Ухвала суду № 65722733, 04.04.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 200/13490/15-к

(1-кп/199/11/17)

УХВАЛА

іменем України

04.04.2017 року місто Дніпро

Амур - Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

секретаря - Терентієвої Я.О.

за участю сторін:

прокурора - Шевченко А.С.

захисників: - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

потерпілих

і цивільних позивачів: - ОСОБА_12,ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19

обвинуваченого

і цивільного відповідача - ОСОБА_20,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі кримінальне провадження №12015040030000445 відносно:

ОСОБА_20, який народився 22.04.1983р. у м.Дніпропетровську, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, маючого неповнолітню доньку - ОСОБА_21, 07.10.2005р.н., не працюючого, згідно ст.89 КК України не судимого, мешкає за адресою: м.Дніпро, вул.Жовтнева,110;

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09.02.2016 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов направлений в порядку п.3 ч.2 ст.283 КПК України обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_20 за ст.190 ч.1,2 КК України, запобіжний захід у провадженні до обвинуваченого не обирався.

Згідно обвинувального акту від 30.06.2015 року (т.2 а.п.2-11) ОСОБА_20 предявлене обвинувачення: в тому, що він, працюючи фізичною особою- підприємцем, в період з 30.09.2014 року по 26.12.2014 року, шляхом обману, під приводом виготовлення меблів, заволодів грошовими коштами 17 потерпілих: ОСОБА_22 30.09.14р. у сумі 500 грн.; ОСОБА_3 02.10.2014р. у сумі 1000 грн.; ОСОБА_16 05.10.2014р. у сумі 2800 грн.; ОСОБА_23 09.10.2014р. у сумі 4000 грн.; ОСОБА_10 13.10.2014р. у сумі 5000 грн.; ОСОБА_9 16.10.2014 р. у сумі 4000 грн.; ОСОБА_7 17.10.2014р. у сумі 1250 грн.; ОСОБА_19 22.10.2014р. у сумі 3000 грн.; ОСОБА_17 23.10.2014р. у сумі 5000 грн.; ОСОБА_4 23.10.2014р. у сумі 3000 грн.; ОСОБА_14 03.11.2014р. у сумі 1000 грн.; ОСОБА_5 13.11.2014р. у сумі 3050 грн.; ОСОБА_8 15.11.2014р. у сумі 4900 грн.; ОСОБА_18 11.11.2014р. у сумі 3000 грн.; ОСОБА_12 03.12.2014р. у сумі 2300 грн.; ОСОБА_6 О.В. 12.12.2014р. у сумі 3200 грн.; ОСОБА_15 26.12.2014р. у сумі 1900 грн.

Під час судового розгляду провадження обвинувачений ОСОБА_20 провину свою не визнав, судом були допитані потерпілі, свідок, досліджувались матеріали, неодноразово викликався і не зявився залучений у провадженні як свідок ОСОБА_24, більше 10 приводів відносно нього не були виконані, відносно нього прокурором були долучені відомості про його притягнення до відповідальності за ст.190 ч.2 КК України по аналогічним епізодам шахрайства в інших кримінальних провадженнях, залишилась не допитаною в суді потерпіла ОСОБА_11 (т.6 а.п.172-173).

В судовому засіданні 04.04.2017 року потерпілий ОСОБА_12 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для уточнення суми збитків, оскільки окрім завдатка він також сплатив в касу фірми ОСОБА_20 ще 5000 грн., які не зазначені в обвинувальному акті, розгляду питання і відносно ОСОБА_24, якому безпосередньо він передав завдаток у сумі 2300 грн.; обвинувачений ОСОБА_20 також клопотав повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України (т.6 а.п.188,189).

Потерпілий ОСОБА_12 і обвинувачений ОСОБА_20 для розгляду своїх клопотань просили повернутися на стадію підготовчого засідання, з чим погодилась захисник ОСОБА_1

Прокурор Шевченко А.С. була проти повернення на стадію підготовчого засідання.

Для розгляду питання про повернення обвинувального акту прокурору, судом були задоволені клопотання потерпілого і обвинуваченого, враховуючи, що під час судового розгляду не передбачено розглядати питання про повернення обвинувального акту, враховуючи загальні засади КПК України, судом на місці, 04.04.2017 року, без виходу до нарадчої кімнати, було ухвалено рішення про повернення до підготовчого засідання, що відповідає і позиції апеляційної інстанції про можливість повернення з судового засідання на підготовче для розгляду питань, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, висловленої в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2017 року у кримінальному провадженні №12014040630000267 за ст.367 ч.2 КК України (т.6 а.п.190-192).

У новому підготовчому судовому засіданні 04.04.2017 року потерпілий ОСОБА_12 і обвинувачений ОСОБА_20В підтримали свої клопотання від 04.04.2017 року про повернення обвинувального акту прокурору.

Захисник ОСОБА_1 підтримала клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор Шевченко А.С. заперечувала проти клопотань про повернення обвинувального акту прокурору.

Потерпілі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_12 - надали суду заяви проводити засідання і розглянути провадження по суті без їх участі, рішення на розсуд суду (т.5 а.п.34.39,43,47,51,55,59,63,67,71, 75,79,90,111,112,113,127).

Суд, враховуючи думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040030000445 відносно ОСОБА_20 за ст.190 ч.1,2 КК України, затверджений 30.06.2015 року прокурором Кривдюк С.В., реєстр матеріалів, долучені до обвинувального акту матеріали, а також долучені під час судового розгляду матеріали досудового розслідування, матеріали судового розгляду, - вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню визначеним процесуальним керівникам, а саме прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 (т.6 а.п.76), як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, з долученими матеріалами, також матеріалами досудового розслідування і судового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Як встановлено, в обвинувальному акті, затвердженому 30.06.2015 року прокурором Кривдюк С.В., є очевидні невідповідності і протиріччя, які заключаються в наступному:

- по епізоду з ОСОБА_22 згідно обвинувального акту потерпілим є саме він, оскільки передав ОСОБА_20 свої грошові кошти у сумі 500 грн., але потерпілим у провадженні він не був залучений, залучена ОСОБА_11;

- по епізоду з ОСОБА_23 згідно обвинувального акту був притягнутий до відповідальності тільки ОСОБА_20, тоді як згідно заяв і показань потерпілої ОСОБА_23 в квартирі під час передачі коштів у сумі 4000 грн. ОСОБА_20 був разом з ОСОБА_24 і вони разом робили заміри;

- по епізоду з ОСОБА_7 згідно обвинувального акту ОСОБА_20 заволодів завдатком грошовими коштами у сумі 1250 грн., тоді як згідно заяв і показань потерпілого ОСОБА_7 він передав завдаток у сумі 2700 грн.;

- по епізоду з ОСОБА_14 згідно обвинувального акту ОСОБА_20 заволодів грошовими коштами у сумі 1000 грн., тоді як згідно заяв і показань потерпілого ОСОБА_14 він передав два завдатка на загальну суму 4650 грн.;

- по епізоду з ОСОБА_5 згідно обвинувального акту притягнутий до відповідальності ОСОБА_20, тоді як згідно заяв і показань потерпілої ОСОБА_5 в квартирі в момент укладення договору ОСОБА_20 не було, вона передала грошові кошти ОСОБА_24, підпис від імені ОСОБА_20 в договорі поставив не ОСОБА_20, а ОСОБА_24;

- по епізоду зі ОСОБА_18 в обвинувальному акті неправильно вказано, що ОСОБА_20 заволодів завдатком грошовими коштами у сумі 3000 грн. 11.11.2014 року в квартирі за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Парус,1а/128, тоді як згідно заяв і показань потерпілої ОСОБА_18 вона передавала грошові кошти ОСОБА_20 по 1000 грн. 11.11.2014 р., 14.11.2014р. і 24.11.2014 р. біля місця роботи по пр.Кірова,1/9;

- по епізоду з ОСОБА_12 згідно обвинувального акту ОСОБА_20 заволодів завдатком грошовими коштами у сумі 2300 грн., тоді як згідно заяв і показань потерпілого ОСОБА_12 він передав грошові кошти у загальній сумі 7300 грн., гроші передавав у тому числі ОСОБА_24;

- по епізоду з ОСОБА_6 згідно обвинувального акту ОСОБА_20 заволодів завдатком грошовими коштами у сумі 3200 грн., тоді як згідно заяв і показань потерпілої ОСОБА_6 вона передала кошти на загальну суму 4200грн.;

- по епізоду з ОСОБА_15 в обвинувальному акті неправильно вказано прізвище потерпілої - ОСОБА_25 (т.2 а.п.9), тоді як правильно ОСОБА_15 (т.6 а.п.93).

Розглядаючи процесуальні можливості прокурора у відповідності до ст.338 КПК України змінити обвинувачення в суді, суд звертає увагу на те, що це право, а не обовязок прокурора, яким він може скористатися, або ні. На протязі довготривалого повторного судового розгляду з 10.02.2016 року по 04.04.2016 року процесуальні керівники - прокурори у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, не скористались цим правом, обвинувальний акт в порядку ст.338 КПК України не змінювався. Тоді як необхідно забезпечити право обвинуваченого на захист в частині можливості підготуватися від обвинувачення, яке конкретизоване за відповідними конкретними обставинами, щоб право особи на справедливий судовий розгляд, зокрема право бути негайно поінформованим про характер та причини предявленого йому обвинувачення і мати час та можливість підготуватися до свого захисту, не було порушено, а саме вимоги п. 1 та підпунктів «a» та «b» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, що накладає на відповідні органи держави обовязок своєчасно предявляти обвинуваченому конкретизоване обвинувачення.

Не зважаючи на те, що прокурор при складання обвинувального акту керується положеннями п.5) ч.2 ст.291 КПК України про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення такими, які він вважає встановленими, але при цьому прокурор повинен керуватися загальними положеннями КПК України, у тому числі ст.8 КПК - «Верховенство права», ст.9 КПК - «Законність», з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України - суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини «ОСОБА_28 проти Росії» від 09.10.2008 року зазначається, що суд розглядає справу лише в межах предявленого обвинувачення, але може змінити обвинувачення чи вийти за його рамки за умови, що це не погіршує становище підсудного та не порушує його право на захист, якщо зміна обвинувачення чи його недоліки тягнуть за собою порушення права на захист, суд повинен направити справу на додаткове розслідування, суд не має повноважень застосувати закон про більш тяжкий злочин чи обґрунтувати обвинувачення іншими фактичними обставинами, які можуть порушити право особи на захист і на справедлий суд.

В приведеному рішенні Європейський суд з прав людини зазначає, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу розясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення, що також зазначалось і в рішенні Суду від 19 грудня 1989 р. усправі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25березня 1999р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення від 20квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України, а в більш широкому аспекті - і нормам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які застосовуються як джерело права.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акта для усунення зазначених недоліків і протирічь по епізодам відносно потерпілих: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_15, усунення порушень прав потерпілих, вирішення питання про відповідальність ОСОБА_24 по епізодам у даному кримінальному провадженні, проведення почеркознавчої експертизи підписів в договорах, дачі оцінки фактам підроблення документів, виконання в повному обсязі вимог ст.ст.91,242,291 КПК України.

Судом також враховується, що Апеляційним судом Дніпропетровської області 04.02.2016 року була скасована ухвала Амур-Нижньодніпровського райсуду м.Дніпропетровська від 12.01.2016 року про повернення обвинувального акту з підстав відсутності даних про місцезнаходження потерпілих, неможливості їх виклику, що було визнано апеляційною інстанцією необґрунтованим, при цьому інші недоліки не були предметом розгляду, зазначеним вище обставинам і протиріччям не давалась оцінка (т.4 а.п.165,219-223).

Керуючись ст.ст.28,107,110,242,291,314-317,350,369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Повністю задовольнити клопотання від 04.04.2017 року потерпілого ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_20 і обвинувальний акт від 30.06.2015 року у кримінальному провадженні №12015040030000445 ( з додатками, матеріалами досудового розслідування і судового розгляду - всього у 6 томах), відносно ОСОБА_20 за ст.190 ч.1,2 КК України - повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, як такий що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги протягом 7 днів з дня її проголошення до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали, копію ухвали негайно після проголошення надати обвинуваченому, потерпілим, прокурору.

Суддя: Є.М. Савченко