Рішення № 65718779, 30.03.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/558/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 39 Коваль А. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівВініченка Б. Б., Бондаренка С. І. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним позовом до свого брата ОСОБА_7, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1 померла рідна сестра ОСОБА_8 - ОСОБА_9, за якою обліковується земельна частка (пай) в розмірі 2,26 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що вона підтримувала зі спадкодавцем постійний зв'язок, доглядала її, допомагала їй у побуті і тому мала переважне право на цю спадщину.

Вона звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав. Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказане майно нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, при цьому роз'яснено, що вона має право з цього приводу звернутися до суду.

Оскільки ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року і вказана спадщина ніким не була прийнята, позивачка просила суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі 2,26 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності АДРЕСА_1, про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 (актовий запис № 649), виданий на підставі рішення Уманської районної державної адміністрації від 02 серпня 2000 року, що залишилася після смерті її тітки ОСОБА_9.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на вказану земельну частку (пай) в розмірі 2,26 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності КСПП «Косенівка».

В апеляційній скарзі керівник Уманської місцевої прокуратури просить рішення суду скасувати, по справі ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому вказуються на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивачка є спадкоємцем за законом і має право на земельну частку (пай).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком міськрайонного суду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_9, мешканка с. Косенівка, Уманського району, Черкаської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2.

У день її смерті на території Косенівської сільської ради відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) площею 2,26 умовних кадастрових гектарів із земель КСПП «Косенівка», розташована в адміністративних межах вказаної сільської ради без визначення меж цієї частки в натурі.

У встановлений законом строк спадкоємці за законом чи заповітом із заявами про прийняття даної спадщини не звертались.

Також в судовому засіданні, на підставі відповідних доказів, встановлено, що ОСОБА_6 є племінницею померлої ОСОБА_9 У червні 2016 року вона звернулась до Уманської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та їй відповідною постановою було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю підстав для спадкування та відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до п.п. 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила книги шостої цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.

Отже, враховуючи час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9, необхідно дійти до висновку, що дані правовідносини регулюються нормами діючого на той час Цивільного кодексу УРСР, яким передбачалось дві черги за законом.

Відповідно до ст.ст. 529, 530 Цивільного кодексу УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Таким чином спадкування майна за законом після смерті спадкодавці племінниками Цивільним кодексом УРСР не передбачено.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про застосування положень діючого ЦК України.

Також необхідно зазначити, що ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом лише через 19 років після смерті ОСОБА_9

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до невірного вирішення спору. Рішення міськрайонного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури - задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Прокуратури Черкаської області 606 грн. 32 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :