Вирок № 65729093, 03.04.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/60/17

1-кп/612/26/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 рокусмт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю:

прокурора Ткаченка О.Ю.

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 вересня 2016 року за №12016220730000125 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: вул. Журавлівська, буд.10, с. Ганно-Рудаєве Близнюківського району Харківської, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В період з 06 по 10 вересня 2016 року, неповнолітній ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою наживи, керуючись корисливим мотивом, тричі приїздив велосипедом на земельну ділянку, яку орендує ФОП ОСОБА_2, з кадастровим номером 6320684000:01:000:0043, площею 13,5 га, поблизу с. Ганно-Рудаєве Близнюківського району Харківської області, засіяну кукурудзою. З вказаного поля ОСОБА_3 таємно викрав 748 кг зерна кукурудзи в початках. В перерахунку на зерно кукурудзи очищене від качана, вага викраденого склала 408 кг. У подальшому, у вечірній час, ОСОБА_3, погрузивши викрадену кукурудзу в мішки, особистим мотоблоком «Кентавр» із саморобним причепом, перевіз її в сарай свого домоволодіння яке розташоване за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Ганно-Рудаєве, вул. Журавлівська, буд. 10, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Вартість викраденого зерна кукурудзи, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11355 від 04.01.2017 складає 4 гривні 60 копійок за 1 кілограм.

Вказаним кримінальним правопорушенням ФОП ОСОБА_2 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 1876 гривен 80 копійок.

30 січня 2017 року під час досудового провадження між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення.

Згідно зазначеної угоди, ОСОБА_3 повністю та беззаперечно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро кається у скоєному та зобовязується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри і у судовому засіданні; стати на шлях виправлення і в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень та протиправних дій. Крім того, на час укладення угоди, підозрюваний ОСОБА_3 відшкодував в повному обсязі збитки потерпілому ОСОБА_2

Також вказаною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3, у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому зазначену в угоді міру покарання.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснив, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, розуміє, що при затверджені угоди про примирення буде позбавлений можливості вимагати притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та вимагати відшкодування шкоди.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, погодився на застосування до нього узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення і що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 підтримали угоду про примирення та просили її задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов'язання, взяті на себе обвинуваченим за угодою про примирення можливі для виконання.

Як вбачається із наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Вирішуючи питання про затвердження угоди між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Як передбачено ч.4 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як встановлено, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, згідно зі ст. 12 КК України, належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому також були розяснені підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст.394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогамст. 471 КПК України. ОСОБА_3 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена сторонами міра покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених вст. 65 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи суд покладає на законного представника неповнолітнього обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 314,370,371,373 - 374, 475 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

Затвердити у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13 вересня 2016 року присвоєно №12016220730000125, угоду про примирення від 30 січня 2017 року між потерпілим ОСОБА_2 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ на строк ВІСІМДЕСЯТ годин.

Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 50 копійок на р/р 21419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська