Ухвала суду № 65717165, 01.03.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3500/17

провадження № 2/753/3545/17

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

"01" березня 2017 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Коммерцбанку АГ, ОСОБА_6, ПАТ "Банк Форум" про визнання підприємницької практики нечесною, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з вказаною позовною заявою.

Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України.

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до вимог п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину наявність підстав для звільнення від доказування.

Однак, у позовній заяві не викладено обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги до відповідача - Коммерцбанку АГ, оскільки у описовій частині позовної заяви відсутні обставини, які б свідчили про порушення прав позивачів у правовідносинах з вказаним відповідачем, та не зазначено доказів, що підтверджують ці обставини.

Згідно ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Як вбачається зі змісту ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово, документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Однак, позивачами не додано доказів того, що вони проживають чи зареєстровані на території Дарницького району м. Києва, що дає їм підстави звертатись за захистом свого права до суду саме Дарницького району м.Києва.

При цьому, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Разом з тим, у позовній заяві, позивачі посилаючись на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, позивачі стверджують, що вони звільнені від сплати судового збору.

Однак, відповідно до положень ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, чітко визначений ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а перелік пільг щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях чітко регламентований ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 26 вересня 2015 року), якими не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів за подання позовної заяви, пов'язаної з порушенням їхніх прав.

Відтак, враховуючи пріоритетність Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним у даних правовідносинах, порівняно з Законом України «Про захист прав споживачів», а також пріоритетність закону, який прийнятий пізніше, вважаю, що у відповідності до положень ч. 5 ст.119 ЦПК України позивачам слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору за подання даного позову до суду у встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірах.

Крім того, згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 640 грн. 00 коп.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано пов'язані між собою дві самостійні вимоги немайнового характеру.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» та роз'яснення, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, позивачам слід надати до суду підтвердження щодо сплати кожним із них судового збору за подання до суду вимог немайнового характеру, тобто, по 640 грн. 00 коп. кожним позивачем.

У разі виправлення недоліків нову заяву необхідно подати разом із її копіями відповідно до кількості учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали..

Враховуючи викладене та керуючись.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 119-121, 209, 210 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Коммерцбанку АГ, ОСОБА_6, ПАТ "Банк Форум" про визнання підприємницької практики нечесною, надавши позивачам строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останніми копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Комаревцева