Рішення № 65719608, 07.03.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5294/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Івашко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Моторного транспортного страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди посилаючись на те, що 12.08.2012 року на автодорозі Київ-Ковель, з боку с. Клавдієво Київської області, за участю автомобіля „ВАЗ-210700-20", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля „Ауді-А4", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за наслідками якої позивачу завдано матеріальну шкоду, розмір якої згідно Висновку експерта від 08.10.2012 року становить 77 995,56 грн. Страхувальником автомобіля „ВАЗ-210700-20", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є власник цього автомобіля ОСОБА_3 згідно Полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0109910 від 30.12.2011 року СК „АСКО-Медсервіс". Інформацію про страхову компанію, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність володільця транспортного засобу, позивач отримав лише під час досудового слідства у вересні 2012 року, після чого 01.10.2012 року звернувся до страховика із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Однак заяву на виплату страхового відшкодування позивачем було подано страховику лише 04.03.2014 року, оскільки вирок Ірпінського міського суду Київської області, яким водія автомобіля „ВАЗ-210700-20", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 286 КК України, набрав законної сили лише 20.01.2014 року на підставі вироку Апеляційного суду Київської області. Разом з тим, на заяву позивача про виплату страхового відшкодування страховиком надіслано рішення про відмову у задоволенні останньої на підставі п.п. 37.1.2. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та позивачу повідомлено про його право отримання страхових виплат з резервних фондів МТСБУ. Отримавши рішення СК „АСКО-Медсервіс" про відмову у здійсненні страхового відшкодування, позивач 19.03.2014 року звернувся до МТСБУ із аналогічною заявою про виплату страхового відшкодування. Однак Листом МТСБУ від 28.03.2014 року позивачу було повідомлено про відмову у виплаті на підставі п.п. 37.1.4., 37.1. ст. 37, п. 33.3 ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку із неподанням позивачем заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту події ДТП та у зв'язку з тим, що позивач не забезпечив можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу. Однак позивач вважає таку відмову безпідставною, позивач з об'єктивних причин не мав можливості звернутися із заявою про виплату страхового відшкодування у встановлений законом строк, оскільки вина водія, причини та обставини вчинення ДТП були встановлені вироком Апеляційного суду Київської області лише 20.01.2014 року. Тому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 50000 грн. 00 коп.; витрати від інфляції у розмірі 33107 грн.78 коп..; пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 1808 грн. 22 коп.; проценти за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 5257 грн. 54 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надійшла заява в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не з'явивсь, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому по справі необхідно ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2012 року сталось дорожньо-транспортна пригода на автодорозі Київ-Ковель, з боку с. Клавдієво, Київської області в напрямку м. Києва, на 34 км. + 52,8 м. між населеними пунктами смт. Немішаєве та смт. Ворзель, Київської області з вини водія автомобіля автомобіля ВАЗ 210700-20, д.н.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та за участю автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.

Позивач, після вказаного ДТП, потрапив до лікарні з тілесними ушкодженнями, що підтверджується матеріалами наявними у справі. Про страховика ОСОБА_2 позивач дізнався на досудовому слідстві, що цілком відповідає обставинам справи.

01.10.2012 року ОСОБА_1 подав до СК „АСКО-Медсервіс" письмове повідомлення про подію, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданого СК „АСКО-Медсервіс", відповідно до якого повідомлено СК „АСКО-Медсервіс" про дорожньо-транспортну пригоду від 12.08.2012 року за участю автомобіля „Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована СК „АСКО-Медсервіс" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/ 0109910 від 30.12.2011 року. (а.с. 26)

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/ 0109910 від 30.12.2011 року, виданого Страховою компанією „АСКО-Медсервіс", ОСОБА_3 є страхувальником автомобіля „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, що зазначено страховиком СК „АСКО-Медсервіс" у Рішенні № 39/03 від 19.03.2014 року про відмову у здійсненні страхового відшкодування. (а.с. 29)

Відповідно до статті 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 35.1 ст 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Вироком Апеляційного суду Київської області від 20.01.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 12.08.2012 року близько 16.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, маючи вільний доступ до ключів від автомобіля „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, з метою його тимчасового використання. Того ж дня, 12.08.2012 року, близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, здійснював рух по дорозі Київ-Ковель, з боку с. Клавдієво Київської області в напрямку м. Києва, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, на 34 км. + 52,8 м. автодороги Київ-Ковель, між населеними пунктами смт. Немішаєве та смт. Ворзелем Київської області, рухаючись зі швидкістю 110 км/год., у порушення вимог п. 12.1, 12.6 Г Правил дорожнього руху України, діючи необережно, проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, перевищив дозволену швидкість руху, закінчуючи виконання маневру обгону попутних транспортних засобів та, перестроюючись у смугу руху в бік м. Києва, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення передньої частини керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля „Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку. (а.с. 13- 19)

Власником автомобіля „Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 11)

Вироком Апеляційного суду Київської області від 20.01.2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 286 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права керувати транспортними засобами. (а.с. 13-19, 20-25)

04.03.2014 року ОСОБА_1 звернувся до СК „АСКО-Медсервіс" із письмовою заявою про отримання страхового відшкодування по випадку, що стався 12.08.2012 року, за наслідками якого спричинено шкоду транспортним засобом „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахованим у СК „АСКО-Медсервіс", за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/ 0109910 від 30.12.2011 року. (а.с. 27-28)

Згідно положень п.п. 37.1.2 п. 37.1 ст 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону). МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи. (п.п. в) п. 41.1 ст 41 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів")

Згідно Рішення № 39/03 від 19.03.2014 року директора з виплат СК „АСКО-Медсервіс", ОСОБА_1 повідомлено, що після розгляду наданих до компанії документів, подія, що відбулась 12.08.2012 року за участю автомобіля „Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля „ВАЗ-210700-20", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, не може бути визнана страховою на підставі п. 37.1.2. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування та повідомлено, що така виплата має бути здійснена з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ на підставі п. 41.1 ст. 41 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". (а.с. 29)

Згідно вимог п. 33.3. статті 33, Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно положень п.п. 37.1.3, 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно Листа Моторного (транспортного) страхового бюро України від 28.03.2014 року № 3/1-05/9169 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування за наслідками пригоди, що відбулась 12.08.2012 року за участю автомобіля „Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, з підстав порушення заявником вимог п.п. 37.1.3, 37.1.4 п. 37.1 ст. 37, п. 33.3 ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вказуючи на пропуск заявником строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, та на продаж заявником пошкодженого транспортного засобу, що унеможливлює його огляд та встановлення розміру заподіяної шкоди. (а.с. 30)

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як було зазначено, позивач 01.10.2012 звертався до СК „АСКО-Медсервіс" з письмовим повідомленням про ДТП. Однак уповноваженим працівником СК „АСКО-Медсервіс" не було оглянуто транспортний засіб.

В той же час, відповідно до Висновку № 5/10-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 08.10.2012 року, складеного оцінювачем СОД ОСОБА_7 на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.10.2012 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Ауді-А4", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає - 77 995,56 грн. (а.с. 32-47)

Таким чином, суд приходить до висновк про відсутність порушень ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у діях ОСОБА_8

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з вищенаведеною нормою, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за прострочення виплати грошових коштів у розмірі 33107 грн. 78 коп. за період з 01.04.2014 по 30.04.2015 року, 3 % річних у розмірі 1808 грн. 22 коп. за період з 01.04.2014 по 30.04.2015 року, пеню у розмірі 5257 грн. 54 коп. за період з 29.03.2014 по 28.09.2014 року.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судове засідання не надав жодного доказу того, що заборгованість відсутня, або ж розмір заборгованості менший, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 543, 982, 990, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 22, 28, 29, 33-35, 37, 41 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 8 Закону України „Про страхування", Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 року № 4, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50000 грн. 56 коп., втрати від інфляції у розмірі 33107 грн. 78 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 1808 грн. 22 коп., 3% річних за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 5257 грн. 54 коп., а всього 90174 грн. 10 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 901 грн. 74 коп. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. О. Яровенко