Ухвала суду № 65726656, 29.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2412/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22ц/774/62/К/17 суддя Вікторович Н.Ю.

Категорія - 26 (I) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Барильської А.П.

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.

із секретарем: Євтодій К.С.,

за участю: представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни,

представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Терещенко Ольги Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання довідки про заробітну плату для обчислення середньої заробітної плати для призначення страхових виплат такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, зобов'язання надати нову довідку та призначення страхових виплат, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - ВВД ФСС НВУ в м. Кривому Розі Дніпропетровської області) про визнання довідки про заробітну плату, для обчислення середньої заробітної плати, для призначення страхових виплат, такою що не відповідає вимогам діючого законодавства, зобов'язання надати нову довідку та призначення страхових виплат.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2016 року, в якому виправлено описку ухвалою того ж суду від 05 січня 2017 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано видану ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» довідку за вихідним № 811-15/1-8379 від 24.12.2014р., про заробітну плату ОСОБА_3 за період з листопада 2011р. по квітень 2012р., для обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням такою, що не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Зобов'язано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надати довідку про заробітну плату ОСОБА_3 для обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за період з лютого 2011р. по липень (включно) 2011р.

Зобов'язано ВВД ФСС НВУ в м. Кривому Розі Дніпропетровської області призначити страхові виплати ОСОБА_3, виходячи із довідки про його заробітну плату за період з лютого 2011р. по липень (включно) 2011р.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати у розмірі 275,60 грн. Стягнуто з ВВД ФСС НВУ в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави судові витрати у розмірі 275,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ВВД ФСС НВУ в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність рішення та неповне встановлення обставин справи. Представник відповідача вважає, що суд не звернув уваги на те, що страхові виплати були призначені на підставі довідки № 811/15/1-8579 від 24.12.2014 року, виходячи із заробітної плати позивача за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, яка склала 2601,72 грн., й яка позивачем не оскаржувалася, тому зобов'язання здійснити призначення страхових виплат на підставі довідки № 911-15/1-8379 від 24.12.2014р. є незаконним. Крім того, вважає, що визнання довідки про середню заробітну плату № 911-15/1-8379 від 24.12.2014р., такою, що не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, не відповідає способам захисту, передбачених ст. 16 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.1981 року позивач був прийнятий машиністом насосної установки коксохімічного цеху, з 1982 року працював двірним, з 1991 року - машиністом коксових машин, з 1998 року - машиністом коксових машин, з 2002 року - старшим майстром основної виробничої дільниці з видачі коксу, з 20.01.2009 року по 14.05.2012 року - майстром основної виробничої дільниці з видачі коксу. 14.05.2012 р. позивач звільнився із підприємства відповідача за власним бажанням.

Відповідно до Акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання №35 (далі Акт) вказані в п. 12 Акту відомості про хворого, а саме: ОСОБА_3 - професія - майстер основної виробничої дільниці з видачі коксу, стаж роботи 30.9 роки, за професією 13.4роки, в цеху 16.11роки.

В пункті 16 Акту встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: ОСОБА_3 працював майстром основної виробничої дільниці з видачі коксу коксового цеху (коксової батареї 3-4) з 20.01.2009 р. по 14.05.2012 р., в цеху вловлювання з 15.06.1981 р. по 10.11.1981 р. - машиністом насосних установок; в коксовому цеху №1 з 09.08.1982 р. по 20.10.1982 р. газівником; з 24.04.1989 р. по 01.04.1991 р. та з 29.10.1996 р. по 05.12.1997 р. дверним, з 01.04.1991 р. по 29.10.1996 р. машиністом коксових машин, з 10.09.1984 р. по 24.04.1989 р. майстром основної виробничої дільниці з видачі коксу, в коксовому цеху №2 з 25.12.1997 р. по 01.10.1998 р. дверним, з 01.10.1998 р. по 02.01.2002 р. машиністом коксових машин, з 02.01.2002 р. по 23.05.2007 р. машиністом основної виробничої дільниці з видачі коксу, з 23.05.2007 р. по 20.01.2009 р. старшим майстром ОВД з видачі коксу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - підпадав під дію пилу та хімічних речовин які перевищували гранично допустиму концентрацію.

В пункті 17 Акту зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стало запиленість повітря робочої зони, загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами.

Із висновків МСЕК від 11.12.2014 р. позивачу первинно було встановлено 15% професійної втрати працездатності від профзахворювання, з 01.12.2014 р. При наступному перегляді 15.12.2015 р., встановлено 15% втрати працездатності безстроково.

Відповідно до Акту від 29.08.2011 р., складеного департаментом до персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» комісія в складі трьох осіб - менеджерів по комплектації робочих відділу кадрів департаменту по персоналу та інженера по комплектації робочих відділу кадрів департаменту по персоналу та відповідно до медичного висновку про проходження медичного огляду №104\204 від 28.01.2011р. ОСОБА_3 було визнано непридатним до роботи за професією майстра в коксовому цеху, рекомендовано працювати поза зонами запиленості, загазованості, дії хімічних речовин.

Розпорядженням по коксовому цеху від 29.08.2011 р. №1485 на підставі медичного висновку профпаталогічниого відділення від 28.01.2011 р. та у відповідності до ст. 170 КЗпП України позивача було тимчасово переведено з 30.08.2011 р. по 12.09.2011 р. підсобним робочим 1 розряду, з його згоди, оплату проводити за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Розпорядженням від 12.12.2011 р. № 497, позивача також було переведено підсобним робочим 1 розряду з 08.12.2011 р. з його згоди на один місяць.

Розпорядженням від 01.01.2012р. №24 позивача переведено з 09.01.2012 р. підсобним робочим 1 розряду з його згоди до його перепрацевлаштування на іншу роботу. Оплату проводити із розрахунку місячної тарифної ставки підсобного робочого 1 розряду.

Відповідно до довідки наданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за № 811-15/1-8379 від 24.12.2014 р., заробітна плата ОСОБА_3 за період з листопада 2011р. по квітень 2012 р. становила 4058 грн. 40 коп., за вказаний період було пропрацьовано 53 дні. Так, в листопаді 2011р. відпрацьовано 2 дні - заробітна плата становила 249.52 грн., в грудні відпрацьовано 9 днів - заробітна плата становила 4494.98 грн., в січні 2012 р. відпрацьовано 13 днів - заробітна плата становила 835.82 грн., в лютому відпрацьовано 3 дні - заробітна плата становила 811.05 грн., в березні відпрацьовано 13 днів - заробітна плата становила 720.62 грн., в квітні відпрацьовано 13 днів - заробітна плата становила 946.41 грн.

Суд, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та того, що довідка, вихідний № 811-15\1-8379 від 24.12.2014р., про заробітну плату ОСОБА_3 за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах із Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Із Акту розслідування №35 (пункту 12, 16 ТА 17) вбачається, що профзахворювання виникло при виконанні позивачем трудових обов'язків двірника, газівника, машиніста коксових машин, старшого майстра з видачі коксу та майстра основної виробничої дільниці коксового цеху №1 (коксова батарея 3-4), а причиною стало : запиленість та загазованість повітря робочої зони шкідливими речовинами.

Розпорядженнями від 29.08.2011р. №1485, №497 від 12.12.2011р., №24 від 01.01.2012р. позивача у відповідності до ст.. 170 КЗпП України тимчасово було переведено з 30.08.2011р. по 12.09.2011р. підсобним робочим 1 розряду, з його згоди, оплата проводилася два перші тижня за виконану роботу з доплатою до середнього заробітку, в подальшому оплата проводилася із розрахунку місячної тарифної ставки підсобного робочого 1розряду,

За висновком МСЕК від 11.12.2014р. позивачу встановлено стійку втрату працездатності від професійного захворювання.

Таким чином, судом встановлено , що тривалий час позивач працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в шкідливих умовах праці, сплачував (утримувалися) страхові внески, отримав професійне захворювання , яке призвело до стійкої втрати працездатності, та , відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) (зі змінами та доповненнями, які діяли на момент виникнення права на страхові виплати) , він має право на страхові виплати.

Ст. 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із Законом Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Ст. 30 Закону № 1105-XIV передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком; зазначений строк встановлюється МСЕК.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Розрахунок щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок обчислення середньої заробітної плати…).

Крім того, відповідно до пунктів 25, 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати…, довідка про середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, для розрахунку страхових виплат складається за формою згідно з додатками 2-6. Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду України та базою даних ДПА України.

Пунктом 3 та 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати…, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Пунктом 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати… встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків

Як вбачається із матерівалів справи та із пояснень сторін, позивач останній час з 30.08.2011р. і до звільненя - 14.05.2012р. працював підсобним робочим, без запису в трудової книжки, що відповідно до ст. 170 Кодексу законів про працю України дозволяється за станом здоров'я переводити працівника тимчасово, або без обмеження строку на легшу роботу, а згідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Мінпраці України, до трудової книжки вносяться відомості про переведення на постійну роботу.

Відповідно до Акту розслідування професіного захворювання №35, професійне захворювання позивача виникло по причині виконанні трудових обовязків: двірником, газівником, машиніста насосних установ, майстра основної виробничої дільниці коксового цеху №1 (коксова батарея 3-4) і не повязане з виконнаям позивачем трудових обовязків підсобного робочого, а тому у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати… середня заробітна плата обчислюється, виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, тому розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, для позивача є період його роботи майстром основної виробничої дільниці з видачі коксу з лютого 2011р. по липень 2011р. до переведення підсобним робочим.

На підставі вище наведеного колегія суддів приходить до висновку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що видана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» довідка, вихідний № 811-15\1-8379 від 24.12.2014р., про заробітну плату ОСОБА_3 за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, оскільки відповідач, відповідно до своїх розпоряджень перевів позивача, без запису в трудовій книжці, за його згодою, тимчасово, на легку працю підсобним працівником, з оплатою праці перші два тижня не менше середнього заробітку, потім із розрахунку місячної тарифної ставки підсобного робочого 1 розряду що призвело до неправильного визначення сум страхових виплат позивачу та порушила право позивача на страхові виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на те, що страхові виплати були призначені на підставі довідки № 811/15/1-8579 від 24.12.2014 року, виходячи із заробітної плати позивача за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, яка склала 2601,72 грн., й яка позивачем не оскаржувалась, тому зобов'язання здійснити призначення страхових виплат на підставі довідки № 911-15/1-8379 від 24.12.2014р. є незаконним колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи видана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» довідка, вихідний № 811-15\1-8379 від 24.12.2014р., про заробітну плату ОСОБА_3 за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. Є єдиною, наданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», довідкою про заробітну плату ОСОБА_3 і з якою останній не згоден та оскаржує її в даному цивільному позові.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, довідка, вихідний № 811-15\1-8379 від 24.12.2014р., про заробітну плату ОСОБА_3 за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, оскільки відповідач, відповідно до своїх розпоряджень перевів позивача, без запису в трудовій книжці, за його згодою, тимчасово, на легку працю підсобним працівником, з оплатою праці перші два тижня не менше середнього заробітку, потім із розрахунку місячної тарифної ставки підсобного робочого 1 розряду що призвело до неправильного визначення сум страхових виплат позивачу.

Слід зазначити, що матеріали цивільної справи не містять довідки про середню заробітну плату № 911-15/1-8379 від 24.12.2014р., на яку представник Фонду помилково посилається в своїй апеляційній скарзі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що так як Відділення Фонду є суб'єктом владних повноважень, тобто органом державної влади, який здійснює владні управлінські функції, то категорія справ є відповідачем є виступає суб'єкт владних повноважень повинна вирішуватись судами адміністративної юрисдикції, оскільки якщо орган державної влади (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України.

Ураховуючи положення статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи (права на відшкодування моральної шкоди). У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. (п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»)

Таким чином, доводи, приведені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку, що підстав, передбачених законом, для скасування рішення суду немає, оскільки вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської областівідхилити.

Рішення Дзержинскього районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: