Ухвала суду № 65740344, 04.04.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/80/15-16/57/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2017 Справа № 908/6299/15

Суддя Ніколаєнко Р.А., розглянувши матеріали

за позовною заявою (вих. №38 від 22.02.2017) товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест” (69035, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 37-Б; код ЄДРПОУ 22128249)

до відповідача – публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (01133, м.Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020)

про визнання недійсною додаткової угоди №68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, що заявлені в рамках окремого позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/6299/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест”.

Наразі триває процедура розпорядження майном у справі.

03.04.2017 до господарського суду Запорізької області, згідно ухвали господарського суду міста Києва від 21.03.2017, надійшли матеріали справи № 910/3176/17 за позовом ТОВ „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвсет” до АТ „Дельта Банк” про визнання недійсною додатковою угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006.

Ухвала господарського суду міста Києва від 21.03.2017 обґрунтована ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п. 7 якої справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, підсудні господарському суду.

В силу приписів ст. 16 ГПК України, спори, передбачені пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 №2343-ХІІ (надалі – Закон “Про відновлення платоспроможності...”), відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

З огляду на викладене, на підставі ст. 17 ГПК України, матеріали справи № 910/3176/17 господарського суду міста Києва були направлені за підсудністю до господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ „ЗПЗМР „Ресурс-Інвест”.

Системний аналіз положень Закону “Про відновлення платоспроможності...” дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону “Про відновлення платоспроможності...”); за позовом розпорядника майна (частина дев’ята статті 22 Закону “Про відновлення платоспроможності...”); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону “Про відновлення платоспроможності...”); за заявою керуючого санацією (частина п’ята статті 28 Закону “Про відновлення платоспроможності...”); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону “Про відновлення платоспроможності...”).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду в межах справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест” позовну заяву боржника (ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест”) до АТ „Дельта Банк” про визнання недійсною додаткової угоди №68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, як заяву в розумінні приписів ст. 10 Закону “Про відновлення платоспроможності...”, та порушити провадження з розгляду даної заяви.

Але, в зв’язку з апеляційним оскарженням ухвали господарського суду Запорізької області від 13.03.2017 у справі № 908/6299/15, матеріали справи, згідно супровідного листа вих.№ 08-28/613 від 03.04.2017, були надіслані до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В п.3.16 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказується, що надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію частини першої статті 79 ГПК України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.

За таких обставин, провадження за заявою ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест” до АТ „Дельта Банк” про визнання недійсною додаткової угоди №68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, слід зупинити до повернення матеріалів справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест” до господарського суду Запорізької області.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, ст.4-1, ч.1 ст.79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду в межах справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест”, матеріали за заявою ТОВ „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест” (вих.№ 38 від 22.02.2017) до АТ „Дельта Банк” про визнання недійсною додатковою угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, та порушити провадження за даною заявою.

Провадження за заявою ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест” зупинити до повернення матеріалів справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест” до господарського суду Запорізької області.

Суддя Р.Ніколаєнко