Вирок № 65730091, 03.04.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/80/17

Номер провадження 1-кп/629/138/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Решетняк В.О.,

захисника - адвоката Остапенко С.Ю.,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_5,

потерпілого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження № 12016220380002884 за обвинуваченням

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Надеждине Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента Лозівського професійного ліцею № 36, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, виховується в неповній сім'ї з мамою-інвалідом, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту, 25 жовтня 2016 року близько 20.00 години, неповнолітній ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 та іншими студентами Лозівського професійного ліцею знаходилися в кімнаті відпочинку, розташованій на третьому поверсі гуртожитку АДРЕСА_3. Далі ОСОБА_3, побачивши на дивані у вказаній кімнаті мобільний телефон, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вказаний мобільний телефон моделі «S-TELL M210» вартістю 610,00 грн., який належать ОСОБА_6, та в якому знаходилась карта пам'яті мікро СД НС І об'ємом 8 Гб фірми TAIWAN, вартістю 58,00 грн., сім-кара оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» та сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», які матеріальної цінності для потерпілого та ринкової цінності не мають, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 668,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.

В судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

07.02.2017 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України, яку вони подали в судовому засіданні.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.185 ч. 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_3, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Своїми умисними діями, що виразилися у викраденні майна гр. ОСОБА_6, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Прокурор просив затвердити зазначену угоду.

Захисник підтримала угоду про примирення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання узгоджена та визначена у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6375 від 27.12.2016 року в сумі 351,84 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з законного представника обвинуваченого, оскільки неповнолітній самостійного заробітку не має.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 374-376, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3, укладену 07.02.2017 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання - 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з законного представника засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Надеждине Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави судові витрати в сумі 351,84 (триста п'ятдесят одна грн. 84 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 6375 від 27.12.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: мобільний телефон моделі «S-TELL M210», карта пам'яті мікро СД НС І об'ємом 8 Гб фірми TAIWAN, дві сім-карти - вважати повернутими потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська