Ухвала суду № 65726581, 29.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/2470/16-ц Головуючий у першій

Провадження № 22-ц/774/534/К/17 інстанції Соловйова Л.Я.

Категорія - 20 (1) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Зубакової В.П., Бондар Я.М.

секретар: Євтодій К.С.,

за участю: представникапозивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення попередньої оплати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення попередньої оплати в розмірі 1500 доларів США, що еквівалентно в гривні за курсом НБУ станом на 25.10.2016 року - 38460 грн., що обумовлено ухиленням відповідача від укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, визначеного попередньою домовленістю.

21.11.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення посилається на те, що ОСОБА_4 має намір продати квартиру іншому покупцю, у зв'язку з чим, існує ризик, що у разі задоволення позову, відповідач добровільно не виконуватиме рішення суду, тому існує необхідність в накладенні арешту на вищевказану квартиру.

Ухвалою суду від 21 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В апеляційні скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вважає, що накладення арешту на вищевказану квартиру є співмірним та необхідним заходом для забезпечення реалізації прав позивача на судовий захист, що буде виражене наявною можливістю для повного виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 у жовтні 2016 року звернулася до суду з позовом про стягнення попередньої оплати з ОСОБА_4.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 посилалась на те, що вимога про накладення арешту на квартиру відповідача є співмірною з її позовними вимогами, виходячи з того, що обумовлена ціна квартири, яку позивач мала намір купити у відповідача, становила 6000 доларів США, тоді як позивачем було передано відповідачу попередню оплату у розмірі 1500 доларів США. Враховуючи можливе понесення в майбутньому витрат, які полягають у нарахуванні 3 % річних на суму боргу, можливих судових витрат, виконавчого збору при можливому примусовому виконанні рішення. А враховуючи, що їй стало відомо, що відповідач має намір продати спірну квартиру іншому покупцю, існує ризик того, що у разі задоволення її позову, відповідач добровільно не виконуватиме рішення суду. Все вказане в сукупності доводить співмірність та виправданість арешту квартири відповідача заявленим позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що арешт спірної квартири не є співмірним заходом забезпечення із позовними вимогами, та заявником не обґрунтовано, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо повернення попередньої оплати, переданої позивачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_4 за домовленістю, що передбачала укладення договору купівлі-продажу квартириза адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 попередньої оплати в сумі 1500 доларів США є неспівмірними з таким видом забезпечення позову, як арешт майна, та вони не можуть ґрунтуватися на припущеннях можливого уточнення позовних вимог та понесення витрат при примусовому виконанні рішення, у зв'язку з чим, відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Стосовно доводів апелянта про можливий продаж відповідачем квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, є ризик невиконання останньою можливого судового рішення, колегія суддів, вважає за необхідне їх відхилити, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається виключно у разі якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зазначене в заяві апелянтом обґрунтування необхідності застосувати забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вищевказану квартиру не надає апеляційному суду підстав для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог по зазначеній цивільній справі.

Крім того, апелянтом не доведено несумлінних дій відповідача по даній справі, що може призвести до неможливості виконання в майбутньому рішення суду, у зв'язку з чим, необхідно застосувати даний вид забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 151-153, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: В.П. Зубакова

Я.М. Бондар