Рішення № 6571784, 06.11.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-4452/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

6 листопада 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі  Іващенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Красноармійську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_2 № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, пов”язаної з травмою на виробництві

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_2 № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, пов”язаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна №1» він перебував у трудових відносинах з 6.12.1991 року і працював електрослюсарем підземним 5 розряду. З 12.03.2007 року як інвалід працював брошурувальником на 0,5 ставки.

28.11.2008 року він звільнився з роботи за власним бажанням. Наказ № 6382 К від 28.11.2008 року.

12 липня 2006 року о 15 год. 20 хв. знаходячись на своєму робочому місті в 2 південній лаві центральній панелі блока №8 він отримав виробничу травму, та його було доставлено в травматологічне відділення Димитровської ЦМЛ.

З 12.07.06 року по 25.09.06 року він знаходився на лікуванні в Димитровській ЦМЛ з діагнозом: травматичний відрив 1,2,3,4,5 пальців з розтрощуванням м'яких тканин правої стопи, де йому була зроблена операція по ампутації правої стопи на рівні голівок плюсневих кісток.

З 26.09.06 року по 10.10.07 року він знов знаходився на лікуванні в Димитровській ЦМЛ з діагнозом: травматичний відрив 1.2,3,4,5 пальців з розтрощуванням м'яких тканин правої стопи, запалення культі правої стопи, ділянки некрозу, після виробничої травми 12.07.06 року.

10.10.1007 року він був направлений для консультації до інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака в м. Донецьк де його 11.10.2007 року було втрете прооперовано.

Згідно з протоколом ВКК №3/1126 від 11.10.06 року лікування було подовжено до 23.10.06 року, після чого він був направлений на МСЕК.

З 23.10.06 року по 23.02.07 року він продовжував лікування амбулаторно.

23.02.07 року згідно акту № 338 міжрайонної травматологічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати працездатності на строк до 23.02.2008 року.

26.03.2007 року згідно акту № 770 обласної клінічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати працездатності на строк до 23.0.2008 року.

25.02.2008 року згідно акту № 453 обласної травматологічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати працездатності безстроково.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві йому біло заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. В момент одержання травми, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань.

Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 100000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_2 № 1» позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду.    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна №1» перебував у трудових відносинах з 6.12.1991 року і працював електрослюсарем підземним 5 розряду. З 12.03.2007 року як інвалід працював брошурувальником на 0,5 ставки.

28.11.2008 року він звільнився з роботи за власним бажанням. Наказ № 6382 К від 28.11.2008 року (а.с. 4-5).

12 липня 2006 року о 15 год. 20 хв. знаходячись на своєму робочому місті в 2 південній лаві центральній панелі блока №8 позивач отримав виробничу травму, та його було доставлено в травматологічне відділення Димитровської ЦМЛ (а.с. 12-13).

З 12.07.06 року по 25.09.06 року він знаходився на лікуванні в Димитровській ЦМЛ з діагнозом: травматичний відрив 1,2,3,4,5 пальців з розтрощуванням м'яких тканин правої стопи, де йому була зроблена операція по ампутації правої стопи на рівні голівок плюсневих кісток (а.с. 10).

З 26.09.06 року по 10.10.07 року він знов знаходився на лікуванні в Димитровській ЦМЛ з діагнозом: травматичний відрив 1.2,3,4,5 пальців з розтрощуванням м'яких тканин правої стопи, запалення культі правої стопи, ділянки некрозу, після виробничої травми 12.07.06 року (а.с. 11)

10.10.1007 року він був направлений для консультації до інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака в м. Донецьк де його 11.10.2007 року було втрете прооперовано (а.с. 9).

Згідно з протоколом ВКК №3/1126 від 11.10.06 року лікування було подовжено до 23.10.06 року, після чого він був направлений на МСЕК.

З 23.10.06 року по 23.02.07 року він продовжував лікування амбулаторно.

23.02.07 року згідно акту № 338 міжрайонної травматологічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати працездатності на строк до 23.02.2008 року.

26.03.2007 року згідно акту № 770 обласної клінічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати працездатності на строк до 23.0.2008 року.

25.02.2008 року згідно акту № 453 обласної травматологічної МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати працездатності безстроково (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв”язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності в зв»язку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ВАТ Вугільна Компанія «ОСОБА_2 № 1», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку (а.с. 12-13).

Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001  року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого,  зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП Украъни, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%, безстроково.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, тому заперечення відповідача ВАТ «Вугільна компанія «ОСОБА_2 № 1» являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 15,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись  ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_2 № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_2 № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: