Постанова № 65736322, 21.03.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа № 818/1718/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1718/16

за позовом Головного управління ДФС у Сумській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про призначення перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить призначити позапланову виїзну перевірку суми бюджетного відшкодування, заявленої за липень 2016, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, податкова адреса: АДРЕСА_1, 40009, строком на 3 робочих дні.

Свої вимоги мотивує тим, що проведена документальна планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014р. до 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. до 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року не охоплювала питань правильності декларування, сплати сум податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року, а проведеною камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, щодо відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, не досліджено первинні документи, на підставі яких вона сформована, у звязку з чим ймовірні втрати бюджету складають 99500,0 грн. Тому з метою встановлення правомірності бюджетного відшкодування за липень 2016 року, на підставі п.3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" просить суд призначити строком на 3 дні документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з посиланням на п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с.25-28), пояснивши, що вимога ГУ ДФС у Сумській області щодо проведення перевірки за дозволом адміністративного суду є незаконною, оскільки на підставі ст.78 ПК України судове рішення як підстава для проведення перевірки має бути ухвалене слідчим суддею в рамках кримінального провадження. Проте, жодного кримінального провадження відносно ФОП ОСОБА_3 не існує. Крім того, зазначив, що предмет перевірки, про призначення якої просить контролюючий орган, вже охоплювався під час проведення документальної планової перевірки відповідача у серпні 2016 року, про що свідчить зміст акту від 19.09.2016р. №2763/18-19-13-04/2779511615/191, в якому перелічені всі необхідні первинні документи без будь-яких зауважень до них, а тому він не може бути досліджений повторно. У задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до даних ЄДРПОУ зареєстрований 22.05.1998р. як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сумах, є платником податку на додану вартість та здійснює підприємницьку діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту (а.с.6).

За січень - серпень 2016 року встановлено, що платник декларує операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 3 декларації), а саме здійснює міжнародні перевезення.

При цьому, в декларації за липень 2016 року платником задекларовано від'ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у сумі 99500,0 грн. (а.с.11).

За результатами аналізу даних довідок про суми відємного значення звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (додатки 2 до декларації з ПДВ за червень та липень 2016р.), виявлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування частково зроблено за рахунок відємного значення, сформованого за періоди до 1 липня 2015 року, зокрема:

- за рахунок сплати постачальнику ТОВ «PH - Карт Україна» (ЄДРПОУ 32489155) за придбане дизпаливо. Відємне значення у сумі 28459,0 грн. сформовано у серпні 2014 року;

- за рахунок оплати постачальнику TOB «Вог Рітейл» (ЄДРПОУ 37821544) за придбане дизпаливо. Відємне значення у сумі 42256,0 грн. сформовано у грудні 2014 року (податкова накладна від 17.12.2014 р.№17229).

13.09.2016 року відділом адміністрування податків із самозайнятих осіб та єдиного внеску було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, рнокпп НОМЕР_1, щодо відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, за результатами якої у податковій декларації за липень 2016 року від'ємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у розмірі 384108 грн. (рядок 19 декларації) порушень не встановлено, та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 284608 грн. (рядок 21 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 99500 грн. (рядок 20.1 декларації) порушень не встановлено (а.с.8-10).

З 22.08.2016 року відділом контрольно-перевірочної роботи проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 року до 31.12.2015р, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. до 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року (а.с.7), за результатами якої складено акт від 19.09.2016р. №2763/18-19-13-04/2779511615/191 (а.с.29-54).

Оскільки вказана перевірка не охоплювала питань правильності декларування, сплати сум податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року, а під час проведення камеральної перевірки не досліджувались первинні документи щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, на підставі яких вона сформована, контролюючий орган звернувся до адміністративного суду із позовом про призначення перевірки на підставі п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких може здійснюватися документальна позапланова перевірка. При цьому однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (в редакції,чинній на момент звернення із позовом до суду) є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Разом з тим, п.3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, із вказаних нори закону вбачається, що документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі ухвали саме слідчого судді в рамках певного кримінального провадження.

Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Крім того, варто відмітити, що, відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Зазначена норма кореспондується з приписами частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу вищезазначених процесуальних норм слідує, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом.

Право для звернення до суду органів доходів і зборів передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.

Однак, а ні Податковим кодексом України, а ні жодним іншим нормативно-правовим актом, не передбачено право контролюючого органу звертатися до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Оскільки чинним законодавством не передбачено випадків, відповідно до яких контролюючі органи можуть звертатися до адміністративного суду з вимогами про надання дозволу на проведення перевірки чи про призначення перевірки, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Сумській області.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про призначення перевірки відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 27.03.2017 року.

Суддя О.О. Осіпова