Вирок № 65732312, 04.04.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1803/16-к

Провадження № 1-кп/226/47/2017

ВИРОК

Іменем України

04.04.2017 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пікало К.І.,

прокурорів Савельєва В.В., Пономаренко О.В.,

захисника Павлової О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Димитрові Донецької області, громадянина України, не одруженого, засудженого 07.06.2016 Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, зареєстрований: АДРЕСА_1, мешкає: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

встановив:

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 07.06.2016 ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. 18.07.2016 ОСОБА_2 поставлений на облік у Мирноградський МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області, 22.07.2016 під особистий підпис він був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, зобов'язався виконувати встановлені законодавством порядок та умови відбування покарання, сумлінно відноситися до роботи і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликами до інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, без дозволу інспекції не виїжджати за межі України.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України, ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КВК України, покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

За положенням ч. 1 ст. 37 КВК України, засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт.

Крім того, 22.07.2016 ОСОБА_2 під особистий підпис був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію до Мирноградського МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області, а саме, у перший та третій понеділок кожного місяця.

22.07.2016 ОСОБА_2 під особистий підпис отримав видане направлення №2010 до приватного підприємства «Домінант-Сервіс», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з копією вироку суду для відбування громадських робіт строком 120 годин з 25.07.2016 року.

Проте, будучи ознайомленим з умовами та порядком відбування покарання у вигляді громадських робіт, призначеного йому вироком суду, ОСОБА_2 з метою ухилення від відбування покарання, здійснив невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин. Так, ОСОБА_2 здійснено невихід до ПП «Домінант-Сервіс» для відбування покарання у вигляді громадських робіт 26 та 27 липня 2016 року, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 23, 25, 26, 29, 30, 31 серпня 2016 року, 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27, 28, 29, 30 вересня 2016 року, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 26 жовтня 2016 року.

Станом на 26.10.2016 ОСОБА_2 відбув 36 годин і не відбув 84 години громадських робіт.

В суді обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні вказаного злочину не визнав, від надання показів щодо себе відмовився, скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, його винуватість знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду шляхом дослідження та аналізу судом доказів, зібраних у кримінальному провадженні - показів свідків та документальних доказів, наданих стороною обвинувачення, а також дослідженням та аналізом доказів, наданих стороною захисту.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що працює на посаді інспектора Мирноградського міського відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, до реформування установи працювала на посаді інспектора Мирноградського МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області. 18.07.2016 до інспекції надійшов вирок суду стосовно ОСОБА_2, за яким його було засуджено до покарання у виді 120 годин громадських робіт. 22.07.2016 ОСОБА_2 був поставлений на облік, йому були роз'яснені його права і обов'язки, наслідки невиконання громадських робіт, повідомлений строк покарання та місце його відбуття. Він отримав направлення до ПП «Домінант-Сервіс» для відбування громадських робіт, до яких мав стати 25.07.2016, також засудженому були встановлені дні для реєстрації в інспекції - перший та третій понеділок кожного місяця. 26.07.2016 ОСОБА_2 було винесене попередження, оскільки він став до робіт невчасно, пропустив 4 години без поважної причини, прибув до ПП «Домінант-Сервіс» не 25, а 26 липня, роботи не відбув і поїхав до свого неофіційного місця роботи. При цьому зобов'язався письмово стати до робіт 27.07.2016,01.08.2016 він отримав друге попередження, оскільки 27 липня допустив ще 4 години прогулу. У поясненні засуджений вказав, що відпрацьовує на Новій пошті, просив відпрацьовувати громадські роботи з 13 до 17 години, на його прохання графік відпрацювання був змінений з 01.08.2016. Однак з 2 по 10 серпня 2016 року ОСОБА_2 за місцем відбування покарання не з'являвся, тому був викликаний до інспекції на 15.08.2016, де був попереджений за прогули з 2 по 5 та з 8 по 12 серпня, тобто за 36 годин, знов посилався на зайнятість на неофіційній роботі, зобов'язався стати до робіт 16.08.2016. В подальшому з'ясувалося, що ОСОБА_2 не відпрацював 23, 25, 26. 29 та 30 серпня, тобто 20 годин, за що знов отримав попередження та знов посилався на неофіційну підробітку. 31.08 та з 01.09. по 06.09.2016 він знов не з'явився відбувати покарання, був викликаний, однак за викликом 13.09.2016 до інспекції не з'явився, прийшов 14.09, отримав чергове попередження за прогули 31 серпня, 1, 2, 5-9, 12-14 вересня, тобто за 44 години без поважних причин та за нез'явлення для реєстрації 05.09.2016. В поясненні знов вказав, що офіційно не працює, однак знаходився на неофіційній роботі, зобов'язався продовжити відбувати покарання 15.09.2016. Однак з 15.09 по 28.09 ОСОБА_2 знов ухилявся від робіт, не з'явився для реєстрації до інспекції 19.09.2016, за що одержав попередження 29.09.2016. З 30.09.2016 і понині ОСОБА_2 громадські роботи не відбував, отримував попередження 07.10.2016, 18.10.2016 за прогули і нез'явлення для реєстрації 03.10. та 17.10.2016. За наслідками такої поведінки засудженого йому були збільшені дні для реєстрації - перший, другий і третій понеділки кожного місяця. У зв'язку з неявками для відбування покарання він був викликаний до інспекції на 26.10.2016. В кожному письмовому поясненні ОСОБА_2 вказував, що офіційно не працює, пояснення писав власноруч. Контроль за відбуванням громадських робіт в ПП «Домінант-Сервіс» здійснюють інженер ОСОБА_4 та інспектор ОСОБА_6, відпрацьований засудженими час фіксується у табелях по закінченню місяця, засуджені щоразу ставлять свої підписи при прибутті та залишенні місця відбування робіт, диспетчери передають відомості ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які вже передають інформацію до інспекції. Для отримання інформації про прогули засуджених інспектори з диспетчерами зв'язуються, в тому числі, телефоном. Якщо б ОСОБА_2 працював офіційно, графік відпрацювання громадських робіт був би змінений з урахуванням його часів роботи, однак він жодного разу не повідомляв інспекцію про такі обставини, запитом до податкової інспекції також була встановлена відсутність доходів засудженого. Зазвичай засуджені вказують місце роботи, час і дні, але якщо особа вказує, що не працює, перевіряти дійсність цього не входить до обов'язку інспекції.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що працює претензіоністом у ПП «Домінант-Сервіс», крім того, виходить по суботах наглядати за працею засуджених. ОСОБА_2 був повинен відпрацьовувати громадські роботи на їх підприємстві. Вона бачила його пару разів та знає з табелів, що в нього багато прогулів. Підприємство маленьке, всі на очах один у одного, щомісяця працюють 2-5 засуджених. Засуджені відмічаються з приводу відпрацьованого часу у ОСОБА_6 або у диспетчерів, потім дані передаються до інспекції з виконання покарань.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що працює інспектором відділу кадрів ПП «Домінант-Сервіс». ОСОБА_2 прибув для відбування покарання у виді громадських робіт до підприємства 26.07.2016 згідно з направленням від 22.07.2016. Був складений графік відпрацювання - з понеділка по п'ятницю з 8 до 12 години. Загалом він відпрацював лише 40 годин із 120, в липні - 8, в серпні - 28 та у листопаді - 4 години. У вересні 2016 року був змінений час відпрацювання засудженому - з 13 до 17 години, оскільки інспектори просили це зробити, однак документів ніяких надано не було і сам ОСОБА_2 їй не казав про працевлаштування. Причин своїх неявок ОСОБА_2 не пояснював. Табелі складає вона, бо є відповідальною за наказом, для чого бере відомості із підписами засуджених про відпрацювання. Наряди на роботу видаються головним інспектором підприємства ОСОБА_5, вона також контролює проведення робіт. Раз на місяць вони надсилають до інспекції з виконання покарань графік відбування на майбутній місяць і табель за минулий місяць.

Крім показів свідків, які суд вбачає логічними, послідовними та такими, що узгоджуються як між собою, так і з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Так, відповідно до вироку Димитровського міського суду Донецької області від 07.06.2016 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та йому призначене покарання у виді 120 годин громадських робіт (а.с. 52-54).

З облікової картки № 21 засудженого до покарання у виді громадських робіт на ОСОБА_2 вбачається, що він був взятий на облік до Мирноградського МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області 18.07.2016 та місцем відбування покарання визначене ПП «Домінант-Сервіс» (а.с. 55).

Відповідно до підписки, 22.07.2016 ОСОБА_2 був ознайомлений із умовами та порядком відбування покарання у виді 120 годин громадських робіт, наслідками ухилення від відбування покарання у вигляді кримінальної відповідальності, вбачається роз'яснення засудженому його прав та обов'язків, пов'язаних із відбуванням покарання. Вказана підписка містить підпис ОСОБА_2, здійснення підпису власноруч обвинуваченим не оспорювалося (а.с. 56).

22.07.2016 за вих. №2010 МВ КВІ начальнику ПП «Домінант-Сервіс» спрямоване направлення стосовно засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин з 25.07.2016 (а.с. 59).

Наказом директора ПП «Домінант-Сервіс» №38 від 26.07.2016 ОСОБА_2 залучений до 120 годин громадських робіт безкоштовно з 26.07.2016 по 4 години на день згідно з розробленим графіком (а.с. 61).

За графіками виходу на громадські роботи засудженого ОСОБА_2, він мав відпрацювати 16 годин у липні з 26 числа (а.с. 62), 88 годин у серпні (а.с. 69), 84 години у вересні (а.с. 84). Відповідно до цих графіків засуджений повинен був працювати з понеділка по п'ятницю, з 9 до 12 години 26.07, інші дні липня з 8 до 12 години, з 13 до 17 години у серпні та вересні.

Однак, як виходить з табелів виходу на роботу, в липні 2016 року ОСОБА_2 фактично відпрацьовано 8 годин (а.с. 67), у серпні - 28 годин (а.с. 82), у вересні - 0 годин (а.с. 87, 112), у жовтні - 0 годин. Ті ж самі відомості відображені і в довідках ПП «Домінант-Сервіс» про кількість відпрацьованих ОСОБА_2 годин громадських робіт за липень 2016 року (а.с. 68), серпень 2016 року (а.с. 83), та повідомленнях ПП «Домінант-Сервіс» про нез'явлення ОСОБА_2 для відбування покарання у з 1 по 30 вересня та з 1 по 26 жовтня 2016 року (а.с. 106, 107). Тобто, ОСОБА_2 був відсутній при виконанні покарання 26 та 27 липня 2016 року, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 23, 25, 26, 29, 30, 31 серпня 2016 року, 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27, 28, 29, 30 вересня 2016 року, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 26 жовтня 2016 року.

06.09.2016 за вих. №324 ПП «Домінант-Сервіс» повідомило МВ КВІ, що ОСОБА_2 за період з 01.09.2016 по 06.09.2016 не з'явився для відбуття покарання у виді громадських робіт та ніяких пояснювальних документів не надав (а.с. 88).

06.09.2016 за вих. №2403 начальник Мирноградського МВ КВ УДПтС України в Донецькій області Ємчик В.В. звернулась до в.о. керівника Покровської місцевої прокуратури з поданням щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт (а.с. 47-49), 25.09.2016 року до ЄРДР внесено відповідні відомості (а.с. 44).

Під час відбування ОСОБА_2 громадських робіт з боку Мирноградського МВ КВ УДПтС України в Донецькій області систематично здійснювались заходи, спрямовані на додержання вимог Закону з боку засудженого під час відбування покарання.

Так, засудженому виносилися попередження 26.07.2016 (а.с. 64), 01.08.2016 (а.с. 66), 15.08.2016 (а.с. 73), 31.08.2016 (а.с. 78) щодо допущення порушення порядку та умов відбування покарання, в яких наявний особистий підпис ОСОБА_2, факт здійснення якого останнім не оспорювався. Так само не спростовувалося ОСОБА_2, що він надавав пояснення з приводу нез'явлення до місця відбування громадських робіт у дати та часи, встановлені графіком.

Суд вбачає, що в поясненнях, наданих ОСОБА_2 начальнику МВ КВІ 22.07.2016 (а.с. 60), 26.07.2016 (а.с. 63), 01.08.2016 (а.с. 65), 15.08.2016 (а.с. 72), 31.08.2016 (а.с. 76), він вказував про обізнаність щодо застосування до нього судом покарання у вигляді громадських робіт, обізнаність про порядок та умови відбування такого покарання, висловлювалося зобов'язання стати до відбування покарання та відображувалася свідомість про наслідки ухилення від застосованого виду покарання. При цьому, у всіх поясненнях ОСОБА_2 зазначалося, що він офіційно не працює. Від постановлення до обліку центру зайнятості засуджений систематично відмовлявся з причин неактуальності пошуку роботи, наявності неофіційного місця роботи та відсутності реєстрації місця проживання на території України.

Крім того, протоколом огляду від 27.10.2016 оглянуті підписка від 22.07.2016, постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від 22.07.2016, листок реєстрації засудженого ОСОБА_2, направлення на роботу для відбування покарання, пояснення ОСОБА_2 від 01.08.2016, 15.08.2016, 31.08.2016, попередження останнього від 01.08.2016, 15.08.2016, 31.08.2016, під час огляду ОСОБА_2 пояснено, що зазначені документи він підписував власноруч, причиною неявок стала наявність неофіційної роботи, поважних причин для неявок не було (а.с. 114).

Стороною захисту судові надані відомості у вигляді довідки, наказу, копії трудової книжки та табелю виходів на роботу щодо ОСОБА_2, який за твердженнями сторони захисту працює у ТОВ «Енергопостачання-ДС», ЄДРПОУ 37160643, з 25.07.2016 по день надання довідки 21.11.2016 на посаді підсобного робітника складу (а.с. 125-131). Крім того, надані відомості податкових розрахунків ТОВ «Енергопостачання-ДС» за третій і четвертий квартали 2016 року, де за податковим номером НОМЕР_1 сплачені відповідні податки, стороною захисту наголошено про повний збіг даного податкового номеру з податковим номером ОСОБА_2 (а.с. 147-162). Крім того, стороною захисту надані відомості з ТОВ «Енергопостачання-ДС» щодо звітування до Покровської ОДПІ про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2016 року (а.с. 172-177). Також на підтвердження невинуватості обвинуваченого сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_2 працював у ТОВ «Енергопостачання-ДС» за графіком роботи з понеділка по п'ятницю з 8 до 17 години, графік роботи ПП «Домінант-Сервіс» є майже таким самим - з понеділка по п'ятницю з 8 до 16 години (а.с. 180-181), тому він фактично не міг відбувати покарання саме на цьому підприємстві, а призначення місця відбування покарання є прерогативою МВ КВІ. Таким чином, сторона захисту вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки не є доведеним факт свідомого ухилення ОСОБА_2 від відбування покарання.

Оцінюючи докази сторони захисту, суд зазначає, що наявність офіційного місця роботи не є само по собі підставою для звільнення від відбування призначеного ОСОБА_2 покарання, а може лише служити підставою для коригування часу відбування покарання з урахуванням графіку роботи за основним місцем працевлаштування. За довідкою ПП «Домінант-Сервіс», на підприємстві була передбачена можливість відбування покарання у вигляді громадських робіт у вихідні дні (а.с. 170). Оскільки дані про те, що ОСОБА_2 будь-яким чином повідомляв орган виконання покарання про свою офіційну трудову діяльність, суду сторонами кримінального провадження не надавалися, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин нез'явлення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання у виді громадських робіт у вказані органом обвинувачення періоди, що доводить його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину. Крім того, за відомостями Покровської ОДПІ (а.с. 168), повідомлення про прийняття ОСОБА_2 25.07.2016 на роботу до ТОВ «Енергопостачання-ДС» подано підприємством до ОДПІ 13.03.2017, станом на 22.03.2017 податок на доходи фізичних осіб та військовий збір щодо ОСОБА_2 сплачено не було. Такі ж самі відомості щодо електронного завантаження саме 13.03.2017 документів про звітування ТОВ «Енергопостачання-ДС» за липень - грудень 2016 року містять і докази сторони захисту, описані вище (а.с. 172-177).

Про ухилення ОСОБА_2 від відбування громадських робіт свідчать і ті обставини, що, не дивлячись на проведену достатню роз'яснювальну роботу співробітниками МВ КВІ, ОСОБА_2 з усвідомленням ним наслідків невідбуття громадських робіт свідомо і систематично без належного підтвердження поважних причин не з'являвся до ПП «Домінант-Сервіс» для відбування громадських робіт та не надавав даних щодо свого офіційного працевлаштування за вказаний період.

Склад злочину, інкримінованого обвинуваченому і передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, є формальним, і його об'єктивна сторона полягає в ухиленні від покарання, яке являє собою невиконання обов'язку (бездіяльність) щодо відбування покарання, вчинене особою, засудженою до цього покарання обвинувальним вироком суду, який набрав чинності.

Ухилення від відбування громадських робіт полягає в невиконанні особою, засудженою до цього виду покарання, обов'язку у вільний від роботи або навчання час безкоштовно виконувати суспільно корисні роботи протягом строку, зазначеного у вироку. Судом встановлено, що ОСОБА_2, будучи засудженим до такого покарання, не відбув його і не повідомив МВ КВІ про те, який саме час в нього є вільним від роботи та під час якого він фактично міг відбувати призначене покарання.

Згідно з ч. 3 ст. 40 КВК України, ухиленням від відбування громадських робіт, зокрема, є невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, яке було вчинене після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

За таких обставин, вина ОСОБА_2 в ухиленні від відбування громадських робіт є доведеною, оскільки доведеним є факт невиконання встановлених обов'язків після письмового попередження, невиходу більше двох разів протягом місяця засудженого на громадські роботи без поважних причин.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного злочину, обставини справи та особу винуватого.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно зі ст. 12 КК України, злочин, скоєний ним, є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, також встановлено не було.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що згідно з відомостями Димитровського МВ уповноваженого органу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.04.2017 №1084, станом на 03.04.2017 ОСОБА_2 відбута призначена судом кількість громадських робіт у кількості 120 годин.

Таким чином, ОСОБА_2 повністю відбуте покарання за вироком Димитровського міського суду Донецької області від 07.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КПК України, ніхто не може бути двічі обвинувачений або покараний за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент ухвалення цього вироку ОСОБА_2 повністю відбув покарання, призначене за попереднім вироком, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді арешту. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у вигляді арешту на строк 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.С. Салькова