Ухвала суду № 65717319, 23.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 22-ц/791/247/17 єдиний унікальний номер справи № 667/8419/15-ц

Головуючий в І інстанції: Котьо І.В.

Доповідач: Кузнєцова О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кузнєцової О.А.

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.

секретар: Зварич С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Комсомольського районного суду Херсонської області від 19 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 557644,3 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 8364,66 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, зазначаючи, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 1 квітня 2008 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено у простій письмовій формі кредитний договір HEQ0GA0000001184, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 117300,00 грн. з обов'язком його повернення до 11 квітня 2018 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку,встановлених кредитним договором.

Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За даним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_3 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, а саме 117300,00 грн.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій само кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_3 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № HEQ0GA0000001184 (а. с. 6-9)

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 10 вересня 2015 року має заборгованість в розмірі 648217,11 грн., яка складається з наступного:

-104825,47 грн. - заборгованість за кредитом;

-163874,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-4881,06 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

-374635,70 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником банку заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HEQ0GA0000001184 від 11.04.2008 року в сумі 117365 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1173 грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Звертаючись до суду із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 557644,30 грн. з вирахуванням сум, стягнутих відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2011 року.

Отже з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" станом на 10 вересня 2015 року підлягає стягненню різниця, яка становить - 557644,30 гривень, що складається з:

-2825, 00 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту);

-154627,91 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами;

-4717,9 гривень - заборгованість по комісії;

-374080,85 гривень - загальна сума нарахованої пені;

-250 гривень - штраф (фіксована частина);

-20965,08 гривень - штраф (відсоток від суми заборгованості).

Таким чином сума заборгованості, що підлягає стягненню становить - 557644,30 гривень.

Відповідно до ст. 549-551 ЦК України та п. 8.4 Умов договору у випадку порушення позичальником зобов'язань із погашення Кредиту, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, , але не менше однієї гривні за кожен день прострочки.

Таким чином, станом на 10 вересня 2015 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка становить 374080,85 грн.

Відповідно до п. 5.3 Умов договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 250 гривень та процентної складової (5% від суми невиконаного зобов'язання), яка становить 20965,08 гривень.

Пунктами 8.1, 8.1.1 Кредитного договору зазначено, що Банк зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти на строк з 11.04.2008 р. по 11.04.2018 р. включно. Позичальник зобов'язується повернути кредит згідно порядку та в строки, які вказані у п. 8.1. Повне погашення кредиту повинно бути проведено в останній день строку, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,42 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, а відповідно 17,4 % річних.

Таким чином, станом на 10 вересня 2015 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за процентами за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка становить 154627,91грн.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною першою статті 259 ЦК України закріплено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно п. 5.5 Умов Кредитного договору HEQ0GA0000001184 від 11 квітня 2008 року надання споживчого кредиту фізичним особам, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Банк надав відповідні докази того, що ОСОБА_3 був ознайомлений з Умовами кредитного договору, в якому установлено позовну давність тривалістю у 5 років, оскільки кредитний договір підписаний особисто ОСОБА_3 11 квітня 2008 року (а.с. 10-12)

Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте із заявою про застосування позовної давності відповідач до суду першої інстанції не звертався, а тому відсутні правові підстави для застосуванням судом позовної давності.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку моє позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається знову.

Як вбачаться з кредитного договору від 11 квітня 2008 року термін його дії встановлено 11 квітня 2018 року .

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 його умов ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду про стягнення заборгованості у червні 2009 року, рішення по справі було ухвалено 06 квітня 2011 року.

Таким чином, відповідно до ч.2,3 ст. 264 ЦК України, позовна давність була перервана у зв'язку з пред'явленням ПАТ КБ «ПриватБанк» позову до боржника ОСОБА_3

19 жовтня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до Комсомольського районного суду м. Херсона про стягнення сум з боржника ОСОБА_3 з урахуванням рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2011 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає,що банк пред'явив вимоги до боржника ОСОБА_3 з дотриманням строків позовної давності, не порушивши вимог ст. 256, ч.2,3 ст. 264 ЦК України, оскільки позовна давність може бути перервана у зв'язку з пред'явленням позову до боржника ОСОБА_3 Після переривання перебіг позовної давності почався знову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий О.А. Кузнєцова

судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько