Ухвала суду № 65739852, 03.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 квітня 2017 року Справа № 925/1645/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від 24.11.2016 Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017у справі№ 925/1645/15 Господарського суду Черкаської областіза позовом ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 925/1645/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Проте, як встановлено колегією суддів, ОСОБА_4 було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник вказує на те, що він позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 27330,00 грн. у зв'язку із вкрай скрутним матеріальним становищем, що підтверджується даними його трудової книжки, відсутністю майна, коштів та інших джерел доходу, за рахунок яких він мав би можливість сплатити судовий збір.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що скаржником не надано належних доказів, які б підтверджували його майновий стан та вищенаведені обставини станом на дату подання касаційної скарги.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з положень статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відтак, подання ОСОБА_4 касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 925/1645/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова