Ухвала суду № 65724866, 31.03.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5413/16

№ 1-кп/183/570/17

У Х В А Л А

31 березня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Мельника О.М.,

суддів Городецького Д.І., Крохмалюк І.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Білокурової А.Р.,

прокурора Семенихіна Є.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040370000252 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про розгляд його справи судом присяжних.

Захисник ОСОБА_2 підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор Семенихін Є.Ю. не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_1 вважав недоцільним розгляд справи судом присяжних.

Також, прокурор Семенихін Є.Ю. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, оскільки строк раніше обраного запобіжного заходу спливає 02.04.2017 року і на теперішній час не змінились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались судом під час обрання вказаного запобіжного заходу. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, і огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які ще не допитані судом, а також переховуватися від суду.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою. Свою позицію обґрунтував тим, що обвинувачений вже більше року перебуває під вартою, раніше не судимий, на обліку у лікарів не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, хоча і неофіційно, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей. Також послався на положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини щодо того, що сама лише тяжкість обвинувачення не може бути достатньою підставою для тривалого тримання особи під вартою. Прокурор в своїй промові не навів жодних додаткових аргументів і нових обставин на обґрунтування свого клопотання. В той же час, обвинувачення ОСОБА_3 фактично ґрунтується лише на непрямих доказах і показаннях одного свідка. У ОСОБА_3 травмована нога і він потребує лікування. З цих підстав просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з позицією свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 31 КПК України Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Відповідно до ст. 383 КПК України кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Статтею 385 КПК України передбачено, що після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, його клопотання про розгляд справи судом присяжних підлягає задоволенню. У звязку із цим, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 необхідно передати до канцелярії суду для визначення складу суду присяжних згідно ст. 35 КПК України.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження лише розпочато, судом не зясовані всі обставини, які мають значення для справи, не досліджені докази, не допитані свідки, потерпілий. Суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти особи. При цьому суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах. Тому, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, які ще не допитані судом, з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує. Крім того, стороною захисту не надані належні та переконливі докази на підтвердження того, що ризики та обставини, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу, на сьогодні змінились. Посилання ж захисника про погіршення стану здоровя обвинуваченого суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними документами. Суд вважає слушними доводи та посилання захисника на рішення Європейського суду з прав людини щодо недопустимості тривалого тримання особи під вартою лише через тяжкість обвинувачення.

В той же час, відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність застосування до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.

При цьому, суд не може погодитись з доводами захисника, що на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину належним чином не доведена, оскільки відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що застосування іншого більш мякого запобіжного заходу не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обовязків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, з метою обєктивної можливості забезпечення розгляду кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий з передбачених законом більш мяких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 177, 178, 183, 194, 315, 383-385 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12016040370000252 відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Кримінальне провадження №12016040370000252 відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, передати до канцелярії суду для визначення в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України, складу суду присяжних.

Після визначення в порядку ст. 35 КПК України складу присяжних секретарю судового засідання здійснити виклик присяжних у кількості семи осіб.

Обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 26 травня 2017 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Мельник

Судді Д.І. Городецький

ОСОБА_4