Ухвала суду № 65737580, 30.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/16796/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/385/17 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 41

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Фащевська Н. Є., Загорський О. О.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 грудня 2014 року по справі за позовом комунального підприємства теплових мереж Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року комунальне підприємство теплових мереж Тернопільміськтеплокомуненерго Тернопільської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 14 632,03 грн.

Позивач зазначив, що надає відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води а вони за отримані послуги не здійснюють оплату. За період з 01 липня 2011 року по 01 травня 2014 року відповідачі заборгували 14 632,03 грн.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 14 632,03 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 03 копійки).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема зазначив, що суд справу розглянув у його відсутності, не повідомивши про час і місце розгляду справи, та не врахував, що він не є споживачем послуг, оскільки тривалий час проживає за іншою адресою.

Сторони, будучи повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не зявилися, апелянт ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачі будучи споживачами послуг з централізованого опалення з гарячої води, які надає КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго», за період з 01 липня 2011 року по 01 травня 2014 року заборгували позивачу плату за надані послуги у розмірі 14 632,03 грн.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що згідно довідки ДП «Дружба сервіс-житло 2» ПП «Дружба сервіс-житло 1» № 2030 від 17.02.2014 року, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 проживають у приватизованій трьохкімнатній квартирі № 49, житловою площею 40,5 кв. м., яка знаходиться у будинку № 12, по вул. М.Карпенка в м. Тернополі.

КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житло, яке займають відповідачі та їм відкрито особовий рахунок №12654 для проведення нарахування та оплати послуг за опалення і гаряче водопостачання.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за опалення і гаряче водопостачання, видане КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» 12.09.2014 року, відповідачі не проводили оплату за спожиту теплову енергію та гарячу воду з липня 2011 року, заборгованість станом на 01.05.2014 року становить 14 632,03 грн.

Згідно ч.І ст.66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.66 ЖК України).

Відповідно до ст. ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу УРСР, п. п. 7, 17, 35 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, наймач та члени сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

У відповідності до ч.І ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 543 ЦК України, передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачі споживши надані позивачем послуги не виконали свого обовязку щодо оплати за них, а тому обгрунтовано стягнув із відповідачів 14623,03 грн. заборгованості за спожиті послуги.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд справу розглянув у його відсутності, не повідомивши про день та час розгляду справи, що на його думку є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сама по собі зазначена обставина не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Згідно ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, а проживає за іншою адресою, а від так не є споживачем послуг, спростовуються наявною у справі довідкою ДП «Дружба сервіс-житло 2» ПП «Дружба сервіс-житло 1» № 2030 від 17.02.2014 року, де зазначено, що за даною адресою він зареєстрований 01.01.1991 року (а.с. 5).

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5