Рішення № 65730843, 03.04.2017, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2633/16-ц

Провадження №2/718/1108/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Кредобанк звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного 10.11.2008 року кредитного договору № 00283Н/2008 між банком та ОСОБА_1 остання отримала кредит у розмірі 16162,50 гривень, з кінцевим терміном повернення до 01.11.2011 року, зі сплатою відсотків в розмірі 33,5 % річних. В якості забезпечення договору фінансовими поручителем виступив ОСОБА_2 Однак, станом на 18.10.2016 року заборгованість перед банком у відповідача ОСОБА_1 становить 38147,57 гривень, а тому просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність, що вбачається з поданої ним письмової заяви.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, хоча завчасно була повідомлена про час і місце слухання справи. Клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, надав суду заперечення та клопотання в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у звязку зі спливом строків позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 10.11.2008 року між ПАТ Кредобанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00283Н/2008, згідно якого остання тримала кредит у розмірі 16162,50 гривень на строк до 01.11.2011 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 33,5 % річних. (а.с. 4)

Здійснивши свій особистий підпис в кредитному договорі, відповідач ОСОБА_1 таким чином вступила із позивачем ПАТ Кредобанк в кредитні договірні правовідносини. (а.с. 6)

Так, відповідач знала про умови надання кредиту, строків, сум та умов погашення заборгованості за кредитом договором, а також штрафних санкцій у випадку порушення взятих на себе зобов'язань, про що свідчить його підпис.

В якості забезпечення зобовязань, передбачених вищевказаним договором, згідно договору поруки укладеного 10.11.2008 року між банком та ОСОБА_2, останній взяв на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_1 по кредитному договору №00283Н/2008.

На даний час, ОСОБА_1 істотно порушує умови договору, не сплачує заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії, всупереч його умовам, що вбачається з розрахунку заборгованості і станом на 18.10.2016 року виникла загальна заборгованість в сумі 38147,57 гривень, з яких: неповернута сума кредиту 13606,70 гривень; прострочені відсотки 9084,43 гривень; прострочена сума комісії за адміністрування кредитом 0 гривні; пеня 15456,44 гривень.

Відповідно дост. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідност. 1050 ЦК Українипозичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідност. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2ст. 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Постановою Верховного Суду України у цивільній справі № 6-116цс13 від 06.11.2013 року, визначено, що ч. 3 ст. 254, ст. ст. 256-258, чч. 1, 5 ст.261, ст.1050 ЦК Українищодо встановлення початкового моменту перебігу позовної давності за вимогами, що складаються із сукупності прострочених щомісячних зобов'язань.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст.530,631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).

Перевіряючи доводи заявника в частині застосування судами норм закону щодо позовної давності, суд виходить із такого.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Разом з тим, відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг строку позовної давності починається, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.

Із правової позиції Верховного суду України у справі №6-154цс15 від 30.09.2015 року слідує, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення права особи (с.261ЦК України).

В силуст. 257 ЦК Українивизначено загальну тривалість позовної давності у три роки.

Згідно ч. 5ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно дост. 267 ЦК України, а саме ч.ч. 3, 4, 5 цієї статті, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За висновками Верховного Суду України про застосуванняст. 257 ЦК Українидо правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постановах № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, № 6-61цс14 від 18 червня 2014 року, № 6-95цс14 від17 вересня 2014 року, № 6-103цс14 від24 вересня 2014 року,№ 6-134цс14 від 1 жовтня 2014 року, № 6-167цс14 від 12 листопада 2014 року, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, строк дії кредитного договору спливає 01.11.2011 року.

Згідно ч. 4ст. 631 ЦКпередбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору, однак при цьому слід врахувати строки позовної давності, що передбачені ст.ст.257,258,259 ЦК України.

Отже, як встановлено судом, у відповідності до ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, як встановлено судом позивач не звертався до суду з вимогою про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ Кредобанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості слід відмовити в зв'язку зі спливом строків позовної давності.

Відповідно дост.88 ЦПК Українив зв'язку з повною відмовою в позові не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення понесених ним судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256,257, ч. 4 ст.267, ст.631 ЦК України, ст. ст.10,57-60,212-215,218 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

У задоволення позову Публічного акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : В.М. Мізюк