Ухвала суду № 65730995, 04.04.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2017 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Струбіцької О.М.

суддів Марчука В.Т., Семенюка К.М.

при секретарі Сабадаш Ю.С.

за участю прокурора Марусяк Ю.В.

адвоката ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015260040000824 щодо,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого;

-27 березня 2008 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт;

-24 березня 2009 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст.389 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України до арешту на 5 місяців 25 днів;

-25 травня 2011 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі;

-20 березня 2012 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі; звільнений 26 червня 2014 року на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році».

-26.05.2016 року Апеляційним судом Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, українця, з

Провадження №11-кп/794/18/17 Головуючий в І інстанції: Слободян Г.М.

Категорія ст. 186 ч. 2 КК України Суддя - доповідач: Струбіцька О.М.

середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого;

-24 березня 2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.

185 ч.1 КК України до штрафу 850 гривень;

-08 серпня 2012 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;

-29 серпня 2012 року Шевченківськім районним судом м. Чернівці по ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-26 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

-04 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці по ст. 185 ч.2, ст. 15, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04 серпня 2014 року на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році». Обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2016 року підсудний ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Застосовану міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обраховано з моменту його фактичного затримання.

ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком від 26 травня 2016року колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області яким ОСОБА_2 призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді трьох років шести місяці позбавлення волі, остаточно ОСОБА_2 призначено до відбуття покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишено без змін - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обраховано з 20.03.2015 року. На підставі п.5 ст. 72 КК України, Закону України № 838-УІІІ від 26.11. 2015 року, який набрав чинності з 24.12. 2015 року «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», зараховано засудженому ОСОБА_2 строк попереднього увязнення, початок строку - 20.03. 2015 року до набрання чинності даним вироком суду, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 15 березня 2015 року біля 12:35 годин ОСОБА_2 вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_3 діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину "Інеса", розташованого по вул. Сторожинецькій, 4 в м. Чернівці, таємно викрали два гелі для гоління фірми «Nivea» для чутливої шкіри, ємністю по 200 мл. та два гелі «NiveaOriginal», ємністю по 200 мл., вартістю по 45.50 грн. кожен (вартість визначена згідно прибуткової накладної № 1041 від 23.12.2014р.) на загальну суму - 182 гривні, після чого із викраденим направились до виходу із магазину, про те були поміченими під час крадіжки адміністратором вищевказаного магазину ОСОБА_4, яка намагалась їх зупинити; при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зрозумівши, що їх злочинний намір на таємне викрадення чужого майна викрито, продовжили вчиняти вже відкрите викрадення чужого майна, не зважаючи на заклики адміністратора і працівників магазину зупинитись, з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5, власниці магазину "Інеса", розташованого по вул. Сторожинецькій, 4 в м. Чернівці, на загальну суму 182 грн.

На вказаний вирок районного суду захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, подали апеляційні скарги, захисник ОСОБА_1 вважає винесений вирок незаконним та необґрунтованим з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування кримінального закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання тяжкості правопорушення та особам обвинувачених.

Також наголошує на тому, що намір скоїти крадіжку у них виник в магазині раптово внаслідок відсутності в торговому залі продавця. Взявши гель для гоління, вони швидко вийшли з магазину та не чули щоб їх хтось намагався зупинити, покази ОСОБА_4 яка в судовому засіданні першої інстанції плуталася в своїх поясненнях на більшість пояснень не змогла дати відповідь не можуть бути доказом в даній справі, так як і покази потерпілої ОСОБА_5 яка не була присутня на місці вчинення злочину.

На думку захисту, прокурором під час судового розгляду в суді першої інстанції не було доведено факту скоєння обвинуваченими кримінальних правопорушень передбачених ст. 186 ч. 2 КК України, а тому їх дії необхідно було судом перекваліфікувати на ст. 185 ч. 2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не погоджується з вироком першої інстанції та обґрунтовує це тим, що міра покарання повністю не відповідає скоєному злочину, просить скасувати вирок районного суду 19 жовтня 2016 року та перекваліфікувати на ст. 185 ч. 2 КК України

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувавши кримінальне правопорушення з ст. 186 ч.2 КК України на ст. 185 ч.2 КК України, призначивши міру покарання не повязану з позбавленням волі.

Судом першої інстанції на думку ОСОБА_3 не вірно кваліфіковано злочин за ч. 2 ст. 186 КК України, відеоматеріали які містяться у справі на думку апелянта підтверджують тільки те, що всі дії які вчиненні ним були таємні, без усвідомлення ним такого факту як поміченя кимось, як того вимагає законодавець.

Також на думку ОСОБА_3 судом не були враховані належним чином його покази, які були послідовними, ґрунтовними, які узгоджуються із обставинами встановленими в судовому засіданні, а взяті районним судом до уваги лише покази потерпілої ОСОБА_5 яка свідком події на думку обвинуваченого не була, та їй відомі обставини зі слів ОСОБА_4

Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 які підтримали свої апеляційні вимоги та просили їх задовольнити, міркування прокурора, яка вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим, та не вбачає підстав для його зміни чи скасування, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчинені злочину, за наведених у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджено, належно оцінено судом та детально викладені у вироку.

Апеляційний суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 2 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

У відповідності до розяснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах проти власності» вказано, що грабіж це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що іі дії помічені і оцінюються як викрадення. Дії розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами, і незважаючи на це продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Встановлені районний судом фактичні обставини справи свідчать про саме такий характер дій обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

На підтвердження винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3 у інкримінованому їм злочинах свідчать показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили обставини справи, при цьому не встановлено жодних суперечностей у показаннях свідків, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Усі докази, на які районний суд зробив посилання у вироку, були належним чином досліджені під час судового розгляду.

Учасники апеляційного судового розгляду, в тому числі апелянти, не заявляли клопотань про дослідження доказів чи виклик свідків на підтвердження своїх доводів.

Допитана районним судом свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що працює адміністратором магазину "Інеса", розташованого по вул. Сторожинецькій, 4 в м. Чернівці, та 15.03. 2015 року вона перебувала на зміні і знаходилася в підсобному приміщенні магазину де знаходиться монітор для перегляду з камер відео спостереження магазину та приблизно в обідній період часу на моніторі побачила як двоє чоловіків, що зайшли в магазин, а саме у відділ побутової хімії взяли з прилавку гель чоловічий для гоління «Nivea», один флакон з яких поклав в пакет, інший під куртку, після чого направилися до виходу з магазину, вона ж одразу вибігла з підсобного приміщення і біля каси, де знаходяться двері виходу із магазину крикнула чоловікам зупинитися, один з яких обернувся до неї, подивився після чого відчинив двері і побіг по вулиці звернувши за угол, інший чоловік куди втік не памятає. В залі судових засідань першої інстанції чітко впізнала чоловіків які вчинили викрадення товару, вказавши на ОСОБА_2, ОСОБА_3, пояснивши, що до неї повертався, коли вона кричала «Що вони роблять, зупиніться» ОСОБА_2 Вказала, що після того, як не наздогнала ще з однією працівницею магазину чоловіків, повернулася в магазин і викликала працівників поліції та повідомила власницю магазину ОСОБА_5, разом із якою у присутності поліції переглядали записи з камер відео спостереження.

Доведеність в судовому засіданні першої інстанції вини обвинувачених стверджується і належним чином дослідженими по справі письмовими доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.03. 2015 року (а.с. 6 т.2);

- протоколом огляду місця подій від 15.03. 2015 року, проведеного за участю понятих, обєктом якого було приміщення магазину "Інеса", розташованого по вул. Сторожинецькій, 4 в м. Чернівці, та місце з якого було вчинено викрадення двох гелів для гоління фірми «Nivea» для чутливої шкіри, ємністю по 200 мл. та двох гелів «NiveaOriginal», ємністю по 200 мл., вартістю по 45.50 грн. кожен (т.2 а.с. 8).

Досліджені в засіданні суду першої інстанції відеозаписи з камер відео спостереження магазину "Інеса", розташованого по вул. Сторожинецькій, 4 в м. Чернівці,зокрема за переглядом якого було встановлено, що дійсно 15.03.2015 року біля 12.35 годин в приміщення вказаного магазину зайшли ОСОБА_2, та ОСОБА_3, які направилися до відділу побутової хімії, де кілька хвилин очікували щоб покупець - жінка вийшла з відділу, після чого, як свідчать записи, ОСОБА_2 повернувся і оглянув приміщення на предмет наявності камер та ОСОБА_3 взяв з прилавку один гель «Nivea» і поклав його в пакет, принесений із собою, після чого ОСОБА_2 з дальнього краю дістав флакон з гелем, переклав його і взяв в послідовній черговості один за одним три флакони гелю «Nivea», поклав їх під куртку, після чого обоє направилися через відділ до виходу з магазину, чого в судовому засіданні першої інстанції не заперечували ні ОСОБА_2ні ОСОБА_3, однак заперечили незважаючи на чітку фіксацію їх дій того, що де біля каси, яка знаходиться поруч із виходом із магазину працівниця магазину, як згодом було встановлено, це була ОСОБА_4 крикнула зупинитися ОСОБА_3, та ОСОБА_2, на що останній повернувся до неї і бистрим кроком з ОСОБА_3 вийшли з магазину, почали тікати.(т.2 а.с. 9)

Отже, доводи як ОСОБА_2, ОСОБА_3, в частині того, що вони ніким не були помічені під час вчинення викрадення з магазину товару, спростовуються як наведеним, так і показами потерпілої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_4 та дослідженими в судовому засіданні першої інстанції записами з камер відеоспостереження, а також і іншими доказами, а саме - протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03. 2016 року у присутності понятих, за участю ОСОБА_3, протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03. 2016 року у присутності понятих, за участю ОСОБА_2 (т.2 а.с. 53, 54, 70- 71).

Виходячи з наведених обставин районним судом було вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за ч. 2 ст. 186 КК України, доводи захисника ОСОБА_1 та обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо невірної кваліфікації повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні першої інстанції доказами.

Районним судом вірно враховано відшкодування потерпілій завданої шкоди на суму 182 грн., однак що розмір спричиненої злочином шкоди, є таким, що наближений до межі притягнення до кримінальної відповідальності, тобто невеликим, а тому є підстави визнати цю обставину такою, що помякшує покарання обом обвинуваченим ОСОБА_2, Мислюку.А.О.

Часткове визнання вини, обвинувачені оспорюють тільки кваліфікацію їхніх дій, обоє розкаюються у вчиненому, відшкодування завданої шкоди, незначний розмір спричиненої шкоди, який фактично наближений до мінімальної межі з якої починається кримінальна відповідальність, думку потерпілої, яка не має претензій до обвинувачених, є тими обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з врахуванням їх позитивних характеристик та важкого стану здоровя обвинуваченого ОСОБА_3, який має важку хронічну хворобу, стан здоровя ОСОБА_2, молодий вік обох обвинувачених, відсутність обставин, що обтяжують покарання дають підстави застосувати ст. 69 КК України щодо кожного з обвинувачених.

Апеляційний суд погоджується із необхідністю призначення реальної міри покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, як раніше судимим особам, з врахуванням тяжкості скоєного ними злочину, однак через наявність вищезазначених обставин, що помякшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з застосування ст. 69 КК України, таке покарання є необхідним і достатнім, сприятиме виправленню та перевихованню та попереджатиме скоєння ними нових злочинів, а тому вирок районного суду слід змінити в частині призначеного покарання, апеляційні скарги частково задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 408, 418, 419 КПК України, та ст.ст. 65, 66, 69 КК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015260040000824 щодо обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінити в частині призначеного покарання.

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання за цією статтею і застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

До призначеного покарання приєднати частково на підставі ст. 70 ч. 4 КК України покарання за вироком апеляційного суду Київської області від 26 травня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, та остаточно визначити покарання ОСОБА_2 у виді чотирьох років позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання за цією статтею і застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими які тримаються під вартою в той самий строк з дня вручення їм копій судового рішення.

Головуючий О.М. Струбіцька

Судді В.Т. Марчук

ОСОБА_6

Згідно з оригіналом:

Суддя О.М. Струбіцька