Ухвала суду № 65735385, 31.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 березня 2017 р. Справа №804/11/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України Чумаченко Ю.І., Державної казначейської служби України про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, директора Департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України Чумаченко Ю.І. про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо нарахування компенсації ОСОБА_1 за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі 199/5120/13-ц (2/199/2265/13), виданому Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська 16.12.2013 року на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.11.2013 року по справі № 22-ц/774/8361/13; визнано протиправними дії директора Департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України Чумаченко Ю.І. щодо порушення строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 15.10.2014 року, зобов'язано Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі 199/5120/13-ц (2/199/2265/13), виданому Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська 16.12.2013 року на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.11.2013 року по справі № 22-ц/774/8361/13, за період з 17.03.2014 року до 17.06.2014 року.

03 грудня 2015 року вказана постанова набрала законної сили.

28 березня 2017 року Громадська організація «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови, в якій просить:

- прийняти додаткову постанову по справі № 804/11/15 якою встановити місячний строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем Державною казначейською службою України до суду звіту про виконання постанови, з дня набрання додатковою постановою законної сили.

Згідно довідки, складеної начальником відділу з організаційного забезпечення суду 30 березня 2017 року, адміністративна справа № 804/11/15 була передана судді Турлаковій Н.В. для подальшого розгляду заяви про прийняття додаткової постанови та отримана, яка була мною отримана 31 березня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За приписами ст. 50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Статтею 21 Закону України "Про громадські об'єднання" визначені права громадських об'єднань.

Так, частиною 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

Частиною 2 ст. 21 цього Закону додатково визначені права громадських об'єднань зі статусом юридичної особи:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Зазначений перелік прав громадських об'єднань є виключним.

Отже, з системного аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, взагалі не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.

Зазначене узгоджується з визначенням "позивач" у відповідності до ст. 50 КАС України, та не суперечить ч. 1 ст. 60 КАС України, якою визначено коло осіб, наділених правом захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Вказаний висновок суду повністю відповідає позиції Конституційного Суду України, висловленій у Рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп у справі за конституційним зверненням асоціації „Дім авторів музики в Україні щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права, у якому, зокрема, зазначено, що "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб".

Відповідний закон (Закон України "Про громадські об'єднання") не надає громадській організації без статусу юридичної особи, якою є позивач, такого права.

Як встановлено судом, з протоколу установчих зборів засновників Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" № 1 від 06.10.2014 р. вбачається, що ця громадська організація створена без статусу юридичної особи.

Таким чином, заяву про прийняття додаткової постанови подано до суду особою, яка не має права на звернення до суду у зв'язку з відсутністю у неї адміністративно-процесуальної дієздатності.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.

Також, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу.

Проте, Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" не є особою, яка брала участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1.

На підставі наведеного та керуючись п. 3, ч. 3 ст. 108, ч. 1 ст. 168 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України Чумаченко Ю.І., Державної казначейської служби України про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви, разом з усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Турлакова