Ухвала суду № 65716918, 16.03.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2903/16-ц

Номер провадження 2/570/193/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Рівне

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 03 червня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій зазначається про можливість реалізації (відчуження) відповідачем спірного спадкового майна з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань за пред'явленою вимогою. Вказуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може бути утрудненим чи неможливим виконання рішення суду, позивач просив накласти арешт на вказане нерухоме майно та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаної частини житлового будинку.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає наявними підстави для забезпечення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 3ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно положень п.п. 1, 4Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до абзацу 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно п.1 ч.1ст.152 ЦПК Українипозов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, або знаходяться у нього або в інших осіб.

Провадження відкрито у цивільній справі за позовом про визнання недійсним свідоцтва на право на спадщину на частину будинку по вул. Молодіжній, 4 в смт. Квасилів, Рівненського р-ну Рівненсткої області. Беручи до уваги докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, переконавшись у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому зробити неможливим виконання рішення суду. Тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"-

у х в а л и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на падщину- задоволити.

Накласти арешт на 53/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Молодіжна № 4 в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2.

Копію ухвали направити до відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області - для виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Таргоній М.В.