Постанова № 65735605, 28.03.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/715/17

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Л.А.,

за участю: позивача позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 20.02.2017 ВП № 5162947 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказаною постановою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн. Позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення зазначеної постанови є протиправними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п.1 ч.5 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, тоді як на виконанні перебував саме такий виконавчий лист №806/197/17 від 11.07.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень, зазначила, що державним виконавцем правомірно та відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", який набрав чинності з 05.10.2016, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12800,00 грн. Крім того, зазначила, що виконавчий лист №806/197/17 від 11.07.2016 не підлягав негайному виконанню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Встановлено, що Житомирським окружним адміністративним судом 11 липня 2016 року видано виконавчий лист по справі №806/197/16 про поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області з 06.11.2015.

На виконання вказаного виконавчого листа, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 винесено постанову від 13.07.2016 ВП №551625947 про відкриття виконавчого провадження та вказано про те, що боржнику необхідно самостійно виконати рішення суду негайно (а.с.8).

13 грудня 2016 року представником ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області старшому державному виконавцю направлено витяг наказу від 09.12.2016 №20о/с про поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області (а.с.44).

19 грудня 2016 року винесено вимогу державного виконавця №34031, якою старший державний виконавець Голубович Н.П. вимагає позивача виконати рішення суду в повному обсязі та надати до відділу примусового виконання рішень докази внесення запису до трудової книжки стягувача в строк до 26.12.2016 (а.с.47).

На виконання вказаної вимоги, 29.12.2016 членом ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4 направлено відповідачу копію трудової книжки ОСОБА_3 із внесеними змінами (а.с.49).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 20 лютого 2017 року ВП №51625947 державним виконавцем виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №806/197/16, виданого 11 липня 2016 року Житомирським окружним адміністративним судом - закінчено у зв'язку з виконанням рішення суду (а.с.56).

Того ж дня старшим державним виконавцем винесено постанову ВП № 51625947 про стягнення з боржника - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн. (а.с. 10).

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові державного виконавця, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору) (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, ч.2 цієї статті передбачено, що виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також суд враховує, що на момент відкриття виконавчого провадження (13.07.2016) діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, згідно ст.76 якого передбачалось, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV чітко передбачалось, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно, а згідно Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII таке рішення виконується невідкладно. Саме зазначеними нормами мав керуватись державний виконавець, здійснюючи примусове виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 по справі №806/197/16 передбачено, зокрема, що постанова в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді та в частині виплати середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Крім того, суд звертає увагу, що виконавчий лист було видано судом першої інстанції на виконання судового рішення апеляційної інстанції, яке в силу ч.5 ст.254 КАС України набрало законної сили з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2016 ВП №51625947 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення - негайно.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виконавчий лист по справі №806/197/16 від 11.07.2016 підлягав негайному виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (п.1 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець неправомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн. від 20.02.2017 ВП № 5162947, оскільки виконавчий збір не стягується за виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 20.02.2017 ВП №51625947 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області 2080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 04 квітня 2017 р.