішення про приватизацію вже не було орендарем обєкта приватизації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

За приписами ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку; відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт на момент його прийняття.

Як встановлено судом, 25.10.2013 року між ОСОБА_7 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради та ПП «Гарантбуд-2012» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця №36, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю трьохповерхову будівлю з підвалом площею 660,5 м кв., що розміщене за адресою: м. Трускавець, провулок Тихий, 1 і рахується на балансі орендодавця, вартість якого згідно із звітом про оцінку майна станом на 30 вересня 2013 року становить 1 192 970,00 грн. без ПДВ.

У відповідності до п.10.1 Договору останній укладено на 2 роки 11 місяців і він діє з 25 жовтня 2013 року по 25 вересня 2016 року.

Таким чином, на момент прийняття спірного рішення ОСОБА_5 міської ради №682 від 25.03.2014 року «Про перелік обєктів комунальної власності м. Трускавця до приватизації» ПП «Гарантбуд-2012» перебував у статусі орендаря обєкта приватизації на підставі діючого на той момент договору оренди, який недійсним в судовому порядку не визнавався.

Припинення договору оренди в майбутньому, в тому числі на момент звернення з позовом, як це стверджує ОСОБА_5 міська рада, не є підставою для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, так як на момент прийняття такого рішення вказані обставини не існували.

За іншими доводами апеляційних скарг ОСОБА_5 міської ради та Першого заступника прокурора Львівської області, оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», оскільки до прийняття цього рішення між відповідним органом охорони культурної спадщини та майбутнім власником не було укладено попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину).

Колегія суддів вважає, що такі доводи ґрунтуються на неправильному розумінні скаржниками змісту статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у взаємозвязку із Законами України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та «Про приватизацію майна державних підприємств».

Так, відповідно до ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

Таким чином, зміст ст.18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» дозволяє дійти висновку про те, що укладення попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) ставиться у залежність від можливості визначення майбутнього власника обєкта культурної спадщини, як сторони за таким попереднім договором.

Досліджуючи питання можливості визначення майбутнього власника обєкта культурної спадщини до прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст.5 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств».

Статтею 8 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» визначено, що покупцями обєктів приватизації з урахуванням обмежень, встановлених цією статтею, можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Згідно приписів ч.1 ст.7 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, місцеві ОСОБА_3 затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

З наведених правових норм можна зробити висновок, що потенційними покупцями конкретно визначеного обєкта приватизації є особи, які, по - перше, наділені певним обєктивним правом на приватизацію, зокрема визнаються покупцями відповідно до ст.8 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» та ст.5 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», та які, по - друге, набули відповідного субєктивного права на приватизацію конкретно визначеного майна, зокрема у випадку приватизації обєкта шляхом викупу орендарем.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що лише з моменту набуття такого субєктивного права орендар, як покупець обєкта приватизації, набуває статусу потенційного покупця та, відповідно, статусу майбутнього власника обєкту приватизації. При цьому статус потенційного покупця (майбутнього власника), в даному випадку, така особа набуває з моменту прийняття рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію обєкта шляхом включення його до відповідного переліку.

Наведене свідчить про те що, до прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію обєкта комунальної власності, жодна особа не може вважатися майбутнім власником, оскільки не набула статусу потенційного покупця, а саме визначеного Законом субєктивного права на викуп обєкта приватизації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що попередній договір з майбутнім власником, виходячи зі змісту вказаних правових норм, може бути укладений виключно після прийняття рішення про приватизацію такого обєкту, та визначення в такий спосіб потенційного покупця (майбутнього власника), зокрема у випадку приватизації обєкту шляхом викупу орендарем, а тому до прийняття рішення про приватизацію обєкта та визначення способу приватизації і покупця відсутні правові підстави щодо укладення такого попереднього договору.

Наведене вище спростовує твердження скаржників, викладені в апеляційних скаргах, про те, що попередній договір майбутнього власника з органом охорони культурної спадщини слід укладати до прийняття рішення про приватизацію памятки.

Крім того, суд відзначає, що змістом укладення охоронного договору на памятку відповідно до вимог ЗУ «Про охорону культурної спадщини», є забезпечення гарантій збереження новим власником (користувачем) памятки культурної спадщини після набуття її у власність (користування).

Слід зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного рішення збереження памятки культурної спадщини гарантувалося умовами чинного до 25.09.2016 року охоронного договору на памятку культурної спадщини від 15.01.2014 року №11-АА-14, укладеного між ОСОБА_8 охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА та ПП «Гарантбуд-2012» (орендарем обєкта приватизації).

З приводу доводів апеляційної скарги Першого заступника прокурора Львівської області щодо не опублікування органом приватизації інформації про перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та порушення у звязку із цим вимог ст.10 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу (ч.2 ст.10 Закону).

При цьому, зміст ч.2 ст.10 Закону узгоджується зі змістом ч.ч.1,2 ст.8 цього Закону, відповідно до яких з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації, яка зокрема включає публікацію органами приватизації інформації про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Наведене вище свідчить про те, що публікація органом приватизації переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, здійснюється не до прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а з дня його прийняття, як це передбачено ст.ст.8, 10 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Крім того, згідно з Розділом V («Інформаційне забезпечення процесу приватизації») Програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки, з метою сприяння процесу приватизації, надходження коштів до міського бюджету, ОСОБА_7 комунальної власності протягом терміну дії цієї Програми у межах коштів, виділених на зазначені цілі, реалізує комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості приватизації шляхом опублікування у друкованих виданнях, на сайті ОСОБА_5 міської ради, місцевих радіо- та телеканалах інформації про умови продажу обєктів приватизації та інших відомостей необхідних потенційним інвесторам для приватизації комунального майна.

Як вбачається з копії спірного рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21.10.2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році», наданої ОСОБА_5 міською радою 21.02.2017 року на депутатський запит депутата ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_9, проект зазначеного рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року погоджений начальником управління комунальної власності ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_4 та головою постійної комісії з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва, комунальної власності та майна ОСОБА_10, був розміщений на сайті ОСОБА_5 міської ради 23.09.2014 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги Першого заступника прокурора Львівської області щодо помилковості висновків місцевого господарського суду про обрання прокурором неправильного способу захисту, судова колегія вважає такі доводи обґрунтованими з огляду на наступне:

Як на самостійну підставу для відмови в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд покликався на неправильно обраний прокурором спосіб захисту, зіславшись на правову позицію постанов Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №21-405а-14 та від 30.09.2015 року у справі №3-553гс-15.

Зміст вказаних правових позицій зводиться до того, що прийняті субєктом владних повноважень рішення є ненормативними актами органу місцевого самоврядування одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як субєктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди, купівлі-продажу тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Разом з тим, як правильно зазначає заступник прокурора, спірне рішення органу місцевого самоврядування не вичерпало своєї дії фактом виконання, оскільки таке виконання відсутнє, так як договору купівлі-продажу обєкта приватизації з ПП «Гарантбуд-2012» року не укладалося; передприватизаційна підготовка на виконання спірного рішення органом приватизації не проводилася.

Одночасно, як встановлено колегією суддів в провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2596/16 за позовом ПП «Гарантбуд-2012» до ОСОБА_7 комунальної власності ОСОБА_5 міської ради про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_7 щодо здійснення передприватизаційної підготовка об'єкта малої приватизації та зобовязання до вчинення дій. Розгляд вказаної господарської справи зупинений до набрання законної сили рішенням по даній справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що помилковість висновків місцевого господарського суду про неправильно обраний прокурором спосіб захисту не спростовує інших висновків суду, які відповідають положенням чинного законодавства та ґрунтуються на вірно встановлених істотних обставинах справи.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, заявлених в інтересах держави до ОСОБА_5 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_5 міської ради №756 від 21 жовтня 2014 року «Про доповнення до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2014 році».

Відтак, колегія суддів вважає за можливе залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_5 міської ради та Першого заступника прокурора Львівської області без задоволення.

Судовий збір за подання та розгляд апеляційних скарг, у відповідності з ст.49 ГПК України, покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2017 року по справі №914/2975/16 залишити без змін, а апеляційні скарги Першого заступника прокурора Львівської області та ОСОБА_5 міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2975/16 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 03.04.2017 року

Головуючий-суддяЯкімець Г.Г.

Судді Бонк Т.Б.

ОСОБА_11