Ухвала суду № 65717133, 30.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Ваш Авто на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 Тімураза Мурманієвича до товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Ваш Авто про захист прав споживача та визнання недійсним договору фінансового лізингу, зобовязання лізингодавця повернути споживачу грошові кошти за недійсним правочином,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 001555 на придбання транспортного засобу трактору МТЗ 82.1.26, укладеного між сторонами у даній справі 15 січня 2016 року та стягнуто із відповідача на корись позивача 18 050 грн. в рахунок повернення укладеного при укладенні вищевказаного договору адміністративного платежу та 1102, 40 грн. судових витрат.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року заяву ТзОВ „Лізингова компанія „Ваш Авто про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року

______________

Провадження № 22-ц/787/351/2017 Головуючий у 1 інстанції : Красовський О.О.

Доповідач : Григоренко М.П.

залишено без задоволення.

Вважаючи вказане судове рішення необгунтованим та таким, що винесене із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, ТзОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що відповідачем жодним чином не було порушено прав та інтересів позивача, як споживача, при укладенні договору фінансового лізингу № 001555 на придбання транспортного засобу трактору МТЗ 82.1.26, так як волевиявлення ОСОБА_1 на укладення цього договору було вільним, останньому належним чином були попередньо доведені та розяснені умови цього договору, наслідки їх недотримання і сам цей договір за змістом та формою було укладено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, для здійснення ТзОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» своєї діяльності по наданню послуг із фінансового лізингу, будь-якої потреби в отриманні окремої ліцензії на час укладення договору не було, оскільки відповідач включений до Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, звязку із чим просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заявленого позову.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України та ст. ст. 18, 19,21 Закону України «Про захист прав споживачів» та виходив із того, що умови договору фінансового лізингу № 001146 від 31 жовтня 2015 року є несправедливими, оскільки з них вбачається істотний дисбаланс прав та обовязків сторін цього договору, що не відповідає принципам добросовісності та рівності сторін договору.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення.

Умови договору фінансового лізингу № 001555 на придбання транспортного засобу трактору МТЗ 82.1.26, укладеного між сторонами у даній справі 15 січня 2016 року, який був укладений із між сторонами у даній справі, дійсно є несправедливими, оскільки встановлюють жорстку односторонню відповідальність лише лізингоодержувача за порушення зобов'язань за договором і при розірванні договору за його ініціативою, а відповідальність та обовязки лізингодавця зведені до мінімуму.

Умовами п.1.4 Договору передбачено, що лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобовязання щодо якості, комплектації, справності предмету лізингу, усунення несправності протягом гарантійного строку, а відповідає за це продавець товару, але це суперечить положенням ст. 808 ЦК України, за змістом якої , якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність.

В даному випадку вибір продавця мав відбутись лише відповідачем, а тому останній також мав би нести відповідальність перед позивачем за невиконання будь-якого зобовязання щодо якості, комплектації, справності предмету лізингу, усунення несправності протягом гарантійного строку.

Всупереч положенням п.п.1.4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», в договорі не передбачено обовязок лізингодавця надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, який би відповідав його призначенню, а також не передбачена будь-яка відповідальність ТзОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» у такому випадку.

В той же час, пунктами 10.8,10.11 Договору передбачена пряма заборона лізингоодержувачу вимагати відшкодування або зменшення суми платежів у будь-яких випадках, якщо останній не зможе використовувати предмет лізингу за призначенням, що суперечить положенням ст. 768 ЦК України та ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Передбачено право лізингодавця в любий час розірвати цей договір із позивачем, без завчасного повідомлення про це останнього (п. 3.2.6).

При цьому, передбачено право лізингодавця не повертати лізингоодержувачу адміністративний платіж в разі розірвання договору з ініціативи останнього або, чи штраф, в розмірі 40% Авансового платежу, розмір яких в обох випадках є значним та не є виправданим відносно тих зусиль та витрат, які відповідач мав понести у звязку із виконанням договору фінансового лізингу.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення та подаючи апеляційну скаргу, відповідач взагалі не надав будь-які докази, які мають обовязково подаватись при розгляді даної категорії справи, щодо наявності у нього відповідної ліцензії на здійснення господарської діяльності по наданню населенню фінансових послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Ліцензійних умов, затверджених 09 жовтня 2012 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов, про що прямо зазначено у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року по справі № 6 - 2629 цс 15, яка переглядалась Верховним Судом України в аналогічній цивільній справі.

По даній цивільній справі встановлено, що договір між позивачем та відповідачем були укладені вже після того, коли закон вимагав отримання ліцензії для надання послуг з адміністративного фінансування активів для придбання товарів у групах.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року ( справа № 6-2766 цс15) зазначено, що відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною першою статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

З огляду на те, що договір фінансового лізингу № 001555 на придбання транспортного засобу трактору МТЗ 82.1.26, укладеного між сторонами у даній справі 15 січня 2016 року, стосується придбання транспортного засобу, який нотаріально не посвідчений, тому він є нікчемним, а тому, на переконання колегії суддів, цей договір взагалі не може породжувати будь-які права та обовязки для сторін у даній цивільній справі, окрім тих, що визначені у статті 216 ЦК України.

За таких обставин, заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року підлягає залишенню без змін, як постановлене із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Ваш Авто відхилити.

Заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Боймиструк

ОСОБА_2