Ухвала суду № 65737120, 28.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/587/15 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/1331/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Приколоти Т.І.,

секретаря Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року фізична особа-підприємець (далі-ФОП) ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договорами купівлі-продажу товарів у розстрочку, укладеними між ними 30.11.2013 року, в розмірі 15833 грн., з яких станом на 29.04.2015 року: 10642 грн. сума основного простроченого боргу, 2237 грн. 97 коп. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання по сплаті щомісячних платежів, 210 грн. 3% річних, 2743 грн. 08 коп. інфляційні втрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що за умовами вказаних договорів відповідач отримала товар на загальну суму 23000 грн., за який повинна була оплатити визначену у договорах вартість товару протягом 36-ти місяців з моменту підписання договорів щомісячними платежами, однак, окрім сплаченого нею завдатку в розмірі 500 грн., жодних платежів не здійснила, а тому повинна сплатити прострочену суму боргу з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення виконання грошового зобовязання.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 21.10.2015 року, з урахуванням виправлених у ньому описок ухвалою суду від 29.01.2016 року, вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 15833 грн., з яких: 10642 грн. - основний борг, 2237 грн. 92 коп. - пеня, 110 грн. - 3% річних, 2743 грн. 08 коп. - інфляційні втрати, та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав неповного зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що договори були укладені з нею під час презентації позивачем товару в м.Черкаси, однак, зазначеного в них товару вона не отримала, а отриманий інший товар, - повернула, тому вважала припиненими дію цих договорів. Зазначає, що вказані обставини могли підтвердити свідки, письмові свідчення яких вона надіслала суду, однак, через віддаленість не могла забезпечити їхню явку у судове засідання. Апелянт вважає, що позивач навмисно ввів її в оману, наполягаючи на підписанні договорів без наявності самого товару на час їх укладення та не надавши можливості детально ознайомитись з умовами цих договорів, а вона в силу свого похилого віку не зрозуміла суті вчинених нею дій та можливих наслідків. Крім того, зазначає, що вона навіть не знала, що місцем виконання цих договорів зазначено м.Трускавець. Вважає, що справа розглянута Трускавецьким міським судом з порушенням правил підсудності.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку (а.с. 176-178), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 691 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитись від договору купівлі-продажу.

За загальними правилами статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 ЦК).

Відповідно до ст.ст.546 ч.1, 549 ч.1,3 ЦК України, одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка (штраф, пеня) грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 30.11.2013 року між позивачем ФОП ОСОБА_3 (продавцем) та відповідачем ОСОБА_2 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №2638, згідно з яким ОСОБА_2 придбала у позивача товар вартістю 11502 грн., та договір купівлі-продажу №3п-007, згідно з яким, ОСОБА_2 придбала у позивача товар вартістю 11500 грн. (а.с. 4-7).

Вказані договори не були оспорені відповідачем у судовому порядку, а тому, відповідно до норми статті 204 ЦК України, є дійсними, оскільки підстав для висновку про їх нікчемність немає.

За умовами цих договорів купівлі-продажу (п.п.1.1, 6.1-6.4, 7.2, 7.3, 7.5), продавець зобовязаний передати товар, який є предметом договору (білизна постільна або посуд), у власність покупця на протязі 30-120 днів з моменту заключення договору при умові повного 20-процентного завдатку, і з моменту підписання акту приймання-передачі товару, вважається, що товар переданий покупцю належним чином і що у покупця немає ніяких зауважень до товару стосовно кількості, якості, асортименту та комплектності, а покупець зобовязаний прийняти даний товар та сплатити, окрім попередньо сплаченого завдатку в сумі 250 грн., його вартість, визначену у пункті 2 договору, протягом 36 місяців рівними частинами до 28 числа кожного місяця, починаючи з моменту отримання товару і до 30.11.2016 року.

Підпунктом 7.9 договорів передбачено, що у разі, якщо покупець після прийняття товару вирішив безпідставно відмовитись від виконання умов договору, тобто оплати розстрочених платежів та вирішив повернути товар за допомогою здачі товару перевізникові або організації звязку для доставки продавцеві, товар вважається таким, що непереданий продавцеві, накладна та акт приймання-передачі даного товару залишають свою юридичну силу (продовжують діяти), а за покупцем залишається обовязок проводити оплату розстрочених платежів згідно умов даного договору.

Підпунктом 8.1 договорів передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором відповідно до чинного законодавства та умов цього договору.

У випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобовязань за цим договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (п.п.8.3 договору).

Враховуючи наведені вище норми закону, умови договору й те, що позивач свій обовязок по передачі відповідачеві придбаного нею за договорами купівлі-продажу товару виконав, що підтверджується актами приймання-передачі товару від 30.11.2013 року (а.с. 8-9), а відповідач, окрім завдатку в сумі 500 грн., своїх зобовязань по сплаті щомісячних платежів за придбаний товар у встановленому договорами порядку не виконала, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача простроченої суми боргу станом на 29.04.2015 року по оплаті за придбаний товар з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми відповідає умовам договору та нормам матеріального закону, які суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, які регулюють правила підсудності справ, є теж безпідставними, оскільки в самих договорах зазначено, що місцем їх виконання є м.Трускавець Львівської області, а тому відкриття провадження та розгляд справи Трускавецьким міським судом за місцем виконання договорів у повній мірі узгоджується з нормою ст.110 ЦПК України про підсудність справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, під час розгляду справи не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_4