Постанова № 65736193, 04.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6832/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бжассо Н.В.,

при секретарі судового засідання Дмитрієвої Т.О.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (згідно довіреності та доручення),

представника відповідача ОСОБА_2 (згідно довіреності),

представника третьої особи ОСОБА_3 (згідно довіреності),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, за результатом розгляду якого позивач просить суд: зобовязати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

17 грудня 2014 року позивач подарував ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2015 року по справі № 523/1597/15-ц договір дарування від 17.12.2014 року квартири АДРЕСА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний № 393 - визнаний недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.03.2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2015 залишено без змін.

13.06.2016 року позивач звернувся із заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з вимогою повернути йому правовстановлюючі документи, на підставі яких був посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ним та ОСОБА_6, та внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з визнанням зазначеного договору дарування недійсним.

У своїй відповіді, від 12.07.2016 року № 9/01-16, приватний нотаріус ОСОБА_5 ставить під сумніви рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2015 року, яке набрало чинності, та відмовила позивачу у задоволенні заяви.

07.11.2016 року позивач знову звернувся із заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з вимогою повернути йому правовстановлюючі документи, на підставі яких був посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1, та внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з визнанням зазначеного договору дарування недійсним.

08.11.2016 року нотаріусом були повернуті правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1, однак Державна реєстрація права власності третьої особи скасована не була.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, зважаючи на те, що самостійно відповідач не може здійснити скасування державної реєстрації права на нерухоме майно третьої особи за наявності відмови Суворовського районного суду м. Одеси щодо розяснення рішення про визнання договору недійсним та відсутності у рішенні суду насідків недійсності такого правочину. Також, представник відповідача зазначила, що на час розгляду справи існує арешт на зазначену квартиру, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси 28 березня 2017 року, тому скасування державної реєстрації є просто неможливим.

Представник третьої особи ОСОБА_6 під час судового розгляду справи зазначив, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доказано, що його права власності не є відновленим, а реєстрація прав на нерухоме майно не скасована. Крім того, представник третьої особи зауважив, що Свідоцтво на право власності на житло від 25 липня 1995 року, яке підтверджувало право власності позивача при укладенні договору дарування з третьою особою ОСОБА_6, за рішенням Ленінського районного суду м. Одеси від 12 березня 1996 року було визнано частково не дійсним, що підтверджує недобросовісність позивача при укладанні такого договору. Представник третьої особи наголошує і на тому що, у задоволенні позову суду слід відмовити з урахуванням наявності цивільної справи у Суворовському районному суді м. Одеси за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб ОСОБА_8, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права власності.

Вислухавши думку сторін у справі, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.12.2014 року між позивачем та третьою особою укладено договір дарування нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєстровий номер 393.

17.12.2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18090698, згідно якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_6 на квартиру загальною площею 58,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2015 року по справі № 523/1597/15-ц, договір дарування від 17.12.2014 року квартири АДРЕСА_3 визнано недійсним.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.03.2016 року зазначене рішення залишено без змін.

13.06.2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 із заявою про повернення йому правовстановлюючих документів на квартиру та внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно (скасувати запис про реєстрацію квартири на імя ОСОБА_6Т.), відновлення державної реєстрації речових прав на квартиру за позивачем.

12.07.2016 року відповідачем надано позивачу відповідь № 9/01-16, згідно якої нотаріус відмовила у задоволенні заяви позивача, оскільки звернення про визнання правочину недійсним не супроводжувалося ще однією вимогою про застосування наслідків його недійсності. Дослідивши мотивувальну та резолютивну частини рішення суду, яка базується на відсутності права власності у ОСОБА_4 у повному обсязі за правоустановчими документами (а саме невірно визначений розмір площі, на яку дійсно він має право власності) унеможливлює повернення в попередній стан (що існував до вчинення правочину) та відповідної реєстрації його права власності за фіктивними даними. Та, одночасно, судом не встановлено «добросовісність набувача, яке має дуже важливе значення» та/або позбавлення ОСОБА_6 права власності з відповідними змінами у державному реєстрі про право на нерухоме майно.

30.07.2016 року позивачем подано скаргу до ГТУЮ в Одеській області на бездіяльність приватного нотаріуса ОСОБА_5

01.09.2016 року ГТУЮ в Одеській області надано відповідь позивачу № 17-167907, згідно якої Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області листом № 17-1679-07 від 01.09.2016 приватному нотаріусу ОСОБА_5 було наголошено на необхідності неухильного дотримання норм вищезазначених Законів та підзаконних нормативно-правових актів. У разі не усунення перешкод у виконанні зазначеного рішення суду та ігнорування листа Головного територіального управління юстиції в Одеській області до приватного нотаріуса ОСОБА_5 будуть вжиті заходи відповідно до законодавства. Приватний нотаріус є самостійним суб'єктом правовідносин, що виникають у галузі нотаріальної діяльності. У зв'язку із неналежним виконанням приватним нотаріусом ОСОБА_5 обов'язку щодо вчинення нотаріальних актів та реєстраційних дій, позивач має право звернутись за захистом своїх прав до суду.

07.11.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про повернення йому правовстановлюючих документів на квартиру та внесення запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав.

08.11.2016 року позивач отримав правовстановлюючі документи на квартиру, а саме: розпорядження, свідоцтво про право власності, технічний паспорт, проте, як вбачається з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно та не заперечується представником відповідача, до державного реєстру не внесено запис про скасування державної реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_6

Відповідно до п.п.1,9 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 10 Закону, державним реєстратором є, у тому числі, нотаріус.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до п.п. 7.6,7.7 пункту 7 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус проставляє про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставляє відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору.

Документ, що посвідчує право власності та подавався для вчинення нотаріальної дії, повертається відчужувачу майна.

Приписами ч.2 ст. 11 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом встановлено, що 17.12.2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18090698, згідно якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_6 на квартиру загальною площею 58,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4.

На думку суду, оскільки зазначене рішення прийнято на підставі договору дарування № 393 від 17.12.2014 року, який в подальшому рішенням суду визнано недійсним, зазначене рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що вимога позивача про зобовязання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.

При цьому, суд не розглядає в межах зазначеної справи інші обтяження на квартиру загальною площею 58,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, оскільки це є предметом розгляду цивільної справи, в якій існує забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно та існує спір про право.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_4 до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про зобовязання вчинити певні дії.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18090698 від 17.12.2014 приватного нотаріуса ОСОБА_5, Одеського міського нотаріального округу .

Зобовязати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 531758251101).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

.