Ухвала суду № 65737130, 28.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/67/17 Головуючий у 1 інстанції: Строна Т. Г.

Провадження № 11-кп/783/377/17 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Головатого В. Я.

суддів Белени А. В., Макойди З. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_1на ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 09.02.2017 року у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за №12015140000000609 від 09.12.2015 року, відносно ОСОБА_2, котрий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

при секретарі Щербаю В. П.,

за участю прокурора Сидор О. І.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

встановила:

ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 09.02.2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за №12015140000000609 від 09.12.2015 року, відносно ОСОБА_2, котрий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернуто прокурору у звязку з тим, що він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а кримінальне провадження повернути для розгляду до Турківського районного суду Львівської області.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що обвинувальний акт був повернутий з підстав, що не передбачені законом. Зазначає, що суд першої інстанції не вправі був досліджувати фактичні обставини злочину та формулювання обвинувачення і надавати їм правову оцінку, оскільки КПК України не передбачені такі повноваження суду на цій стадії процесу. Покликається на те, що не може бути підставою для повернення обвинувального акта невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України, а також відсутність у формулюванні обвинувачення вказівки на потерпілого, якому заподіяна шкода внаслідок вчинення злочину. Крім того, вказує на помилковий висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт затверджено та складено поза межами строку досудового розслідування.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого та його захисника, котрі заперечили проти апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувальний акта, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акта зазначені у ст. 291 КПК України.

Колегія суддів вважає обґрунтованим покликання прокурора про те, що суд першої інстанції не вправі повертати обвинувальний акт у звязку з тим, що у ньому не повністю розкритий характер дій обвинуваченого та суть злочину, а замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру.

Із обвинувального акта вбачається. що він містить виклад фактичних обставин злочину, правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими.

З огляду на те, що обвинувальний акт повинен містити лише виклад фактичних обставин злочину, та у звязку з відсутністю у суду першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання повноважень щодо дослідження фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що висновок про необхідність повернення обвинувального акта з вказаних мотивів безпідставним.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт повинен містити вказівку на потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки така не відноситься до обовязкових ознак обєктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2

Разом з цим, зазначення у обвинувальному акті надмірної конкретизації характеризуючих даних обвинуваченого, відповідно до положень ст. ст. 314, 291 КПК України, не може бути підставою для повернення обвинувального акта.

Крім того, колегія суддів вважає, що це не вплине у подальшому під час судового розгляду на наявність чи відсутність підстав для виправдання чи визнання винним обвинуваченого у вчиненні, інкримінованого йому злочину.

Покликання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт затверджено та складено поза межами строку досудового розслідування, колегія суддів вважає безпідставним для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 і раніше повертався прокурору, а чинним КПК України не передбачена необхідність продовження досудового розслідування після повернення обвинувального акта судом першої інстанції прокурору.

Покликання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт фактично був складений 22.12.2016 року є таким, що не відповідає дійсності, оскільки такий був складений 20.12.2016 року, а затверджений прокурором 22.12.2016 року.

Крім того, не можу бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України, оскільки невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України може полягати лише у відсутності такого.

Невірне зазначення дати повідомлення про підозру ОСОБА_2 прокурором у суді першої інстанції надано пояснення, що вказане є технічною опискою.

Таким чином, обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 М, І. не суперечить вимогам щодо його змісту, передбаченим ст. 291 КПК України, що вказує на незаконність ухвали суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору та є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 09.02.2017 року скасувати, а кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015140000000609 від 09.12.2015 року, відносно ОСОБА_2, котрий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, направити до Турківського районного суду Львівської області для розгляду зі стадії підготовчого судового провадження.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6