Ухвала суду № 65737534, 13.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2017 Справа №607/5260/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, про накладення арешту на майно,

за участю: старшого слідчого Зубка А.Є.

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ТУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_1, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 286 КК України, із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, а саме на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №438762 належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки Тернопільської області, Бучацького району, с. Губин, шляхом заборони на його відчуження та розпорядження.

В обґрунтування клопотання слідчим вказано, що ТОВ «ХЕЛІКС КЕПІТАЛ Україна» в особі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яке має ознаки фінансової піраміди, починаючи з 2014 року здійснювали свою діяльність на території Тернопільської області та інших областях України по залученню грошових коштів від фізичних осіб, обіцяючи останнім отримання надприбутків, оскільки грошові кошти в подальшому, начебто, інвестуються в групу іноземних інвестиційних компаній, хоча насправді вказане товариство не набуло статуту фінансової установи, що не дозволяло здійснювали інвестиційну діяльність на території України, і таким чином отримані шляхом обману кошти в особливо великих розмірах від фізичних осіб незаконно ними привласнювалися та легалізовувалися. Загалом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, діючи без наміру виконання взятих на себе зобовязань, внаслідок своїх протиправних дій заволоділи грошовими коштами потерпілих на занальг7у суму 3585238 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 користується автомобілем марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №438762 належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки Тернопільської області, Бучацького району, с. Губин.

07 грудня 2016 року вказаний автомобіль визнано речовим доказом, оскільки зібрано достатньо доказів, які дають підстави вважати, що він є обєктом кримінального протиправних дій та набутий ОСОБА_5 кримінально протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

20 січня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, де викладено нові обставини про те, що він з метою легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, придбав автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова №WDD2221331A037777 та вчинив дії, спрямовані на приховування незаконного походження майна та володіння ним, оформивши право власності на вказаний автомобіль на підставну особу свою матір ОСОБА_7, і тим самим легалізував кошти, отримані внаслідок вчинення шахрайства.

Таким чином в органу досудового розслідування є достатні підстав вважати, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова №WDD2221331A037777 є майном, отриманим в результаті легалізації доходів, одержаних ОСОБА_5 злочинним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 4 ст. 190, КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а санкція злочину ч. 2 ст. 209 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому зазначене майно в подальшому зможе забезпечити відшкодування шкоди із заявлених потерпілими цивільних позовів або виконання покарання в частині конфіскації майна, вони визнані речовими доказами у кримінальному провадження і мають суттєве значення для встановлення обєктивної істини, оскільки мають відношення до скоєного кримінального правопорушення і містять на собі інформацію, яка має доказове значення у провадженні, з метою недопущення їх знищення та приховування, чи відчуження, старший слідчий клопоче про накладення арешту на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова №WDD2221331A037777, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №438762 належить ОСОБА_3 Петрівні, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки Тернопільської області, Бучацького району, с. Губин

В судове засідання ОСОБА_5, його захисник ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не зявилися, проте на адресу суду поступило клопотання від захисника ОСОБА_8 про відкладення розгляду клопотання на іншу дату, оскільки він приймає участь і розгляді кримінальної справи, яка розглядається Чортківським районним судом.

Дане клопотання захисника ОСОБА_8, враховуючи думку старшого слідчого Зубка А.Є., в судовому засіданні слідчим суддею відхилено через не підтвердження викладених в ньому обставин.

В попередньому засіданні захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання старшого слідчого Зубка А.Є. щодо накладення арешту на автомобіль заперечував, оскільки клопотання є необґрунтоване та безпідставне, ОСОБА_5 не має ніякого відношення до купівлі автомобіля. Крім цього, посилається на ті обставини, що ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12.01.2017р., якою була скасована ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.12.2016р. про накладення арешту на майно встановлено, що підстава, яка зазначена в клопотанні слідчим для накладення арешту не передбачена чинним КПК України. Також посилається на те, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий у клопотанні не є власністю підозрюваного ОСОБА_5, а було придбано його матірю ОСОБА_3 А тому позбавлення її права користування належним на праві власності майном і яке було придбано в установленому законом порядку порушує принципи права власності, які є непорушними.

Заслухавши пояснення старшого слідчого Зубка А.Є., оглянувши долучені до клопотання матеріали, вивчивши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 від 07.12.2016р. в межах кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова №WDD2221331A037777 визнаний речовим доказам.

20 січня 2017 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, в якій органом досудового розслідування вказано, що ОСОБА_5 з метою легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, придбав автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова №WDD2221331A037777 та вчинив дії, спрямовані на приховування незаконного походження майна та володіння ним, оформивши право власності на вказаний автомобіль на підставну особу свою матір ОСОБА_7, і тим самим легалізував кошти, отримані внаслідок вчинення шахрайства.

До матеріалів клопотання слідчим долучені позовні заяви ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16, які заявлені в рамках кримінального провадження №12016210010000181 про стягнення завданої майнової шкоди.

Крім цього, серед інших доказів, слідчим в обґрунтування клопотання долучена реєстраційна картка транспортного засобу «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова №WDD2221331A037777, власником якого є ОСОБА_3 та її податкові декларації про майновий стан і доходи, протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 05.10.2016р., які на думку слідчого свідчать про купівлю саме ОСОБА_5 автомобіля та неможливість через свій фінансовий стан ОСОБА_3 придбати вказаний автомобіль.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.

При встановлених обставин під час розгляду клопотання вважаю, що долученими до матеріалів клопотання доказами в їх сукупності та поясненнями старшого слідчого в судовому засіданні підтверджено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України є вірогідною та достатньою для застосування щодо заходу забезпечення кримінального провадження, а саме накладення арешту на вказане майно. Наявні докази дають зробити висновок про можливість ОСОБА_5 придбати автомобіль за кошти, отримані внаслідок кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, легалізувавши кошти шляхом купівлі автомобіля марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова №WDD2221331A037777 та вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та володіння ним через оформлення права власності на вказаний автомобіль на підставну особу свою матір ОСОБА_7.

Зазначене слідчим у клопотанні майно зможе забезпечити відшкодування шкоди із заявлених цивільних позовів або виконання покарання в частині конфіскації майна, вони визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні і мають суттєве значення для встановлення обєктивної істини, мають відношення до скоєного кримінального правопорушення, містять інформацію, яка має доказове значення у провадженні, а тому, серед іншого, з метою не допущення його приховування, знищення чи відчуження, приходжу до переконання, що клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає до задоволення, арешт автомобіля у даному випадку є виправданим, а право власності тимчасово обмежене на підставі Закону.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб не встановлено.

Одночасно розяснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони на його відчуження та розпорядження, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 350 CDI», 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №438762 належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки Тернопільської області, Бучацького району, с. Губин.

Ухвала про арешт майна виконується негайно старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1

Копію ухвали направити ОСОБА_3 (Тернопільська область, Бучацький район, с. Губин).

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_17