Вирок № 65729432, 04.04.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1587/17-к

Провадж. № 1-кп/639/263/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Чубенко О.В.,

прокурора Хаменушка К.П.,

захисника - адвоката Красина С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12017220500000142 від 23 січня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єревана Республіки Вірменія, вірменина, громадянина Республіки Вірменія, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 08.04.2011 року Калінінським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 15.05.2013 року, на підставі ухвали Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 07.05.2013 року, умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 10 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за скоєння корисних злочинів, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову скоїв корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_2, 23 січня 2017 року, приблизно о 18 год., знаходився поблизу багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, де помітив раніше йому незнайому ОСОБА_4, яка заходила в під'їзд № 5 вказаного будинку, тримаючи на плечі жіночу сумку.

В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме жіночої сумки з її вмістом, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, прослідував за ОСОБА_4 в під'їзд, де діючи зненацька для останньої, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою, штовхнув її руками в груди, від чого вона впала на сходинки. Потім ОСОБА_2, бажаючи позбавити потерпілу можливості чинити йому будь-який опір, наніс їй два удари кулаком в ділянку правої скроні та декілька ударів кулаками по голові та інших ділянках тіла, чим спричинив ОСОБА_4 згідно висновку судово - медичної експертизи № 509- ая/17 від 26.01.2017р., синець на правій нозі, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_2, руками схопив належну ОСОБА_4 жіночу сумку чорного кольору, фірми «Шанель», вартістю 2700 гривень, в який знаходилися речі потерпілої: мобільний телефон «Айфон 6», вартістю 12000 гривень, мобільний телефон «Самсунг 18552», вартістю 1500 гривень, гаманець рожевого кольору, вартістю 170 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №1995 від 23.02.2017 та грошові кошти в сумі 300 гривень та силою потягнув на себе. При цьому потерпіла утримувала свою сумку руками, не даючи можливості нападнику заволодіти нею.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2, використовуючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_4, вирвав з рук потерпілої належну їй сумку з її вмістом та почав тікати з місця скоєння злочину, таким чином, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак зробити це не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені громадянином ОСОБА_5, який догнав ОСОБА_2 неподалік від під'їзду будинку, після чого ОСОБА_2 був переданий співпрацівникам поліції.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, погодився із кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що 23 січня 2017 року, приблизно о 18 год. він знаходився біля станції метро «Холодна гора» в м. Харкові де чекав на цивільну дружину. Невдовзі він побачив жінку, з якою вирішив познайомитися та пішов за нею. Жінка підійшла до одного з під'їздів багатоповерхового будинку, говорила по телефону, у неї на плечі він побачив сумку. Він зайшов до під'їзду разом із жінкою, запропонував їй познайомитися. Вона різко відреагувала на це, почала кричати, штовхати його та бити сумкою, можливо через те, що злякалася його. Він, перехватив сумку, кілька разів вдарив жінку кулаком в область обличчя та відштовхнув її, сумка залишилася у нього в руках, після чого побіг з під'їзду, сумку викинув на вулиці, але був затриманий перехожими та переданий поліцейським.

Він усвідомлює, що скоїв злочин, у скоєному щиро кається, просить суд не призначати надто суворе покарання, матеріальні збитки ним відшкодовані потерпілій, причини такого свого вчинку пояснити суду не може.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що 23 січня 2017 року, приблизно о 18 год. вона поверталася до дому, її квартира розташована у багатоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_4. Коли вона зайшла у під'їзд, за нею зайшов невідомий чоловік кавказької зовнішності, вона запропонувала йому вийти з під'їзду, на що останній відмовився, почав погрожувати їй, штовхнув її на ступені та двічі вдарив у область обличчя з права. У неї на плечі висіла сумка із її речами, двома мобільними телефонами «Айфоном» та «Самсунгом», гаманець із 300 гривнями, а також банківськими картками.

Чоловік схопився за сумку та потягнув її, сумку вона не віддавала, після чого він почав наносити їй удари по голові і різних частинах тіла руками та ногами. Вона почала кричати та звати на допомогу. На сумці відірвалася ручка і цей чоловік побіг з під'їзду із її сумкою у напрямку станції метро. Вона побігла за ним та кликала на допомогу. Нападника наздогнав перехожий та повалив на землю, в цей час вона викликала поліцію, але цей чоловік вирвався та почав тікати, його наздогнав другий перехожий, затримав і відібрав її сумку, після чого приїхала поліція.

Від вказаних вище дій ОСОБА_2 у неї на голові та по всьому тілу були крововиливи, а також пошкоджено її майно, а саме, розірвана сумка та пошкоджений телефон «Айфон», у зв'язку з чим нею був заявлений позов про стягнення з обвинувачен6ого матеріальних збитків в сумі 5000 гривень, які були відшкодовані. До обвинуваченого будь - яких претензій не має, на її думку ОСОБА_2 повинен нести покарання, яке пов'язане із позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що з 2014 року вона проживає разом із ОСОБА_2, з яким познайомилася в м. Донецьку, у цивільному шлюбі. ОСОБА_2 працював на будівництві, охарактеризувати його вона може з позитивної сторони, як добру, охайну, чуйну людину. На неї він ніколи не кричав та будь - якого насильства з його боку щодо неї не було. Про те, що ОСОБА_2 скоїв злочин та раніше був судимий вона дізналася після його затримання. На теперішній час вона є внутрішньо переміщеною особою з зони проведення АТО, мешкає разом із ОСОБА_2 в м. Харкові за адресою: АДРЕСА_1, яку орендує, працює менеджером. 23 січня 2017 року вона їхала до Харкова та вони із ОСОБА_2 домовилися про те, що він зустріне її біля станції метро «Холодна Гора», але вона приїхала раніше і вони не зустрілися.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6 та вивченням письмових доказів в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо долі речових доказів та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена в судовому засіданні і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він: із повною середньою освітою, є громадянином Республіки Вірменія, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації у Вірменії та постійне місце мешкання в м. Харкові, де проживає із цивільною дружиною, хворіє на туберкульоз легенів, шийну лімфаденопатію ліворуч в стадії загострення, має на утриманні батьків пенсіонерів: мати ОСОБА_7, 1962 року народження, яка є інвалідом 2 групи, батька ОСОБА_8, 1960 року народження, який страждає на ряд захворювань, мешкають у Вірменії, ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисних злочинів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, згідно висновку судово - психіатричного експерта №142 від 17.02.2017 року, ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час примусових заходів медичного характеру не потребує, згідно висновку наркологічної експертизи №30 від 16.02.2017 року, ОСОБА_2 встановлений діагноз: психічні розлади внаслідок вживання алкоголю без ознак залежності, лікування алкоголізму не потребує.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, сприяння правдивими показаннями встановленню істини у справі в ході судового слідства, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи дані про його особу, добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілій, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

В ході досудового слідства відносно підозрюваного ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді від 25.01.2017 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, дію якого продовжено судом до 18.05.2017 року.

Суд, за вказаних вище обставин, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт за місцем постійного мешкання, поклавши на нього відповідні обов'язки.

Долю речових доказів по справі вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі наявні, експертне дослідження виконано за рахунок державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили змінити відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу із тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань №27 на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5, з 21-ї години до 07-ї години наступного дня, зобов'язавши його не відлучатися з населеного пункту де він проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для негайного виконання до Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області, якому негайно поставити на облік ОСОБА_2

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з часу затримання, як зазначено у протоколі - 23.01.2017 року по день винесення вироку - 04.04.2017 року, з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі: жіночу сумку чорного кольору, фірми «Шанель»; мобільний телефон «Айфон 6», в корпусі білого кольору; мобільний телефон «Самсунг 18552», в корпусі білого кольору; гаманець із шкірозамінника рожевого кольору, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, - повернути останній, як законному власнику;

шапку чоловічу, чорного кольору, яка знаходиться на зберіганні у КЗРД Новобаварського ВП ГУ НПУ в Харківській області (квитанція №242 від 27.02.2017р.) - повернути ОСОБА_2, як законному власнику:

паперовий пакет, в якому знаходяться зрізи нігтів, який переданий на зберігання у КЗРД Новобаварського ВП ГУ НПУ в Харківській області (квитанція №244 від 13.03.2017р.), - знищити;

ДВД - диск «Павіліон» із відеофайлами, - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Федюшин М.В.