Ухвала суду № 65735635, 30.03.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в частині позовних вимог

30 березня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1185/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Гаврилка С.Є., суддів Луцовича М.М. та Рейті С.І.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача Національного банку України, представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 30 березня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 04 квітня 2017 року.

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду, якою з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: "1. Визнати незаконним та скасувати наказ Національного банку України про звільнення від 10 серпня 2016 року № 3305-к; 2. Поновити мене на посаді головного аудитора ОСОБА_3 аудиту Національного банку України; 3. Стягнути з Національного банку України в мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2016 року до дня поновлення на роботі, компенсацію за роботу у вихідні дні в розмірі 15613,68 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 68 коп. (середньоденний заробіток 600,53 грн. * 13 днів * 2), компенсацію за час несвоєчасної видачі трудової книжки 21018,42 (двадцять одна тисяча вісімнадцять) грн. 42 коп.; надбавку за вислугу років та надбавку за ранг державного службовця в розмірі 7583,05 (сім тисяч пятсот вісімдесят три) грн. 05 коп.; невиплачену заробітну плату за період з 15 березня 2016 року до 25 квітня 2016 року в розмірі 16395,44 (шістнадцять тисяч триста девяносто пять) грн. 44 коп.; 4. Винести окрему ухвалу про притягнення до відповідальності службових осіб, винних в незаконному звільненні та затриманні виконання рішення суду про поновлення на роботі".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно до наказу відповідача від 24 листопада 1995 року № 2008 був прийнятий на посаду головного ревізора. З 23 лютого 2012 року перебував на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів відповідача ОСОБА_3 аудиту. Наказом від 30 червня 2015 року № 3268-к позивача було звільнено із займаної посади, у звязку з реорганізацією ОСОБА_3 аудиту відповідача, на підставі статті 40 пункту 1 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України). Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, що ухвалена в адміністративній справі № 308/8864/15-ц було визнано недійсним та скасовано наказ директора ОСОБА_3 персоналу Національного банку України від 30 червня 2015 року № 3268-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України ОСОБА_3 аудиту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України ОСОБА_3 аудиту з 01 липня 2015 року. Стягнуто з Національного банку України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2015 року по день винесення рішення суду в сумі 93 284,40 грн.. Наказом Національного банку України від 19 квітня 2016 року №16-10-к позивача поновлено на попередній роботі. Однак, наказом Національного банку України від 10 серпня 2016 року №3305-к "Про звільнення ОСОБА_1О." позивача звільнено із займаної посади головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України ОСОБА_3 аудиту з 10 серпня 2016 року у звязку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі статті 40 пункту 1 КЗпП України. Позивач вказує, що відповідачем при звільненні позивача не враховано стаж роботи позивача в Національному банку України більше 19 років, його високу кваліфікацію, що підтверджується встановленням високої надбавки за професійність до посадового окладу 60%. Про наступне вивільнення позивача відповідач не попередив за 2 місяці. Підставою звільнення відповідач вважає попередження позивача від 31 березня 2015 року перед першим незаконним звільненням 30 червня 2015 року. Окрім того, позивач наголошував, що трудова книжка не видана йому по теперішній час. При звільненні 10 серпня 2016 року позивачу не було виплачено усіх сум, що належали мені під час звільнення. Посилаючись на такі обставини позивач вважає наказ про звільнення з роботи від 10 серпня 2016 №3305-к протиправним, а звільнення з роботи незаконним.

Під час судового розгляду позивач вимоги позовної заяви підтримав повністю із мотивів, що у ній наведені.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Під час судового розгляду справи, судом було витребувано з відділу документального забезпечення та режимно-секретної роботи Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за № 308/8864/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та рішень, визнання недійсним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення матеріальної шкоди, компенсації та моральної шкоди, у якій 14 березня 2016 року ухвалене рішення.

З матеріалів вище вказаної справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національного банку України про визнання протиправними дій та рішень, визнання недійсним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення матеріальної шкоди, компенсації та моральної шкоди.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року в справі № 308/8864/15-ц було визнано недійсним та скасовано наказ директора ОСОБА_3 персоналу Національного банку України від 30 червня 2015 року №3268-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України ОСОБА_3 аудиту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного аудитора відділу аудиту територіальних управлінь західного регіону управління аудиту територіальних управлінь та навчальних закладів Національного банку України ОСОБА_3 аудиту з 01 липня 2015 року. Стягнуто з Національного банку України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2015 року по день винесення рішення суду в сумі 93 284,40 грн. В частині позовних вимог, зокрема, щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за роботу у вихідні дні судом було відмовлено.

Зокрема, у вищенаведеній постанові зазначено, що про те, що працівник спеціально направлений для роботи у вихідний день має бути обумовлено у наказі чи іншому розпорядчому документі керівника про направлення у відрядження. Якщо про це не зазначено у наказі про направлення працівника у відрядження то вибуття у відрядження у вихідний день пов'язано з необхідністю почати роботу у місці відрядження в понеділок. Так, відповідачем не видавалися накази про залучення позивача до роботи у відрядженнях у вихідні, святкові і неробочі дні. Згідно до статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Разом з тим, позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження свого посилання що він в усній формі звертався до відповідача щодо надання йому іншого дня відпочинку, або іншої компенсації за роботу у вихідні дні. Також, позивачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження своїх слів про його роботу у вихідні дні. У відповідності до статті 3 Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Згідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Відтак, у відповідності до наказу від 30 червня 2015 року № 3268-к на день звільнення позивачеві було здійснено такі виплати: вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку, компенсація за 18 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі № 308/8864/15-ц без змін.

Під час судового розгляду позивач зазначив, що позовну вимогу про стягнення з Національного банку України на користь ОСОБА_1 компенсації за роботу у вихідні дні ним була заявлена в адміністративній справі № 308/8864/15-ц, яка була розглянута Закарпатським окружним адміністративним судом і у якій 14 березня 2016 року ухвалена постанова.

З матеріалів справи вбачається, що поданий позивачем позов до Національного банку України в частині позовних щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за роботу у вихідні дні - за своїми підставами, предметом та суб'єктним складом є тотожним раніше розглянутій справі № 308/8864/15-ц і їм вже надано оцінку у вищевказаних рішеннях судів, що набрали законної сили. У зв'язку з цим суд встановив наявність підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 157 частиною 1 пунктом 4 КАС України.

Так, за правилами статті 157 частини 1 пункту 4 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги наявність рішень судів, що набрали законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами, суд закриває провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Національного банку України на користь ОСОБА_1 компенсації за роботу у вихідні дні у розмірі 15613,68 грн..

Керуючись статтями 157 частиною 1 пунктом 4, 160 частинами 3 та 7 та 165, КАС України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат в частині позовної вимоги про стягнення з Національного банку України на користь ОСОБА_1 компенсації за роботу у вихідні дні у розмірі 15613,68 грн..

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6