Ухвала суду № 65726845, 03.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4558/17

Провадження № 1-кс/344/1254/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2017 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Андрусяк М.С., прокурора Харуна Ю.В., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, яка підозрюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в обгрунтування якого покликався на те, що 31.03.2017 року, біля 12.20 годин наряд патрульної поліції роти № 3 м. Івано-Франківська, в складі інспектора Гультайчука Василя Васильовича та інспектора Палійчука Ігоря Петровича виїхали на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус» реєстраційний № 11 3385 для оформлення місця дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих, що мала місце в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради по вул. Крихівецька неподалік будинку № 212. На місці події встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 не обрав безпечної дистанції та на смузі, що ближче до подвійної осьової лінії дорожньої розмітки вїхав у задню частину автомобіля марки «Рено Сандеро» реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4. Поліцейські патрульної поліції, будучи одягнутими в бронежилети та світло відбивні жилети, зупинили свій службовий автомобіль на проїзній частині позаду автомобіля «Ауді-80» на відстані 10м., включили проблискові маячки, огородили місце події конусами та розпочали з учасниками ДТП оформлення місця події. Також до водіїв та поліцейських підійшов знайомий ОСОБА_3 ОСОБА_5. В той час, близько 12.45 годин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, керуючи автомобілем марки BMW-X5, реєстраційний № НОМЕР_3 та рухаючись по вул. Крихівецька у напрямку м. Івано-Франківська, на ділянці дороги, що неподалік будинку № 212 проявила неуважність, не врахувала дорожню обстановку, яка склалася, не обрала безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перетнувши подвійну осьову лінію дорожньої розмітки 1.3, виїхала на смугу зустрічного руху, де вчинила наїзд на пішоходів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. При цьому водій ОСОБА_1 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2, п. 1.10, 2.3. б), п. 2.9. а), п. 11.2, п. 11.4, п. 12.1. В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток лівої гомілки, ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правої нижньої кінцівки, а ОСОБА_6 отримав закритий перелом кісток лівої гомілки. Крім того, водій автомобіля ОСОБА_1 поставивши потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які після наїзду знаходилися на проїзній частині, у небезпечний для життя стан і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи можливість надати їм допомогу, завідомо залишила потерпілих без допомоги і з місця події автомобілем скрилася.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи клопотання з підстав, викладених у ньому, просив обрати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечив відносно поданого клопотання, зазначивши, що ризики, наведені в ньому, є необгрунтованими. При визначенні міри запобіжного заходу просив взяти до уваги ті обставини, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, вчинене з необережності, а також ті обставини, що ОСОБА_1 раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки. Вважає, що домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обовязків під час досудового розслідування.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрювану та її захисника, встановлено наступне.

Матеріалами клопотання зазначається, що у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Івано-Франківськ, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, фізична особа підприємець, не судима, одружена, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; протоколом огляду місця події в місці виявлення автомобіля; висновком щодо результатів медичного огляду, яким у ОСОБА_1 встановлено алкогольне спяніння; довідками Івано-Франківської ОКЛ про тілесні ушкодження, які унаслідок ДТП отримали ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 про обставини ДТП та що після наїзду водій автомобіля НОМЕР_4 з місця події скрився, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вказали, що за кермом автомобіля НОМЕР_4 перебувала жінка віком 30-ти років зі світлим волоссям.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст. 135, ч. 2 ст.286 КК України. 31.03.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років.

Прокурором, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім того, підозрювана після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, на транспортному засобі покинула місце події та вчинила умисне кримінальне правопорушення поставивши трьох потерпілих, які після наїзду знаходилися на проїзній частині, у небезпечний для життя стані та були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, завідомо залишила без допомоги; можливість незаконно впливати на свідків, потерпілих, оскільки ОСОБА_1 відомо їх місце проживання та вони своїми показаннями викривають її у вчиненні даних кримінальних правопорушень

Враховуючи доводи обвинувачення та захисту слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст. 135, ч. 2 ст.286 КК України.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім нормКПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, вчиненого із корисливих спонукань, який інкримінуються підозрюваній та міра покарання, яка їй загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваної підтверджують існування ризиків, передбаченихст.177 КПК Українита дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваної.

У рішенні "Марченко проти України"Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини,і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків,застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи обставини за яких сталась дорожньо-транспортна пригода, поведінку підозрюваної в час та після ДТП,а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 835 (вісімсот тридцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 1 336 000 (один мільйон триста тридцять шість тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду, оскільки такий розмір застави є достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрювану обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів до 29 травня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківськійустанові виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 835 (вісімсот тридцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 1 336 000 (один мільйон триста тридцять шість тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.М. Антоняк

Повний текст ухвали складено 03 квітня 2017 року.