Справа № 702/86/17
Провадження № 1-кп/702/25/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення обвинувального акта прокурору
04 квітня 2017 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді : ОСОБА_1
з секретарем : Ясінською О.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження прокурора : Роги С.С.
захисника : ОСОБА_3
обвинуваченого : ОСОБА_2
потерпілі ОСОБА_4Ф, ОСОБА_5: не з"явилися
в с т а н о в и в :
До Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 286 КК України ( справа № 702/86/17).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке підтримано і захисником обвинуваченого, посилаючись на те, що 17.02.2017 року, в кабінеті адвоката ОСОБА_3, який є його захисником у даному кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, він ознайомився з обвинувальним актом від 30.01.2017 року, відносно нього та додатками до нього. Вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору в зв»язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті від 30.01.2017 р. зазначені анкетні дані зовсім іншої особи, які не відповідають дійсності та не є його анкетними даними, оскільки він ніколи не отримував у будь - якому навчальному закладі професійно - технічну освіту, з листопада 2015 року він працює на посаді водія в ТОВ «Автосервіс» м. Бориспіль, Київської обл., він ніколи не був зареєстрований та не проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, а приїздив до даного села на протязі 2015 року, до своїх родичів, що є окремою підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Крім цього, в обвинувальному акті від 30.01.2017 р., що виготовлений слідчим СВ Монастирищенського ВП ОСОБА_6, затверджений начальником Монастирищенського відділу прокуратури ОСОБА_7, в розділі «додатки до обвинувального акту» зазначено, крім іншого про розписку підозрюваного ОСОБА_2 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування на 11 арк. та копій цивільних позовів на 35 арк. Він ніякої розписки про отримання ним копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування на 11 аркушах та копії позовів на 35 аркушах не отримував, і про існування даних документів йому до 17.02.2017 р. не було нічого відомо, а тому обвинувальний висновок від 30.01.2017 р. та додатки до нього надійшли до суду відносно іншої особи, а не відносно нього. Прокурор Монатирищенського відділу ОСОБА_7 та слідчий СВ Монастирищенського ВП ОСОБА_6 скоїли посадовий злочин, оскільки особисто він ніякої розписки про отримання копії обвинувального акта та додатків до нього не надавав, тому даний документ є сфальшованим, а його право на захист порушене, що також є окремою підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки прокурором не виконано свого обовязку щодо надання йому під розписку копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченого ст. 293 КПК України. Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням, що відсутнє в даному обвинувальному акті, а саме підпис прокурора Рога С.С. не скріплено відповідною печаткою, що не надає йому статусу офіційного документа і свідчить про неналежний нагляд за досудовим розслідуванням з боку прокуратури. В п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Ця норма є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією. Із позиції 22 реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідує, що слідчий надавав запит (вих. № 73/54/03-17 а.с. 187) сільському голові с. Полянецького, Уманського р-ну щодо його характеристики по «місцю проживання» 19.01.2017 року. Матеріали даного кримінального провадження містять характеристику з місця проживання ОСОБА_8 із с. Полянецьке, Уманського р- ну де він ніколи не проживав та не був зареєстрований. Із позиції 23 реєстру слідує, що 19.01.2017 р. слідчий Бовкун В.О. зробив за вих. № 72/54/03-17 запит головному лікарю Уманської ЦРЛ щодо ОСОБА_8, з приводу отримання інформації про те, чи перебуває ОСОБА_8, який проживає в с. Полянецьке на обліку у лікаря психіатра, яка була ним отримана . З огляду на те, що він ніколи в с. Полянецьке, Уманського р-ну не проживав, за медичною допомогою до Уманської ЦРЛ не звертався, на обліку у даному медичному закладі не стоїть, він в повній мірі має право стверджувати про те, що досудове слідство проводилося відносно його двійника, тобто до реєстру досудового розслідування слідчим та прокурором внесено інші дані, відносно іншої особи. З огляду на приведене вище, враховуючи те, що даний обвинувальний акт не може бути предметом судового розгляду під час підготовчого судового засідання, оскільки у нього є небезпідставні сумніви про те, що даний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відносно іншої особи, з грубим порушенням процесуального закону - він підлягає поверненню прокурору. Просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201525022000378 від 30.01.2017 р., що складений відносно ніби то нього, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України повернути прокурору.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 подане обвинуваченим клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримали повністю та просять його задоволити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що підстав для повернення обвинувального акту прокурору з підстав визначених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України немає та пояснив, що анкетні дані обвинуваченого, зокрема в частині зазначення місця проживання обвинуваченим вказані при його допиті в якості підозрюваного, стосовно зазначення місця роботи обвинуваченого та освіти це є ті дані зазначення яких, ст. 291 КПК України не вимагається. Інструкцією з діловодства в органах прокуратури не передбачено затвердження печаткою обвинувального акту. Крім цього, на розписці від 30.01.2017 року про отримання обвинуваченим копії обвинувального акта та доданих до нього документів міститься підпис обвинуваченого.
Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилися. На адресу суду надали заяви про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутність. Відповідно до ст. 314 КПК України вважають за можливе та необхідне призначити справу до судового розгляду. Підстав для закриття провадження у справі, передбачених ст. 284 КПК України та п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Щодо вирішення інших клопотань, які надійдуть у підготовчому судовому засіданні, покладаються на думку суду.
Суд, заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, для усунення допущених порушень при складанні обвинувального акту виходячи з наступного.
Обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування. Його процесуальне значення полягає в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення (ч.1 ст.337 КПК України).
Згідно із ч. 4ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.
Так, ч.3ст. 314 КПК Українипередбачено, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором та розширеному тлумаченню не підлягають.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості зокрема про анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015250220000378 місце державної реєстрації та місце фактичного проживання обвинуваченого зазначено с. Полянецьке, вул. Набережна, 23 Уманського району Черкаської області. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заперечував той факт, що місцем його реєстрації та проживання є с. Полянецьке Уманського району Черкаської області.
Разом з тим, обвинуваченим та його захисником не надано суду доказів того, що місцем саме проживання обвинуваченого є інше місце ніж те, яке зазначено в обвинувальному акті та реєстрі, а тому суд вважає, що обвинуваченим та його захисником не доведено суду дану обставину, як таку, що є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
За даними паспорту громадянина України останнє місце реєстрації обвинуваченого зазначено Бориспільський район, с. Ленінівка, вул. Тютюна, 11. Однак, п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України вимагає зазначення саме місця проживання обвинуваченого, а тому дана обставина, а саме інше останнє місце реєстрації ніж те яке зазначене в обвинувальному акті на думку суду не є достатньою для повернення обвинувального акту прокурору.
Суд вважає, що посилання обвинуваченого та його захисника на те, що анкетні дані обвинуваченого, зокрема в частині зазначення в обвинувальному акті освіти та місця роботи обвинуваченого, з посиланням на довідку з місця роботи ( а.с. 82), не відповідають дійсності не є достатньою підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки ст.. 291 КПК України не вимагає зазначення цих даних в обвинувальному акті.
Посилання обвинуваченого та його захисника, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, на відсутність факту його належного затвердження, зокрема печаткою спростовуються вимогами «Інструкції з діловодства в органах прокуратури», яка затверджена Наказом Генеральної прокуратури України № 103 від 24.02.2016 року, відповідно до якої ( п.п. 9.5.6, 9.5.7) скріплення печаткою підпису в розрізі поняття «Затверджую» не вимагається.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заперечив факт отримання ним 30.01.2017 року копії обвинувального акта у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄДРС за № 12015250220000378 від 16.08.2015 року на 6 арк. в одному примірнику, копію реєстру матеріалів досудового розслідування на 5 арк. в одному примірнику, копію цивільного позову на 39 арк. в одному примірнику, заперечивши факт свого підпису в розписці про отримання копій обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову від 30.01.2017 року, яка додана до обвинувального акту.
На підтвердження своїх заперечень проти отримання вищеописаних документів та підпису в розписці 30.01.2017 року, обвинуваченим та його захисником надано суду довідку № 79 від 20.02.2017 року, видану ТОВ «Автосервіс» про те, що ОСОБА_2, дійсно працював на приміському автобусному маршруті загального користування № 753 «Вишеньки-Київ» саме 30 січня 2017 року, що за розпискою про вручення копії обвинувального акта , реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову є саме датою отримання вищеописаних документів, що викликає сумнів в частині підпису саме обвинуваченого в розписці від 30.01.2017 року.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти даної довідки та пояснив, що аналогічних довідок можливо отримати безліч, разом з тим будь-яких доказів на спростування відомостей, які викладені в довідці суду не надав, як і не надав суду доказів на спростування пояснень обвинуваченого в частині відсутності його підпису в розписці від 30.01.2017 року про отримання копій обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України, зокрема в частині вручення обвинуваченому копії обвинувального акта, копії цивільного позову, і реєстру матеріалів досудового розслідування та є відповідно порушенням не тільки вимог ст. 291 КПК України, а й прав обвинуваченого на захист від пред»явленого обвинувачення.
Станом на 04.04.2017 року вказане порушення не усунуто.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України, а тому суд вважає, що за наявності вищезазначених обставин за необхідне, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, повернути обвинувальний акт прокурору, для усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 32, 99, 291, 314-317, 342-345 КПК України, суд
у х в а л и в :
Клопотання обвинуваченого задоволити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015250220000378 від 16.08.2015 року, складений 30.01.2017 року слідчим СВ Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_6 та затверджений 30.01.2017 року начальником Монастирищенського відділу Уманської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_7, з додатками, повернути начальнику Монастирищенського відділу Уманської місцевої прокуратури раднику юстиції ОСОБА_7С для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків та виконання вимог кримінального процесуального кодексу України.
Зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом 14 (чотирнадцяти) діб з дня проголошення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення через районний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: Н.В. Мазай
Судове рішення № 65718010, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 04.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 702/86/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: