Ухвала суду № 65725381, 03.04.2017, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/421/17

У х в а л а

"03" квітня 2017 р. Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою,

В С Т А Н О В И Л А :

30 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Просить суд встановити факт його проживання з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу; визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за відповідачкою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно ч.ч.2-5 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ«Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільній справі», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.."

Отже, кожна з заявлених позивачем вимог є об'єктом справляння судового збору, та підлягає сплаті окремо за кожну.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, а за подання позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Позивачем сплачено частково судовий збір за вимогу немайнового характеру (встановлення факту) при зверненні до суду в розмірі 553,00 гривні. Недоплата становить 87,00 гривень.

Крім того, позивачем не додано до матеріалів справи оцінки незалежним експертом вказаного житлового приміщення, яка вплине на суму судового збору за подання позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на квартиру), - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Позовна заява подана без додержання вимог статті 119 ЦПК України, так як позивачем не сплачено судовий збір по справі.

У відповідність ч. 1 ст. 121 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з моменту отримання позивачем копії ухвали суду.

Керуючись ч. 1 ст.121 ЦПК України, - суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з моменту отримання нею копії ухвали.

Відповідно ст.293 ЦПК України, ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С.А.Янжула