Постанова № 65738612, 22.03.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/2218/16

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липа В.А.,

секретар судового засідання Климчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи - відділ Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області, Приватне підприємство "ВВ Агро" про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" звернулося до суду з позовом до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи - відділ Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області, Приватне підприємство "ВВ Агро" в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило визнати незаконною бездіяльність голови Хорошівської районної державної адміністрації та зобов'язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було допущено бездіяльність у питанні надання в оренду ТОВ "Полісся-Інвест" невитребуваних земельних часток (паїв) на території Фасівської сільської ради та Небізької сільської ради та затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначив, що відповідач діяв в порядку чинного законодавства, посадовими особами райдержадміністрації проведені всі необхідні заходи для попередження порушень у сфері земельного законодавства.

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області проти позову заперечував.

Представник третьої особи - Приватного підприємства "ВВ Агро" проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що розпорядженнями голови Володарсько-Волинської РДА від 17.05.2015 року №131, №132 ТОВ "Полісся-Інвест" було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) на території Фасівської сільської ради та Небізької сільської ради (а.с.9,10 том І).

З метою забезпечення прав інших землекористувачів та належної правової оцінки, технічні документації із землеустрою були направлені до відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі.

Під час розгляду технічних документацій із землеустрою, розробником яких є ДП ТЕРРА ТОВ ПОЛІСЬКИЙ КРАЙ, спеціалістами відділу Держгеокадасту у Володарсько-Волинському районі були виявлені недоліки та порушення при складанні відповідних технічних документацій. На що, за підписом в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі на імя голови райдержадміністрації були направлені листи від 14 липня 2016 року про приведення технічних документацій із землеустрою у відповідність до норм чинного законодавства (а.с. 14 том І ).

Враховуючи лист відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі, питання затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ Полісся-Інвест було винесено на комісію з питань використання земель, розгляду звернень підприємств, установ, організацій і громадян із земельних питань, що створена на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 13 липня 2016 року №194.

Відповідно протоколу засідань комісії з питань використання земель, розгляду звернень підприємств, установ, організацій і громадян із земельних питань від 17 липня 2016 року (а.с.39-41 ІІІ том), комісією було вирішено: на підставі листа в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Володарсько- Волинському районі, ОСОБА_1, замовнику технічної документації із землеустрою, поданої до райдержадміністрації на затвердження, звернутись до розробника, з метою приведення відповідних технічних документацій із землеустрою у відповідність до норм чинного законодавства; відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі перевірити наявність чи відсутність перебування в оренді невитребуваних земельних часток (паїв) на території Дашинської, Фасівської, Топорищенської та Небізької сільської ради; головному спеціалісту юридичного сектору апарату райдержадміністрації, ОСОБА_2, направити листа до Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області.

На виконання рішення комісії, директору ТОВ Полісся-Інвест направлено лист від 18 липня 2016 року про необхідність приведення технічних документацій із землеустрою, розроблених ДП ТЕРРА ТОВ ПОЛІСЬКИЙ КРАЙ, у відповідність до норм чинного законодавства України.

Після внесення відповідних змін ТОВ "Полісся-Інвест" було направлено лист №0606-22 щодо затвердження технічних документацій із землеустрою та надання вказаних невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду позивачу.

За результатами перегляду технічних документацій із землеустрою, відділ Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі повідомив голову Володарськ-Волинської РДА про те, що згідно даних державного земельного кадастру переважна більшість вищезгаданих в документації земельних ділянок (паїв) знаходяться в оренді приватного підприємства "ВВ-Агро" та ТОВ "Агрофірма Володарська".

У зв'язку з чим, комісією по розгляду звернень підприємств, установ, організацій і громадян щодо надання в користування земельних ділянок на території району прийнято рішення, зокрема: рекомендувати голові райдержадміністрації не затверджувати технічних документацій із землеустрою, з метою передачі невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду ТОВ "Полісся-Інвест", що перебувають на території Небізької та Фасівської сільської ради.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюються правовими нормами Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України №1952-IV) (у редакції, що була чинна на день виникнення спірних правовідносин). Законом України від 26 листопада 2015 року №834-VIII цей Закон викладено у новій редакції і введено у дію з 1 січня 2016 року.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договорів оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення договорів оренди) визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній на момент укладення договору оренди).

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок на час укладення зазначених договорів оренди були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди), державна реєстрація договору оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, (чинного на момент укладення договорів оренди), визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

За змістом пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру передбачена статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Необхідності запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року, висловила і Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 року № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами". У цьому листі, зокрема, вказано, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження виникають з моменту здійснення державної реєстрації таких прав. Тобто, якщо договір оренди землі припинено після 01 січня 2013 року, припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі прав. При цьому для внесення вперше відомостей про право оренди земельних ділянок до Державного реєстру прав за іншим суб'єктом орендних відносин, має передувати державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки за попереднім суб'єктом правовідносин.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV).

Так, в матеріалах справи міститься розпорядження голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про розірвання договорів оренди землі з ТОВ "Агрофірма Володарська" за взаємною згодою сторін на території Небізької сільської ради та Фасівської сільської ради Житомирської області.

Однак, як вбачається зокрема, з витягів з Державного земельного кадастру жодних відомостей про дострокове розірвання договорів оренди землі укладених між Володарськ-Волинською РДА та ТОВ "Агрофірма Володарська" щодо земельних ділянок невитребуваних паїв, які знаходяться на території Небізької сільської ради та Фасівської сільської ради внесено не було (96-182 том ІІІ).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що процедура дострокового розірвання договорів не була завершеною, адже будь-які реєстраційні записи про розірвання або припинення даних договорів відсутні, тому вищевказані договори є чинними.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що відповідач з метою недопущення повторної реєстрації договорів оренди земельних ділянок діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб визначений законами Укаїни.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльності голови Хорошівської районної державної адміністрації та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись статтями 69, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 04 квітня 2017 р.