Постанова № 65736209, 04.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5770/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1,за довіреністю

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» про адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Союз», в якому позивач просить:

- накласти арешт на кошти ТОВ «Союз» (30586931), які знаходяться на банківських рахунках підприємства: МФО 300528 АТ «ОТП БАНК» № рахунку 26000001302378 валюта рахунку 978-ЄВРО, МФО 300528 АТ «ОТП БАНК» № рахунку 26000001302378 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 300528 АТ «ОТП БАНК» № рахунку 26000001302378 валюта рахунку 840 долар США, МФО 328704 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 № рахунку 26006228796002 валюта рахунку 840 долар США, МФО 328168 ПАТ «МАРФІН БАНК» № рахунку 26000212811 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 328704 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 № рахунку 26063228796001 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 328704 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 № рахунку 26007228796001 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 899998 Казначейство України (ел. адм. подат.) № рахунку 37511000048951 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 328168 ПАТ «МАРФІН БАНК» № рахунку 26008212813 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 300528 АТ «ОТП БАНК» № рахунку 26048455001919 валюта рахунку 980 українська гривня, МФО 300528 АТ «ОТП БАНК» № рахунку 26000455024859 валюта рахунку -980 українська гривня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, згідно з наказом № 529-п від 31.10.2016 року на підставі направлення виданим ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС № 490 від 31.10.2016 року головний державний ревізор інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснив виїзд на адресу підприємства для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Союз».

Проте посадова особа відповідача відмовила у допуску перевіряю чого до перевірки та відмовлено від отримання копії наказу № 529-п від 31.10.2016 року та підписанні направлення № 490 від 31.10.2016 року.

У звязку з наявністю факти відмови від допуску перевіряючи до проведення перевірки ТОВ «Союз» за наявності законних підстав для її проведення, звернувся до суду із позовом про адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-6).

Представник відповідача у судове засідання не зявився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

15.11.2016 року від представника відповідача надійшло письмове заперечення на позов в якому він просив у задоволенні позову відмовити (а.с.41-42).

В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначив, що ТОВ «Союз» не має податкового боргу. Так ТОВ «Союз» поштою отримало від ДПІ у Київському районі м. Одеси копію подання про обґрунтованість адміністративного арешту майна від 01.11.2016 року за №21206/9/15-51-10-01.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 року по справі № 815/5771/16 відмовлено у відкритті провадження за поданням ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ «Союз» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту в звязку з наявністю спору про право.

За таких обставин, адміністративний позов є необгунтованим та не містить законних підстав для його застосування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Станом на 31.10.2016 року на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області перебуває ТОВ «Союз» (код ЄДРПОУ 30586931).

31.10.2016 року позивач прийняв наказ № 529-п «Про проведення позапланової виїзної перевірки» субєкта господарської діяльності ТОВ «Союз», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період вересень 2014 року березень 2015 року (а.с.8).

31.10.2016 року позивач видав направлення № 490 на проведення позапланової документальної виїзної перевірки господарської діяльності відповідача з 31.10.2016 року тривалістю 5 робочих днів (а.с.9).

31.10.2016 року головний державний ревізор інспектор відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 здійснив виїзд на адресу відповідача для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Союз» відповідно до п.75.1 ст.75, пп.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України.

Суд встановив, що відповідач відмовив у допуску позивача до здійснення перевірки, про що позивач склав акт (а.с.7).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право:

-проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

-під час проведення перевірки вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

-доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для проведення господарської діяльності, та/або є обєктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи повязані з іншими обєктами оподаткування;

-вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені ст.94 ПК України.

Згідно з пп16.1.3 п.16.1 ч. 16 ст.16 ПК України платник податків зобовязаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно з ст.81 ПК України.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України передбачено, що у разі відмови платників та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з ст.94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Суд встановив, що 30.01.2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/5735/16 за позовом ТОВ «Союз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області скасований наказ від 31.10.2016 року №529-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки субєкта господарської діяльності ТОВ «Союз» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період вересень 2014 року березень 2015 року» (а.с.77-79).

Дане рішення набрало законної сили 27.02.2017 року.

Відповідно до зазначеної вище постанови суд скасував наказ №529-п від 31.10.2016 року який був підставою для проведення позивачем перевірки господарської діяльності відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення оскільки не має законних підстав для накладання адміністративного арешту на кошти на банківських рахунках відповідача оскільки, скасований наказ на перевірку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 72, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 04 квітня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

У задоволенні позову відмовити

04 квітня 2017 року.