Рішення № 65725099, 14.02.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8700/15-ц

Провадження № 2/185/917/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря Герасименко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2015 року публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 52034 грн. 93 коп. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № BLаЖГА00063331 від 17 серпня 2011 року ОСОБА_2 отримав кредит на загальну суму 38500 грн., з виплатою процентної ставки 15 % річних, а також щомісячної плати у вигляді комісії за управління кредитом у розмірі 1,75 % від суми кредиту, строком до 17 серпня 2014 року. Відповідач свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, у звязку з чим, за кредитним договором станом на 04 серпня 2015 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 52034 грн. 93 коп., яка складається з 8913 грн. 41 коп. простроченої суми кредиту; 2086 грн. 65 коп. прострочені проценти за користування кредитом; 5205 грн. 94 коп. прострочена комісія; 35828 грн. 93 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, представник відповідача надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, просив застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України в частині стягнення пені, вказав, що у відповідача на утриманні знаходяться неповнолітні діти.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 серпня 2011 року за кредитним договором № BLаЖГА00063331, укладеним між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_2, останній отримав кредит на загальну суму 38500 грн., з виплатою процентної ставки 15% на рік, а також щомісячної плати у вигляді комісії за управління кредитом у розмірі 1,75 % від суми кредиту, строком до 17 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за Графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню у розмірі 0,5 % відсотків від суми несплачених боргових зобовязань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання.

Відповідач в порушення умов договору не виконав взятих на себе обовязків, у звязку з чим станом на 04 серпня 2015 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 52034 грн. 93 коп., яка складається з 8913 грн. 41 коп. простроченої суми кредиту; 2086 грн. 65 коп. прострочені проценти за користування кредитом; 5205 грн. 94 коп. прострочена комісія; 35828 грн. 93 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобовязання.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

У разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити (частина третя статті 551 ЦК України).

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

При цьому положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» нарахована пеня у розмірі 35828 грн. 93 коп., а заборгованість по сплаті кредиту та процентів за його користування становить 11000 грн. 06 коп.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 190541, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області 23 вересня 2002 року, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_2, ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 361904 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області 06 грудня 2011 року, батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, записані ОСОБА_2, ОСОБА_4.

Згідно довідки про реєстрацію та склад сімї від 19.01.2017 року на утриманні ОСОБА_2 знаходять неповнолітні діти ОСОБА_5, ОСОБА_3.

Відповідач просив застосувати позовну давність до основної вимоги.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки (штрафу, пені).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором останній платіж відповідачем виконано 17 січня 2014 року в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту.

Позивач звернувся до суду позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 11 серпня 2015 року, тобто у межах строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що сума заборгованості по неустойці значно перевищує суму заборгованості за основними зобовязаннями, а також те, що на утриманні у відповідача знаходять двоє неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 11000 грн. 06 коп.

На підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, повязаних із здійсненням ліквідації банку.

У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № BLаЖГА00063331 від 17 серпня 2011 року в розмірі 27206 (тридцять тисяч двісті шість) грн. 06 коп., яка складається з 8913 грн. 41 коп. простроченої суми кредиту; 2086грн. 65 коп. прострочені проценти за користування кредитом; 5205 грн. 94 коп. прострочена комісія; 11000 грн. 06 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 06 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя А. О. Врона