Постанова № 65735315, 09.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р. Справа № 804/6843/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.08.2016 року №365/4.4-3-260.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області під час проведення перевірки ПАТ «Дніпроазот» було допущено ряд порушень, а висновки, викладені в акті перевірки № 365/4.4-3 не відповідають фактичним обставинам справи, отже припис №365/4.4-3-260 від 19.08.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких, зокрема, вказав, що під час проведення перевірки встановлено, що виплата щорічної відпустки працівникам підприємства виплачувалась пізніше трьох днів до початку відпустки, що є порушенням ч.4 ст.115 КЗпП України, ст..21 ЗУ №504; при звільненні працівників розрахунок відбувався пізніше дня звільнення чим порушено вимоги ч.1 ст..116 КЗпП України; не працевлаштовано необхідну кількість інвалідів за нормативом 4% від середньооблікової штатної чисельності працівників. Проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та наявність клопотання від позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Указом Президента України № 386/2011 від 06.04.2011 року затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до пункту 1 Положення № 386/2011 Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пунктом 3 Положення № 386/2011 одним із основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення № 386/2011 встановлено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування законодавства про працю з питань трудових відносин, надання гарантій і компенсацій.

Згідно підпункту 5 пункту 6 Положення № 386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.

Пунктом 7 Положення № 386/2011 передбачено, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Постановою Кабінету міністрів України Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України № 100 від 11.02.2015 року утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, в тому числі і Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 389, наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за N 1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

Відповідно до частин 1, 2, 3 Порядку N 390 від 02.07.2012 року, він встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року N 1985-IV, та N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року N 1986-IV, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року N 1059 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 386.

Право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Судом встановлено, що у період з 01.08.2016р. по 19.08.2016р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу №213-ПЛ від 18.07.2016 року та направлення на перевірку №11/2.4-Н від 18.07.2016 року було проведено планову перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПАТ «Дніпроазот», за результатами якої складено акт перевірки №365/4.4-3.

В акті перевірки зазначено про встановлення наступних порушень:

- в порушення вимог трудового законодавства заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується в строки виплати заробітної плати, а не за три дні до початку відпустки, так, наприклад: ОСОБА_1 було надано частину щорічної відпустки з 04 по 13.06.2016 (наказ №3786 від 20.05.2016) - оплата за час відпустки проведена 22.06.2016; ОСОБА_2 було надано частину щорічної відпустки з 14 по 29.06.2016 (наказ №3814 від 24.05.2015) - оплата за час відпустки проведена 22.06.2016 та 07.07.2016 (пропорційно); ОСОБА_3 було надано частину щорічної відпустки з 13 по 27.06.2016 (наказ №3957 від 27.05.2016) - оплата за час відпустки проведена 22.06.2016 та 07.07.2016 (пропорційно); ОСОБА_4 було надано щорічну відпустку з 04 по 27.07.2016 (наказ №4380 від 14.06.2016) - оплата за час відпустки проведена 22.07.2016 та 05.08.2016 (пропорційно);

- в порушення вимог трудового законодавства, перевіркою встановлено випадки проведення остаточного розрахунку не в день звільнення, так, вибірковою перевіркою встановлено: при звільненні 20.07.2016 з роботи ОСОБА_5 остаточний розрахунок проведено 21.07.2016; при звільненні 13.07.2016 з роботи ОСОБА_6 остаточний розрахунок проведено 14.07.2016; при звільненні 13.07.2016 з роботи ОСОБА_7 остаточний розрахунок проведено 14.07.2016;

- при непроведенні остаточного розрахунку в день звільнення, звільненим працівникам (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Л.) не нараховувався та не виплачувався середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- в порушення вимог трудового законодавства в день звільнення працівникам видається трудова книжка, але встановлено випадки не проведення остаточного розрахунку, так при звільненні 20.07.2016 з роботи ОСОБА_5 остаточний розрахунок проведено 21.07.2016; при звільненні 13.07.2016 з роботи ОСОБА_6 остаточний розрахунок проведено 14.07.2016; при звільненні 13.07.2016 з роботи ОСОБА_7 остаточний розрахунок проведено 14.07.2016;

- згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма № 10-ГІІ), поданого до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів 20.01.2016 вхідний 03-07/2260, на підприємстві середньооблікова чисельність штатних працівників становить 4013 осіб, з них середня облікова чисельність інвалідів 133, в той час як згідно визначеного законодавством нормативу 4% від середньооблікової штатної чисельності працівників, на підприємстві повинні працювати 161 працівник з інвалідністю, чим порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Підприємство проводило роботу по усуненню даного порушення і станом на 02.08.2016 на підприємстві працює 161 працівник з інвалідністю.

19.08.2016 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис №365/4.4-3-260, яким ПАТ «Дніпроазот» приписано вжити заходи по усуненню порушень вимог ч.4 ст.115 КЗпП України та ст..21 Закону України «Про відпустки»; вжити заходів по усуненню порушень вимог ч.1 ст.47 ч.1 ст.116 КЗпП України; усунути порушення вимог ч.1 ст.117 КЗпП України до 19.09.2016 року; не допускати порушення вимог ст..19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - проводити роботу по працевлаштуванню інвалідів.

Вирішуючи заявлений спір, суд зазначає, що відповідно до ст..47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч.4 ст. 115 Кодексу законів про працю України).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст..117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд зазначає, що вимоги оскаржуваного припису щодо забезпечення роботодавцем виконання статей 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України є необґрунтованими, оскільки на час перевірки відповідні дії у відношенні працівників виконано, отже, забезпечити виконання повторно вказаних норм та повідомити відповідача про їх виконання не уявляється можливим.

Так, відповідно до статей 47, 116 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Перевіркою встановлено порушення вказаних норм у зв'язку із не проведенням остаточного розрахунку в день звільнення, звільненим працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки не виплачувалась за три дні до початку відпустки.

Позивач пояснив несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за весь час щорічної відпустки тим, що ПАТ «Дніпроазот» в даному випадку діяло в інтересах працівників та за їх бажанням і згодою.

Також вказав, що така домовленість діє відповідно до умов Колективного договору ПАТ «Дніпроазот» на 2012-2017 роки, а саме п.1.6 договору Положення про оплату праці працівників ПАТ «Дніпроазот», узгодженим з Профспілковим комітетом ПАТ «Дніпроазот».

Щодо проведення розрахунку позивачем зазначено, що ПАТ «Дніпроазот» проводить розрахунок з працівниками за їх бажанням та згодою безготівковій формі. ПАТ «Дніпроазот» вчасно та в повному обсязі подавало до банківської установи документи, що є необхідними для проведення остаточного розрахунку, однак з незалежних від ПАТ «Дніпроазот» причин банківська установа перераховували кошти на рахунки працівників не в день їх звільнення.

Таким чином, суд зазначає, що належні дії відносно працівників здійснені, у день звільнення виплати належних сум не здійснені із об'єктивних причин, а на час проведення перевірки виплачені у повному обсязі, отже, відсутні підстави для зазначення порушення вказаних норм у приписі, та заявлення вимог про їх виконання.

Щодо усунення порушень вимог ст..19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» суд зазначає, що ПАТ «Дніпроазот» відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі Закон) встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2016р. по справі №804/2474/16 у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Публічного акціонерного товариства ДНІПРОАЗОТ адміністративно-господарські санкції у розмірі 1941591,68 грн. відмовлено.

Постановою суду від 08.06.2016р. по справі №804/2474/16 встановлено, що ПАТ «Дніпроазот» протягом 2015 року надавалися звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН до Дніпродзержинського міського центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників ПАТ «Дніпроазот» склала 4013 особи. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону, на підприємстві мають бути працевлаштовані 161 інваліда. Фактично за цей період були працевлаштовані 133 інвалідів. ПАТ «Дніпроазот» у 2015 році виконано обов'язок щодо надання інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Будь-яких доказів відмови ПАТ «Дніпроазот» в працевлаштуванні інвалідів матеріали справи не містять. ПАТ «Дніпроазот» впродовж 2015 року подавались до Дніпродзержинського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (звітність форми №3-ПН).

У відповідності до позиції колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.02.2010 року по справі № 21-1982во09 (номер у ЄДРСР 8089874) обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування; останнє повинно направляти до центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 року у справі № 21-60а11, від 02.04.2013 року у справі 21-95а13 (номер у ЄДРСР 30604032).

За викладених обставин припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №129/4.7-05 від 08.07.2016 року є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.08.2016 року №365/4.4-3-260.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) ОСОБА_8