Ухвала суду № 65726678, 28.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/1063/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/402/К/17 Бардін О.С.

Категорія - 48 (І) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені за прострочення сплати аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5,

представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що рішенням Центрально-Міського районного суду від 23.03.1998 р. відповідача зобов'язано сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на її користь до повноліття доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач сплачував аліменти мінливо різними сумами. За період з 07.11.2011 р. по 25.11.2015 р. було сплачено аліменти на загальну суму 49769,76 грн., проте на початку грудня їй стало відомо про офіційний дохід відповідача за період з травня 2007 р. по лютий 2015 р. включно, який після оподаткування склав 534264,30 грн. Враховуючи це, загальний розмір аліментів, які повинен був сплатити відповідач складає 146618,70 грн. (5342464,30 грн. х 0,25).

Уточнивши позовні вимоги, просила суд: стягнути з відповідача суму недоплачених аліментів за період з 01.05.2007 р. по 30.11.2015 р. в сумі 81835 грн. 07 коп. та пеню нарахованої на заборгованість по аліментам за період з 01.05.2007 р. по 30.06.2011 р. в сумі 12461 грн. 22 коп.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки, посилаючись на те, що від повторного шлюбу у нього народилася ще одна донька ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.05.2004 року з нього на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_11 з 20.04.2004 року було стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частки всіх видів доходів до повноліття дитини, щомісяця.

01.12.2006 року позивач вступив у шлюб з ОСОБА_9, від даного шлюбу у позивача народилася третя дитина - донька ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3.

На утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.03.1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 він сплачував аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.2016 року на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, як на дитину, що продовжує навчання було знову стягнуто з нього з 18.11.2015 року до 30.06.2016 року, аліменти у розмірі 1/4 частини доходів.

Питання щодо зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_7, на що він мав право судом не вирішувалося, так як він гадав, що дані питання вони вирішили з матір'ю дитини добровільно, що вбачається також і з того, що неодноразово за заявою відповідачки ОСОБА_3 виконавче провадження закривалося та виконавчий лист повертався стягувачу.

На теперішній час, за рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.2016 року щодо стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 на період навчання нараховано заборгованість у розмірі 9 048,33 гривень.

З 02.04.2015 р. він ніде не працює, з 23.04.2015 р. є фізичною особою-підприємцем, проте за 2015 рік доходів не отримував, на теперішній час перебуває в скрутному становищі, доходи від підприємницької діяльності у зв'язку з кризою в країні і протягом 2016 року він не отримував, єдиним джерелом його доходів є доходи його дружини ОСОБА_9

Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги, просив суд: звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, стягнутих за рішенням суду на утримання доньки ОСОБА_7 за період з 01.05.2007 р. по 31.11.2015 р. в сумі 81835,07 гривень та пені за прострочення сплати аліментів в сумі 12461,22 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені за прострочення сплати аліментів, та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неврахування судом положень ст. 196 СК України та роз'яснень Пленуму ВСУ, викладених у п. 22 Постанови від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно яких при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки. При цьому, зазначає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки не оскаржуються, а тому колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки, Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника відповідача ОСОБА_6, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 1998 року стягнуто з ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку до повноліття дитини (а.с. 26).

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 23.10.2009 р. повернуто виконавчий лист № 12-73а виданого 23.03.1998 р. Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частки на користь ОСОБА_3 за заявою стягувача (а.с. 24).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 19.05.2011 р. повернуто виконавчий лист № 12-73 виданого 23.03.1998 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частки на користь ОСОБА_3 за заявою стягувача від 13.05.2011 року, борг станом на 16.05.2011 року відсутній (а.с. 25, 25).

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 27.10.2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 12-73а виданого 23.03.1998 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частки на користь ОСОБА_3 в зв'язку з досягненням дитиною повноліття (а.с. 23,23).

Відмовляючи в задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до положень ч. 3 та ч. 7 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Право державного виконавця обчислювати розмір заборгованості з аліментів встановлено частинами третьою та четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, відповідно до якої визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Вказаними положеннями виключно державний виконавець наділений повноваженнями на обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів.

В разі, якщо сторона виконавчого провадження фактично не погоджується з розміром заборгованості, визначеним державним виконавцем, між сторонами виконавчого провадження існує спір щодо розміру заборгованості, який вирішується в судовому порядку.

На це звертається увага в пункті 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до якого судам роз'яснено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи.

Тобто, згідно ч. 4 ст. 195 СК України, спір судом вирішується в разі якщо державний виконавець нарахував заборгованість, однак з нею не погоджується сторона виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою державного виконавця Довгинцівського ВДВС від 19.05.2011 року борг по аліментам відсутній, зазначена постанова стягувачем не оскаржена, а тому звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам є неналежним способом захисту порушеного права.

Згідно зі ст. 196 СК при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як вже зазначено вище, ч 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на державного виконавця обов'язок повідомити стягувача про розмір заборгованості по аліментах.

Зі змісту зазначених норм закону витікає, що при вирішенні питання про наявність підстав для нарахування пені по аліментам потрібно встановити чи мало місце повідомлення державним виконавцем боржника про наявність заборгованості по аліментам та про строк її погашення, оскільки саме з цієї дати у одержувача аліментів виникає право на стягнення пені та з цієї ж дати слід нараховувати пеню за кожен день прострочення виплати заборгованості до її повного погашення.

Отже, при відсутності належним чином нарахованої заборгованості по аліментам, правові підстави для нарахування пені за прострочення сплати аліментів відсутні, і доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: