Ухвала суду № 65726647, 30.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1896/17 Справа № 199/8046/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м. Дніпро

30 березня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів: Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.,

при секретарі Григорєвій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради про витребування майна

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС»

на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року про відкриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради, про витребування майна (а.с. 1).

В апеляційній скарзі ТОВ «ТУЛС»., посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, ставить питання про скасування вище вказаної ухвали судді (а.с.161-163).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін, виходячи знаступних підстав.

За загальним правилом позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК України).

Разом з тим, частиною 1 статті 114 ЦПК України встановлено виключну підсудність щодо позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, які пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. п. 42, 43 Постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року №3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради, про витребування майна, а саме нежитлового приміщення № 71-а, що розташоване за адресою: ОСОБА_3 (колишня ОСОБА_4 війни), будинок 17 в м. Дніпро, що за адміністративним поділом районів відноситься до території Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпра.

Отже, провадження по цивільній справі відкрито відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, а доводи апелянта про порушення судом правил підсудності, приведені в апеляційній скарзі, є хибними, оскільки суперечать вимогам закону та обставинам справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала судді першої інстанцій постановлена з додержанням норм процесуального права, що відповідно доп.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК Україниє підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали - без змін.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС» відхилити.

Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року про відкриття провадження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: