Рішення № 65726687, 28.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4691/16-ц 22-ц/774/899/К/17

Справа № 215/4691/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/899/К/17 суддя Квятковський Я.А.

Категорія 34 ( ІІІ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4, на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті затоплення житлового приміщення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодуванняматеріальної та моральної шкоди, заподіяної затопленням квартири, посилаючись на те, що з вини відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_1, 07 вересня 2016 року була затоплена належна їй на праві власності квартира № 40 у тому ж будинку за вказаною адресою.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь 11229,00 грн. матеріальної шкоди, 10000,00 грн. моральної шкоди, а також судові витрати по справі.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 11229,00 грн., 500,00 грн. моральної шкоди, витрати на правову допомогу 1 500,00 грн., а всього 13229,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, від імені якого діє представник ОСОБА_4, просить змінити рішення суду та зменшити розмір матеріальної шкоди до 2317,00, моральної шкоди до 200,00 грн., витрат на правову допомогу до 500,00 грн., посилаючись на те, що судом не було враховано пояснення позивача щодо проведення ремонту власними силами, тобто відшкодуванню підлягає лише вартість матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для проведення ремонту, у розмірі 2317,00 грн. Також, вважає, що він не повинен відшкодовувати вартість люстри та килима, оскільки їх вартість визначена оцінщиком, який не мав на це повноважень.

Вважає, що розмір моральної шкоди, стягнутої судом є завищеним, а розмір винагороди адвокату за надання правової допомоги належним чином не обґрунтовано.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та за відсутністю відповідача ОСОБА_3, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_5, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (ОСОБА_7) в м.Кривому Розі (а.с. 6).

Квартира № 48, у тому ж будинку, належить відповідачу ОСОБА_3 (а. с. 45,46).

07 вересня 2016 квартира позивачабула затоплена внаслідок халатності мешканців квартири АДРЕСА_3 (ОСОБА_7) в м.Кривому Розі, які забули закрити кран холодної води (а.с. 8), в результаті чого пошкоджено в житловій кімнаті, на кухні, в коридорі та у ванні стелю, стіни, підлогу, електропроводку, бойлер, витяжку, пральну машину, усі міжкімнатні двері, лінолеум та килим.

Згідно висновку про оцінку шкоди, складеного субєктом оціночної діяльності ПП "Персей" від 08.09.2016 року, розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_5 внаслідок затоплення квартири, становить 11229,00 грн., в тому числі: 8349 грн. - вартість відновлювальних будівельних робіт, 2317 грн. - вартість матеріалів, 743 грн. - вартість пошкодження люстри та килима.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягуючи на користь позивача ОСОБА_5 з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану затопленням квартири, суд першої інстанції виходив з доведеності вини відповідача в затопленні квартири позивача.

Відповідачем не заперечується його обовязок відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_5 внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 (ОСОБА_7) в м.Кривому Розі, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що ці обставини не потребують доказуванню відповідно до ст.61, ч.4 ст.174 ЦПК України, а колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині, оскільки, згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Спір виник з приводу розміру матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, частина 4 цієї статті вказує на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В розумінні ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_5 вказувала, що майнова шкода становить 11229,00грн. При цьому, на обґрунтування заявлених вимог, нею надано Висновок про оцінку шкоди, складеного субєктом оціночної діяльності ПП "Персей" від 08.09.2016 року, у якому зазначено вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести у квартирі АДРЕСА_2 (ОСОБА_7) в м.Кривому Розі (а.с. 12-23).

В ході розгляду справи зясовано, що ОСОБА_5 власними силами без залучення спеціалізованої організації, проведено відновлювальний ремонт у квартирі АДРЕСА_2 (ОСОБА_7) в м.Кривому Розі, а тому, з урахуванням приписів ст. 1192 ЦК України та відсутності у позивача квитанцій про вартість відновлювально-будівельних робіт, до відшкодування підлягає лише вартість матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для проведення ремонту, у розмірі 3060,00 грн. (а.с. 22).

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування вартості хімчистки килиму та пошкодженої люстри, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, адже, а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції, відповідач ОСОБА_3, заперечуючи визначений субєктом оціночної діяльності розмір майнової шкоди, завданої пошкодженням люстри та килиму, не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування цього розміру.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд на підставі ст. 1167 ЦК України обґрунтовано з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), визначив її розмір у сумі 500,00 грн., а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Погоджується колегія суддів з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 2 ч. 3 ст. 79, ст. ст. 84,88, 89 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

У ч. 1 ст. 88 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судових витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У пп. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги позивачем надано квитанцію Юридичної консультацію Тернівського району м.Кривого Рогу №368 від 27.10.2016 року, з якої вбачається, що остання сплатила за складання позовної заяви 1500,00 грн. адвокату ОСОБА_8 (а.с. 3), однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів укладення позивачем договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_8 та належного розрахунку виконаних адвокатом робіт, за які було сплачено грошові кошти у розмірі 1500,00 грн., а тому колегія суддів приходить до висновку про недоведеність заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. (а.с. 88-89), а тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню, у звязку з чим зменшує розмір витрат на правову допомогу з 1500,00 грн. до 500,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів змінює рішення суду в частині визначеного розміру матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, та у звязку з цим зменшує загальний розмір сум, що підлягають стягненню до 4060,00 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2017 року в частині визначення розміру матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 змінити, зменшити розмір матеріальної шкоди з 11229,00 грн. до 3060,00 грн., розмір витрат на правову допомогу з 1500,00 грн. до 500,00 грн., зменшивши у звязку з цим загальний розмір сум, що підлягають стягненню до 4060,00 (чотирьох тисяч шістдесяти) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: