Рішення № 65729585, 30.03.2017, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1543/16-ц р.

2/622/247/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської областів складі:

головуючого суддіЧернової О.В.,

за участю секретаряВишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням суду на утримання сина ОСОБА_3 від шлюбу з відповідачкою, який розірвано, з нього було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2014 року. Згодом він вступив до іншого шлюбу, в якому у нього народився син ОСОБА_4. Просив зменшити розмір аліментів, мотивуючи тим, що на даний час у нього змінився матеріальний стан в бік погіршення, оскільки він не отримує заробітку у звязку зі звільненням і на його утриманні перебуває дитина, також у нього змінився сімейний стан.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, що стягуються за рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2014 року з ОСОБА_1 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 до 1/3 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В задоволенні первісного позову просила відмовити.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначає, що її шлюб із ОСОБА_1 було розірвано 16.02.2015 року, рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2014 року було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно. Підставою для збільшення розміру аліментів зазначає те, що після розірвання шлюбу із нею ОСОБА_1 не цікавиться дитиною, не займається його вихованням і утриманням, приховував свій дохід, а вона навпаки, займається дитиною і має всі умови для самостійного виховання і утримання дитини. ОСОБА_1 31.10.2017 року звільнився з місця роботи, сплачує аліменти в меншому розмірі від встановленого та має заборгованість зі сплати аліментів. Крім того, ОСОБА_1 витрачає на свою другу дитину, згідно наданих суду чеків, більшу суму ніж на утримання їх спільної дитини. Крім того, вона самостійно несе додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_5, коштів на яке їй не вистачає.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні свій позов підтримав, просив задовольнити, оскільки його сімейний стан змінився, проти зустрічного позову заперечував. Суду пояснив, що після постановлення 10.11.2014 року рішення суду про стягнення аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів він 26.11.2015 року вдруге одружився та 29.08.2016 року у нього народилася друга дитина син ОСОБА_6, який хворіє і на утримання та лікування якого його родиною витрачається значна сума коштів, про що надав квитанції. Матеріальне становище його змінилося в бік погіршення, оскільки він звільнився з роботи, має утримувати другу дитину і дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Він здійснює пошуки роботи, на даний час доходу не має та вимушений сплачувати аліменти за рахунок соціальної допомоги, отримуваної дружиною на дитину. Проти зміну розміру аліментів на тверду грошову суму заперечував.

Відповідач за первісним позовомОСОБА_2 проти задоволення первісного позову заперечувала, наполягала на задоволенні її зустрічного позову, оскільки спільний із позивачем син ОСОБА_5 потребує додаткових витрат на лікування, участі в яких позивач не несе, отримуваних нею від відповідача коштів і її доходу для цього недостатньо. Крім того, позивач витрачає на свою другу дитину більше коштів чим на їх спільну, дитиною не цікавиться, має заборгованість зі сплати аліментів, хоча працює неофіційно і може сплачувати більшу суму. Вона не зверталася до позивача із вимогами про відшкодування 1/2 частини додаткових витрат на лікування сина. Від зміни розміру аліментів на тверду грошову суму відмовилася.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 заперечував проти задоволення первісного позову, підтримав зустрічний позов з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 народився 15.05.2006 року, його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 16.02.2015 року (а.с.8).

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1ст. 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК).

Суд вважає доведеним, що після стягнення з позивача аліментів рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2014 року його сімейний та матеріальний стан змінилися.

Так, 26.11.2015 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_8, в якому 29.08.2016 року народився син ОСОБА_4 (а.с.9, 10).

ОСОБА_1 має склад сімї: дружина ОСОБА_9, син ОСОБА_4 (а.с.43).

ОСОБА_9 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.10.2016 року по 29.08.2019 року (а.с.92).

Дитина ОСОБА_10 потребує лікування відповідно до консультативних висновків спеціалістів від 31.10.2016 року, 23.12.2016 року (а.с.45, 46).

ОСОБА_1 31.10.2016 року звільнився з ПП «Продлайн», станом на 30.03.2017 року не працює, на обліку як безробітний не перебуває (а.с.5, 157-160).

ОСОБА_1 не має земельних ділянок (а.с.59).

ОСОБА_2 працює лаборантом в ДУ «Харківський ОЛЦ МОЗ України» та її дохід за період з січня 2016 року по грудень 2016 року становив 37520 грн. 19 коп. (а.с.106).

Дитина ОСОБА_3 потребує лікування відповідно до довідок від 06.09.2017 року, 28.02.2017 року (а.с.115-116).

Таким чином, судом встановлено, що після стягнення судом 10.11.2014 року аліментів, у позивача змінилися сімейний стан та змінився матеріальний стан в бік погіршення, при цьому матеріальний стан відповідача не погіршився, що є підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача.

Заперечення відповідача проти первісного позову та вимоги зустрічного позову про збільшення розміру аліментів з підстав неприйняття участі позивача у витратах на лікування дитини, суд в даному випадку не приймає, оскільки ці обставини є підставою для стягнення з нього половини додаткових витрат і не є підставою для відмови у позові про зменшення розміру аліментів та підставою для збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ч.1ст. 185 СК Українитой з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Тобто ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутися до ОСОБА_1 про участь у додаткових витратах на дитину.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити первісний позов, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частини усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини. У звязку із чим відкликати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця по справі №622/1285/14-ц.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.10,11,57, 60,61,213-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 10 листопада 2014 року по цивільній справі №622/1285/14-ц з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини.

Відкликати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця по справі №622/1285/14-ц.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. В.Чернова